«Спогади про сина щодня проймають моє серце»: у ЛьвДУВС відбулася зустріч із матір’ю безвісти зниклого воїна Михайла «Лемберґа», письменницею Оленою Чернінькою

Сьогодні до Львівського державного університету внутрішніх справ завітала Олена Чернінька, авторка художньої прози, журналістка і фотографиня.  

Під час розмови з курсантами жінка поділилася спогадами про свого єдиного сина, військовослужбовця Збройних Сил України Михайла-Віктора «Лемберґа», який зник безвісти на війні.

До повномасштабного вторгнення захисник працював бізнес-аналітиком, був провідним фахівцем в ІТ-компанії.

Із перших днів ворожого наступу вирушив на фронт добровольцем. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» Сухопутних військ ЗСУ.

Зв'язок із воїном обірвався у травні 2023-го року, коли Михайло виконував бойове завдання під Бахмутом.

Відтоді Олена Чернінька організувала на честь сина чимало зустрічей та ініціатив, аби сучасники завжди пам'ятали про його подвиги й надихалися мужністю.

Історію Михайла закарбовано і на сторінках книги «Лемберґ: мамцю, ну не плач» – у щемких оповіданнях Олени про сина та його побратимів, які хоробро стали на захист держави зі зброєю у руках. 

У ній письменниця ділиться своїм досвідом як матір безвісти зниклого Героя, переживаннями, болем та водночас вірою у перемогу життя над злом.

«Михайло просив мене прийняти реальність у разі його загибелі і часто повторював фразу: «Мамцю, не плач!». Спогади про сина щодня проймають моє серце, як і надія, що він живий. Для нього хоробрість не дорівнювала відсутності страху, важливішими були цінності, за які можна віддати найдорожче», – зазначила Олена Чернінька.

Авторка зачитала свої улюблені уривки з книги про дитинство Михайла та згадала зворушливі образи, що асоціюються з ним.

Наприкінці заходу письменниця наголосила, якою важливою та потрібною зараз є психологічна й фізична реабілітація, а також суспільна підтримка матерів зниклих безвісти чи загиблих українських захисників і захисниць.