Впродовж трьох днів курсанти змагались за титул чемпіона з міні-футболу. Вчора відбувся фінальний матч турніру. 

Захід проходив до Дня Української Державності.

Головним суддею події був доцент кафедри спеціальної фізичної підготовки майор поліції Ігор Гнип.

За титул чемпіона боролися 7 команд. У підсумку перемогли четвертокурсники факультету №1. «Срібло» отримали представники 2-го курсу цього ж факультету. Третє місце посіли вихованці 2-го курсу факультету №3.

Окрім цього, учасників футбольних змагань відзначили у декількох номінаціях. Найрезультативнішим бомбардиром визнали здобувача 4-го курсу факультету №1 Василя Славитяка, він забив дванадцять голів. Титул кращого воротаря здобув його колега Андрій Тесля, а захисника – третьокурсник факультету №3 Артем Поліщук.

Серед нападників відзначилися другокурсники факультету №1 та факультету №3 Андрій Артимович і Роман Драницький відповідно.

Звання кращого гравця турніру отримав здобувач 4-го курсу факультету №1 Назарій Тодорук.

Понад 70 здобувачів Львівського державного університету внутрішніх справ здали кров для потреб захисників України.

До навчально-тренувального відділу «Верещиця» прибула мобільна бригада Львівського обласного центру служби крові. Медики провели виїзний забір крові та її компонентів. Для цього у приміщенні Актового залу зробили імпровізований центр крові згідно усіх медичних вимог.

Один із донорів, курсант 2-го курсу факультету №1 Теодор-Богдан Задорожний, сподівається, що його кров врятує хоча б одне життя.

«Маю надію, що допоможу принаймні одному воїну, який щомиті захищає Україну, її незалежність та наші домівки. Я закликаю усіх, хто може, ставати донором крові і таким чином зробити свій вклад у нашу перемогу», - говорить хлопець.

«Сьогодні ти віддав свою кров комусь, а завтра чиясь кров врятує твоє життя, – переконана його колега Юліана Літвінова. – В умовах воєнного часу донорство стало вкрай важливим. Тож нашим завданням є допомогти Збройним силам України хоча б такими маленькими вчинками».

Працівники центру служби крові подякували усім, хто долучився до цієї доброї справи та додали, що уся зібрана кров якнайшвидше буде спрямована на потреби захисників. 

Бінарне заняття для курсантів 19 липня провели доцентки кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №3 Валерія Бондар та Наталія Дідик.

Також до події долучився заступник начальника управління превентивної діяльності - начальник відділу організації діяльності груп Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції Львівщини В'ячеслав Задорожній.

Він поділився своїм досвідом роботи з вихованцями вишу, котрі активно задавали йому запитання.

Присутні проаналізували окремі питання розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Окрім цього обговорили специфіку оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення.

Відзначимо, що заняття відбулося в межах дисципліни «Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції». 

Радник-тренер із взаємодії поліції та громади КМЄС Франк Мілке розповів здобувачам вишу про рівні права та гендерну рівність у поліції. Захід відбувся у онлайн форматі.

Вебінар провели для здобувачів 2-го, 3-го курсів та слухачів магістратури. Також до зустрічі доєднались здобувачі, що навчаються у навчально-тренувальному відділі «Верещиця».

Присутні розглянули історичний аспект теми, як змінювалось ставлення суспільства до жінок у правоохоронних органах з плином часу. Далі обговорили стереотипну модель поділу професій за гендером та причини її виникнення. Зокрема, чому роботу у поліції вважали виключно чоловічою. 

«Спершу вважалось, що лише чоловік може бути поліцейським, адже він є захисником. Та суспільство змінюється і його вимоги стають іншими. Часто жінки більш емпатійні, легше налагоджують комунікацію та викликають довіру у співрозмовника. Ці фактори позитивно впливають на їх роботу, адже правоохоронці не лише затримують злочинців, а й займаються іншими справами, як от поліція діалогу», - зауважив Франк Мілке.

Також під час онлайн-зустрічі йшлось про труднощі, що виникають у професійній діяльності поліціянток. Лектор навів статистику щодо того, скільки жінок працює у правоохоронних органах Німеччини та України, які посади вони займають.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся поліцейський квест-тренінг «Розслідування злочинів у сфері торгівлі людьми».

Захід був міждисциплінарний, адже до його проведення залучили курсантів факультетів №1, №2 та №3.

До події долучились засновники громадської організації «Чистий Аркуш», національні експерти з протидії торгівлі людьми Ігор Тридуб та Валентин Боровиков. Вони провели для вихованців університету теоретичну частину квест-тренінгу. Зокрема, розповіли про форми та ознаки торгівлі людьми. Окрім цього, ознайомили присутніх з актуальною статистикою щодо кількості людей, які потрапляють у сучасне рабство.

Організаторка квесту, тренерка, завідувачка відділення актуалізації навчання та практичної підготовки ЛьвДУВС Олександра Захарова відзначила, що завдяки тренінгу здобувачі розвивають свої професійні навички.

«Квест побудований таким чином, аби залучити всіх учасників до процесу пізнання. Ми мали на меті створити якісну взаємодію у команді, покращити їх комунікативні здібності, підвищити рівень знань курсантів та відпрацювати необхідні soft skills», - підкреслила працівниця вишу.

Курсанти розслідували кримінальні правопорушення за запропонованими фабулами – щодо торгівлі людьми, пов'язаної із сексуальною та трудовою експуатацією. Команди здобувачів поетапно вирішували змодельовані кейси на різних локаціях. У завданнях квесту організатори акцентували на тактичних особливостях проведення окремих слідчих (розшукових) дій, зокрема, обшуку та допиті.

Юнаки та дівчата виконували ролі слідчих, оперативних працівників, психологів, патрульних поліцейських, спецпризначенців, спеціалістів-криміналістів, понятих, зловмисників. Також залучили акторів, які грали роль постраждалих.

Вихованцям ЛьвДУВС сподобався такий формат навчання. Вони наголосили, що це був дуже цікавий досвід і хотілося б, щоб таких квест-тренінгів було якомога більше.

Наприкінці учасники події отримали відповідні сертифікати. 

Студентський уряд Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з Благодійним фондом Сергія Притули організували Всеукраїнську благодійну акцію "Бакалавр 4.5.0". Її ціль - 10 позашляховиків для захисників України. Для цього потрібно 4 мільйони гривень.

Студентсько-курсантська рада ЛьвДУВС долучилась до збору коштів. Аби привернути увагу мешканців Львова до акції, здобувачі вишу ініціювали виставку дитячих малюнків у храмі Святого Апостола Андрія Первозванного.

«Ми можемо навчатись, поки нас захищають військові. Тому турбуватись і підтримувати їх – наш обов'язок. Днями ми відвідали малечу, що мешкає у модульних містечка Львова. Разом із ними створили малюнки для захисників, та перш ніж надіслати їх на фронт, вирішили показати дитячі роботи львів'янам», - розповідає Владислав Савюк, голова Ради курсантсько-студентського самоврядування.

Долучитись до благодійної акції усі охочі можуть протягом тижня, завершиться вона у неділю, 24 липня. Тоді ж студентсько-курсантська рада ЛьвДУВС оголосить суму, яку вдасться зібрати спільними зусиллями.

Рахунок для збору коштів: 4441114427917594 - Гапчич К. 

Професорка кафедри соціально-гуманітарної підготовки ЛьвДУВС Ірина Ревак опановувала тонкощі розвідки на основі відкритих джерел на міжнародному стажуванні. Своїм досвідом ділились кваліфіковані тренери та правоохоронці із 29 європейських країн.

Працівниця ЛьвДУВС успішно пройшла онлайн-тренінг на освітній платформі LEEd CEPOL «Open Source Intelligence (OSINT) and IT Solutions».

Упродовж місяця науковиця вивчала сферу розслідування кібер- та інших злочинів.

«Я дізналася, як правильно збирати докази з електронних листів, розробляти план збору оперативної інформації для слідчих і розвідувальних цілей. Крім цього, освоїла методи розслідування, пов'язані з криптовалютами та Даркнетом», - розповіла Ірина Ревак.

Також, під час стажування, кваліфіковані тренери навчали учасників збирати, оцінювати, аналізувати та розповсюджувати інформацію щодо боротьби з усіма видами злочинності. Зокрема, використовувати доступні джерела розвідданих методами OSINT, досліджувати інформацію із соціальних мереж, сайтів, блогів та форумів.

Підвищення кваліфікації засвідчено міжнародним сертифікатом, отриманим на підставі виконання тренувальних завдань та проходження підсумкового тестування. 

Здобувачі 4-го курсу факультету №1 відвідали Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Вихованці вишу ознайомилися із діяльністю установи та дізнались про тонкощі роботи від практиків. У секторі балістичного обліку їм розповіли про дослідження вогнепальної зброї та її слідів.

Також вони довідались про сучасні можливості встановлення генетичної тотожності і приналежності осіб у секторі молекулярно-генетичних, імунологічних та цитологічних досліджень.

«Я дізнався багато нового, що, без сумніву, знадобиться мені у майбутній роботі. Найцікавіше було почути про нюанси дослідження зброї», - ділиться враженнями курсант Андрій Техля.

Насамкінець працівники хімічної лабораторії та лабораторії харчових продуктів розповіли здобувачам ЛьвДУВС про специфіку проведення експертиз наркотичних засобів. 

Представники вишу завітали до модульного містечка, що розташоване на вулиці Пулюя. Також до заходу долучився благодійний фонд «Корпорація добрих справ».

Спершу поліцейські-кінологи продемонстрували вміння своїх чотирилапих вихованців. А професійні аніматори підготували для малечі кілька завдань, аби дізнатись, чи могли б вони стати піратами та жити на борту корабля.

Після активних ігор малечу частували солодощами, кожен отримав подарунки.

"Ми розповіли їм про свою професію та навчання. А вони поділились своїми мріями та планами на майбутнє, одна дівчина цьогоріч вступатиме до нашого університету", – каже Владислав Савюк, голова Ради курсантсько-студентського самоврядування.

Також дітки позмагались у вікторині присвяченій патріотичній тематиці. Насамкінець разом із курсантами малеча підготувала листи та малюнки, які передадуть захисникам, що боронять нашу державу.

Днями у Львові відбувся благодійний аукціон Jet4UA. Під час заходу викладач Західноукраїнського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» ЛьвДУВС Володимир Мороз провів заняття на тему небезпеки вибохових пристроїв.

Світлини ГО «Оборона вільного світу»

 Вже традиційно курсанти вишу позмагалися за першість з легкоатлетичного кросу.

Спортивна подія відбулась на території навчально-тренувально відділу "Верещиця". До неї долучились здобувачі других - четвертих курсів.

"Серед наших здобувачів є багато талановитих юнаків та дівчат. Тому щороку ми влаштовуємо змагання, аби мотивувати їх та популяризувати заняття спортом", - каже викладач кафедри спеціальної фізичної підготовки факультету №2 Тарас Мороз.

Учасники змагались у бігу на дистанціях: один, три та п'ять кілометрів.

Перше місце у загальнокомандному заліку здобули представники другого курсу факультету №1. Срібло здобули другокурсники факультету №2. "Бронзу" отримала команда третьокурсників факультету №1.

 На дистанції, що становить один кілометр хлопці продемонстрували такий результат:

1 місце – рядовий поліції Андрій Артимович, курсант 2-го курсу, факультету №1;

2 місце – рядовий поліції Роман Дукаль, курсант 2-го курсу,

факультету №1;

3 місце – рядовий поліції Богдан Долган, курсант 2-го курсу, факультету №2.

Переможцями серед дівчат на такій ж дистанції стали:

1 місце – рядовий поліції Надія Гундерук, курсант 4-го курсу, факультету №1;

2 місце – рядовий поліції Зоряна Ткач, курсант 3-го курсу,

факультету №2;

3 місце – рядовий поліції Єлизавета Рижутіна, курсант 2-го курсу, факультету №1.

Найкращі результати на дистанції у три кілометри:

1 місце – рядовий поліції Володимир Коркішко, курсант 2-го курсу,

факультету №2;

2 місце – рядовий поліції Станіслав Пась, курсант 2-го курсу,

факультету №3

3 місце – рядовий поліції Артур Ломак, курсант 3-го курсу, факультету №2.

У трійку кращих на дистанції п'ять кілометрів увійшли:

1 місце – рядовий поліції Владислав Вознякевич, курсант 2-го курсу,

факультету №1;

2 місце – рядовий поліції Олександр Чопик, курсант 2-го курсу,

факультету №3;

3 місце – рядовий поліції Станіслав Павленко, курсант 3-го курсу, факультету №1.

15 липня в Україні відзначають День українських миротворців. Пропонуємо вам історію одного з них – лейтенанта поліції, працівника ЛьвДУВС Андрія Чопика. У 23 роки він став учасником миротворчої місії в Косово. Двічі вирушав туди у складі українського національного контингенту. Також був миротворцем в Іраку.

 – Чим Ви займалися до того, як стати миротворцем?

– Служив у Національній гвардії України в тогочасному Дніпропетровську (зараз – місто Дніпро). Після того в мене була звичайна цивільна робота. Одного разу знайомий розповів, що існує такий підрозділ як українсько-польський миротворчий батальйон. Запропонував там служити. Відтоді й почалася моя військова кар'єра.

– До якої діяльності Ви залучені зараз?

– Нині я викладаю вогневу підготовку, а також є інструктором з миротворчої тематики й завідувачем відділення забезпечення діяльності та організації служби навчально-тренувального відділу «Верещиця» ЛьвДУВС. Не забуваю і про вдосконалення й рух, бо все довкола змінюється та, як кажуть, потрібно йти в ногу з часом.

– Що спонукало взяти участь у місіях?

– Внутрішнє відчуття - прагнення зберігати мир у світі та захищати тих, кого позбавили безпеки й мирного життя на їхніх територіях. Звісно, я набув під час місій і великого досвіду як військовий. Зважмо й на те, що учасник миротворчої місії у складі свого підрозділу потрапляє до іншої держави, часто - на інший континент. А це вже простір дуже відмінний від того, до якого звик, від твого рідного. Наприклад, у Косово ми перебували у гірській місцевості. Це зовсім інакший ландшафт. Потрібно по-іншому орієнтуватися, мислити та відповідно діяти.

– Перед початком будь-якої операції з підтримання миру й безпеки для учасників передбачена тривала багатоетапна підготовка. Які навчання були у Вас?

– Певний досвід у мене вже був, оскільки я проходив півторарічну строкову службу. Перш ніж потрапити до українсько-польського батальйону, обов'язково потрібно було пройти таку підготовку, що тривала вісім місяців. Тобто фізичну, стройову, тактичну. Також налаштуватися морально. Зважаючи на те, що миротворча місія передбачає виконання багатьох завдань, наприклад, патрулювання, конвоювання, охорону важливих об'єктів, спостереження, тому тренування повинні бути багатоаспектними. Крім того, деякі завдання перетиналися з тими, які зазвичай виконують поліцейські.

 – Окрім усього згаданого, які якості вважаєте обов'язковими для воїна-миротворця?

– Для миротворців вкрай важливі розважливість та неупередженість. Цим слід керуватися. Далі, напевне, спокійна вдача, бо імпульсивні дії в екстремальних обставинах точно не приведуть ні до чого доброго.

– З огляду на відмінність культур, мов, численні ризики, стресові обставини, пристосування, напевне, потребувало надзусиль?

– Звичайно, така складність стосується усього: менталітету, мови, релігії. Сербська культура та мова, наприклад, мають чимало подібності з нашими, українськими. Слова та фрази сербів були зрозумілими, можна без зусиль збагнути про що йдеться. А от з албанцями спілкуватися було важче, оскільки ми зовсім не знали мови, тож у цьому допомагали перекладачі.

– Можете розповісти про випадок, що найбільше закарбувався у пам'яті?

– Був 2004 рік, миротворча операція у Косово. Як усі знають, сторони конфлікту – албанці та серби. Пригадую інцидент у Косовській Митровиці, який трапився, найімовірніше, на релігійній основі. Чотирьох дітей кинули до річки, вижила тільки одна. Тоді у регіоні почалися сильні заворушення й наш підрозділ підняли по тривозі. Основне, що ми повинні були робити – посилено охороняти околиці, оберігати населення від таких випадків, контролювати ситуацію, аби ніхто не постраждав. Й берегти також і власні життя.

– Ви казали, що дуже змінилися завдяки участі в місіях…

– Звичайно. Це не таємниця, що така діяльність дуже загартовує і тіло, й дух. По-перше, навантаження досить великі: часто нести службу треба було годинами за низьких температур і на різних висотах. Це у Косово. Якщо ж згадати місію в Іраку, то спека могла досягати позначки 70 градусів. І на такій «розжареній» місцевості ми мусили вистояти приблизно шість годин. По-друге, змінилися погляди. У таких реаліях чи не найкраще вдається формувати внутрішню стійкість. Тоді я бачив багато руїн, але ніколи не міг уявити, що щось подібне може статися у моїй державі.

– Що додавало наснаги у найважчі миті?

– Усвідомлення, що ти пліч-о-пліч зі своїми побратимами, однодумцями, у дружньому великому колективі. Ми могли розуміти один одного навіть без слів, бо одного погляду достатньо, щоби збагнути, яким має бути твій наступний крок. Це те, що було важливим у всі часи. Ось і зараз найголовніше: ми пізнаємо по-справжньому, що таке згуртованість під час війни.

– Часто можна почути, що миротворець – це не лише воїн, але й насамперед дипломат та психолог. Погоджуєтеся?

– Так. Адже загострити будь-яку ситуацію можна одним словом, як і навпаки – зарадити та вберегти від невиправного. Й особливо небезпечно, коли від одного слова, часто необережного, може залежати чиясь безпека. Тоді, у складі місій, я був сержантом, рядовим, мав добре виконувати певні обов'язки. Але й завжди пам'ятав, що все, що говорю, має бути коректним, аби місцеві не сприймали якихось моїх слів, як агресію. Завдання миротворця – залагодити конфлікт, а для цього треба бути хорошим перемовником, розумітися на психології та поведінкових аспектах. У межах кожної національної культури ці речі можуть сильно відрізнятися. Адже те, що є нормальним і звичайним для українця, у представників іншої нації може викликати питання чи суперечити їхнім поглядам.

– Як вважаєте, чи можна розглядати варіант введення в Україну миротворців НАТО? Нещодавно Польща робила такі пропозиції. Як миротворча місія могла би вплинути на перебіг сучасної війни?

– Повернімося до 2014 року, коли у планах було відведення військ та створення буферної зони на території Донецької та Луганської областей із залученням миротворців. Тоді це вбачалося можливим, як поступовий процес. Тепер триває повномасштабна війна, тому я взагалі не розглядаю такого варіанту. На мою думку, це може спричинити «замороження конфлікту».

– Що для Вас «мир»?

– У кожного власне тлумачення… Це спокій, стабільність для громадян, добробут, усмішки на обличчях дітей, які бавляться на майданчику погожого дня. Ось попередній досвід такий, що коли почалася пандемія COVID-19, усі почали посилено дбати про здоров'я, краще, ніж робили це раніше. Коли ж нас торкнулася війна, ми згадуємо, яким неоціненним є мир. Коли ми втратили спокій, почали цінувати його, мабуть, як ніколи досі.

Розмовляла Ганна Бенедюк

Довідково:

Андрія Чопика неодноразово відзначали за сумлінне виконання миротворчих завдань та високу військову дисципліну. Лейтенанта поліції нагородили медаллю та орденом НАТО, грамотою та пам'ятним нагрудним знаком Міністерства оборони України «Воїн-миротворець», а також відомчою заохочувальною відзнакою МВС України.

Днями до вишу завітали представники Консультативної місії Європейського Союзу в Україні. Старший радник з питань прокуратури Гедімінас Бучюнас розповів курсантам про шляхи боротьби із незаконним обігом наркотиків.

Насамперед лектор розповів кілька маловідомих фактів про наркотики, їх історію та правові інструменти розслідування злочинів у цій сфері.

"Найважливіше для поліцейського бути креативним і уважнимдо деталей. Потрібно шукати нові підходи у роботі, аби працювати ефективно. Статистика свідчить про те, що вперше наркотики вживають у більш молодому віці. Вони стають доступними підліткам та дітям", - зауважив Гедімінас Бучюнас.

Також йшлось про види наркотичних речовин, їх виготовлення, розповсюдження та шкоду для здоров'я. Експерт поділився досвідом протидії організованій злочинності у сфері незаконного обігу наркотиків.

"Найцікавіше було почути про особливості слідчих (розшукових) дій, зокрема обшуку. Лектор поділився кейсами з власного досвіду: які прийоми і тактику застосовувати, на що звертати увагу, аби працювати максимально ефективно", - каже учасниця семінару Софія Лупаца.

Також своїми враженнями від заходу поділилась ще одна здобувачка ЛьвДУВС, Надія Гундерук: "Я дізналась більше про розслідування злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, у країнах Європейського Союзу. Нам розповіли, як виготовляють наркотичні і психотропні речовини та як вони впливають на організм людини".

Захід відбувся за ініціативи відділення актуалізації навчання та практичної підготовки ЛьвДУВС.

Однією із новинок цьогорічної вступної кампанії є мотиваційний лист. Таке звернення абітурієнта до університету - доволі поширене за кордоном. 

Для вступу у ЛьвДУВС мотиваційний лист буде потрібен лише тим, хто обрав навчання за кошти фізичних та юридичних осіб.

Про що писати в мотиваційному листі? З чого розпочати і на що звернути увагу? Чи існує якась формула, що допоможе підготувати зразкове звернення до омріяного вишу? Вочевидь, ці запитання турбують практично усіх абітурієнтів, які вступатимуть на контракт.

Шукаючи відповіді на них, розпочніть із Правил прийому до обраного університету. Адже кожен заклад освіти самостійно визначатиме вимоги до мотиваційного листа.

Тож, яким має бути мотиваційний лист для абітурієнтів, які цьогоріч вступатимуть до ЛьвДУВС?

Серед основних критеріїв, які оцінюватиме приймальна комісія, - лаконічність та логічність змісту, конкретність наведених відомостей та грамотність висловлювання. І чи не найважливіше – вмотивованість та бажання навчатися саме у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Не забудьте також вказати, чому обрали цю освітню програму.

Розкажіть про себе та свої очікування, поділіться власними досягненнями, відзначте, які ваші сильні та слабкі сторони. Ви також можете додати до листа матеріали, що підтверджують ваші здобутки.

Звернення адресується керівнику закладу вищої освіти. У ньому також вказується ім'я, прізвище та контактні дані вступника.

Мотиваційний лист пишеться у довільній формі, тож абітурієнт може самостійно обрати, якого стилю дотримуватися.

А от щодо обсягу роботи є певні обмеження – не більше двох сторінок А4 (поля - 20 мм). Серед інших вимог до оформлення - шрифт − Times New Roman, кегль – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; стиль – Normal.

Мотиваційний лист слід подати через електронний кабінет вступника, разом із іншими документами. Зробити це можна буде вже з 29 липня.

У Центрі дозвілля відбувся захід для курсантів, приурочений до Дня українських миротворців. Під час події вихованці ЛьвДУВС дізналися про роботу наших захисників у гарячих точках планети у місіях Організації Об'єднаних Націй.

Розпочалася подія із вступного слова Романа Сушка, заступника начальника відділу кадрового забезпечення - завідувача відділення соціально-гуманітарної роботи ЛьвДУВС. Він пояснив курсантам мету миротворчих місій ООН та ознайомив із історією української миротворчої діяльності.

"Більше 40 тисяч українських миротворців побували у гарячих точках нашої планети, демонструючи всьому світу високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах врегулювання збройних конфліктів. У колективі працівників нашого університету є учасник миротворчих місій - це Андрій Чопик, завідувач відділення забезпечення діяльності та організації служби НТВ "Верещиця". Він відзначився участю у місіях у Косово та Іраку", - розповів Роман Сушко.

Надалі курсанти переглянули документальний фільм "Миротворці. У горах Сванетії", що розповідає про війну в Абхазії у 1992 році. Вони ознайомилися із історіями льотчиків, що евакуювали цивільне населення із зони бойових дій.

  Сьогодні у світі відзначають День шоколаду. Другокурсники ЛьвДУВС теж доєднались до цієї традиції.

  Популярність «солодкого» свята зростає щороку. Відзначили цей день і на території навчально-тренувального відділу "Верещиця".

Спершу любителі солодощів довідались історію створення шоколаду. Вважається, що вперше до Європи його привіз ще у 16 столітті іспанський конкістадор Ернан Кортес.

Згодом присутні позмагались у тематичній вікторині. Найуважніші отримали шоколадні призи. Насамкінець вихованці вишу переглянули фільм «Чарлі і шоколадна фабрика».

Онлайн-курс «Держава без бар'єрів» - це освітній серіал про впровадження основних принципів безбар'єрності на державній службі. Він складається із шести серій, тривалістю до 10 хвилин. Як відзначають розробники, ресурс було створено для активних громадян та держслужбовців.  

Розпочинається курс із порад від першої леді Олени Зеленської про дотримання принципів безбар'єрності у спілкуванні із громадянами.

Запрошені гості також розповідають, як застосовувати безбар'єрний підхід під час ухвалення рішень. Пояснюють, чому доступність, інклюзія та повага до різноманіття є складовими безбар'єрності. Говорять про те, що призводить до формування стереотипів та як уникати упередженості в роботі. 

Онлайн-курс навчає, як протидіяти дискримінації під час працевлаштування на державну службу. А ще - пояснює, чому саме від держслужбовців залежить, чи буде країна безбар'єрною для своїх громадян.

Нещодавно онлайн-курс «Держава без бар'єрів» успішно пройшли курсанти та слухачі магістратури Львівського державного університету внутрішніх справ. Відповідні електронні сертифікати отримали понад 800 вихованців вишу. 

Молоді поліцейські також ознайомилися із «Довідником безбар'єрності» - справжнім гідом з коректного спілкування.

Захід було організовано за ініціативи відділення актуалізації навчання та практичної підготовки ЛьвДУВС.

Колектив Львівського державного університету внутрішніх справ висловлює щирі співчуття провідному фахівцю факультету №1 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Миколі Пацкану з приводу смерті матері – Пацкан Ганни Юріївни, 1937 року народження.

Нехай Бог дасть сили перенести Вам і Вашій родині важку втрату. Сумуємо разом з Вами.

Вічна і світла пам'ять! 

Днями до вишу завітали засновники громадської організації "Чистий аркуш", Національні експерти з протидії торгівлі людьми Ігор Тридуб та Валентин Боровиков. Вони розповіли курсантам про психологічні аспекти у роботі з постраждалими.

Психолог Ігор Тридуб обговорив зі здобувачами ризики потрапляння у «сучасне рабство». Він пояснив, що спонукає людей наражатись на небезпеку та які категорії є найбільш вразливими.

Курсанти ознайомились та проаналізували статистику скоєння таких злочинів. Розглянули й вплив повномасштабної війни в Україні на проблему «сучасного рабства».

В ході тренінгу присутні виконали тілесно-орієнтовану вправу. Учасники почергово малювали на спині один одному. Кожен намагався розгадати задуми партнера по грі. Проте у підсумку перший малюнок все ж таки кардинально відрізнявся від останнього.

Як ідентифікувати постраждалого та оцінити ситуацію пояснив Валентин Боровиков. Також йшлося про те, як варто розпочинати інтерв'ю, які аспекти слід враховувати і чого уникати. «Подбайте про безпечний простір. Місце та обстановка повинні сприяти налагодженню комунікації та викликати довіру. На початку зустрічі запитайте, де людині комфортно сидіти, чи хоче вона зачинити двері, запропонуйте води або чаю", - порадив експерт.

«Своє враження про вас людина формує за 45 секунд після знайомства. Потім його важко змінити. Найкраще запам'ятовуються перші та останні слова, тому вони повинні бути позитивні та доброзичливі, - наголосила завідувачка відділення актуалізації навчання та практичної підготовки ЛьвДУВС Олександра Захарова, яка долучилася до проведення заходу.

Отримані навички здобувачі випробували практично. У "зеленій кімнаті" - навчально-тренінговому комплексі з проведення слідчих (розшукових) дій із вразливою категорією населення, вони поспілкувались у ролях слідчих та постраждалих. Опісля колеги та запрошені експерти проаналізували дії учасників.

Насамкінець курсанти отримали сертифікати про участь у тренінгу "Особливості інтерв'ювання постраждалих від торгівлі людьми".

Захід організовано за сприяння відділення актуалізації навчання та практичної підготовки ЛьвДУВС.

Щороку у Львівському державному університеті внутрішніх справ проходить Чемпіонат з прикладної стрільби серед курсантів. Цього разу за перемогу в змаганнях боролися сім команд. До складу кожної із них увійшло троє учасників – двоє хлопців та одна дівчина.  

Суддею чемпіонату виступив доцент кафедри тактико-спеціальної підготовки факультету №3, майстер спорту України з військового багатоборства (прикладної та кульової стрільби), багаторазовий переможець і призер міжнародних змагань та всеукраїнських чемпіонатів Сергій Банах.

Він розповів, що серед вихованців вишу є чимало талановитих стрільців, які захоплюються цим видом спорту та прагнуть вдосконалювати свою майстерність. А в університеті є всі можливості для розвитку та досягнення хороших результатів.

Під час чемпіонату учасники змагалися у виконанні вправи ПМ-1 – робили 3 пробні та 10 залікових пострілів із пістолета Макарова з однією руки. Переможця визначали за найбільшою кількістю очок.

Найкращий результат показала команда 4-го курсу факультету №1, до складу якої увійшли Ілля Шевчук, Андрій Тесля та Софія Паняк. Вони стали цьогорічними переможцями чемпіонату.

«Срібло» виборола збірна 3-го курсу факультету №2. Учасники цієї команди – Нікіта Сурнін, Олег Пітак та Вікторія Довга. А «бронзу» здобули третьокурсники факультету №3 Максим Дударчук, Роман Малиш і Таміла Калюх.

Найкращим стрільцем чемпіонату став Ілля Шевчук. Друге місце посів Андрій Тесля, а третє – Софія Паняк.

Вітаємо переможців та призерів змагань, бажаємо наснаги, невпинного розвитку та нових здобутків!