У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки». Захід об'єднав науковців, представників органів державної влади, сектору безпеки і оборони, духовенства, міжнародних інституцій та громадянського суспільства.
Співорганізаторами події також виступили Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія правових наук України та Консультативна місія ЄС.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор університету Дмитро Швець, який окреслив ключові завдання заходу: систематизацію досвіду, здобутого за роки повномасштабної війни, а також вироблення практичних рекомендацій для державних інституцій і суспільства.
«Цей захід присвячений надзвичайно важливій, складній і водночас відповідальній дискусії. Повномасштабна війна, що триває в Україні, стала випробуванням для всієї системи державного управління, сектору безпеки і оборони, правопорядку, міжнародної спільноти, а також для кожного громадянина нашої держави. Вона змінила не лише безпекову складову країни, а й трансформувала правову думку в кожного, управлінські підходи, методологію підготовки фахівців», - зазначив Дмитро Швець.
Привітав учасників події й президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель.
«Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української державності, правової системи, сектору безпеки і оборони, а також для всього нашого суспільства. Вона змусила нас переосмислити фундаментальні підходи до забезпечення національної безпеки, функціонування правових інститутів та взаємодії держави, громадянського суспільства в режимі воєнного стану. Обрані для обговорення тематичні напрями на конференції є надзвичайно актуальними і стратегічними. Синергія громадянських інституцій і сил безпеки і оборони України продемонструвала світові приклади національної єдності, стійкості і відповідальності», - підкреслив він.
«Війна в Україні змінили підходи до безпеки міжнародного права, функціонування державних інституцій і системи правопорядку. Вона стала каталізатором глибинних реформ, прискорення інтеграційних процесів, ролі права в умовах надзвичайної ситуації. І треба зазначити, що Українська держава продемонструвала здатність до мобілізації, координації та швидкої адаптації до безпрецедентних умов», - акцентував Олексій Леонов.
Заступник голови Львівської обласної військової адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Кулепін наголосив: «Для органів влади війна – це насамперед криза, яка перевіряє систему на міцність, стійкість і швидкість реагування. Ця війна показала, що в окремих напрямах ми спрацювали навіть краще, ніж очікували, і змогли реагувати значно оперативніше. Водночас будь-яка криза оголює і слабкі місця системи. Тому важливо, що сьогодні ми зібралися разом, аби проаналізувати цей досвід і зробити необхідні висновки».
Звернувся до учасників заходів також народний депутат України Євген Петруняк. «Війни виграють не лише на полі бою, а й у серцях і свідомості людей. Повномасштабна війна дала Україні безцінний, хоч і трагічний досвід. Ми побачили, як мобілізувалося українське суспільство, як зміцнилася національна ідентичність, як виникли нові форми солідарності. Водночас перед нами постають серйозні виклики, зокрема глибока травматизація цілих поколінь. Уже сьогодні потрібно готуватися до складного післявоєнного періоду», - зазначив він.
Голова постійної комісії з питань правоохоронної, антикорупційної діяльності та військових формувань Львівської обласної ради Назарій Сумало наголосив, що тематика конференції є надзвичайно глибокою та охоплює практично всі сфери суспільного життя, відображає масштаб викликів, які стоять перед нашими громадянами.
«Таких викликів багато, і їх подолання потребує швидких, якісних і професійних рішень. Конференція є саме тим майданчиком, де можна напрацьовувати такі рішення та формувати спільне бачення подальших кроків», - підкреслив Назарій Сумало.
Керівниця Львівського регіонального представництва Консультативної місії Європейського Союзу Ханнелора Вальєр зазначила: «Сьогодні ми змушені говорити про численні виклики, спричинені війною в Україні. Водночас переконана, що цей захід сприятиме напрацюванню конкретних практичних кроків щодо їх подолання».
У виступах ішлося про трансформацію системи безпеки в умовах воєнного стану, посилення міжнародної співпраці, важливість наукового осмислення воєнного досвіду та необхідність збереження балансу між безпекою і правами людини.
Перша дискусійна панель була присвячена темі синергії громадянських інституцій та сил безпеки і оборони в умовах воєнного стану.
Учасники розглянули широкий спектр питань: від трансформації міжнародних відносин на тлі російської агресії до правових і етичних аспектів взаємодії сектору безпеки з громадянським суспільством. Окрему увагу було приділено цілям сталого розвитку в умовах сучасного міжнародного правопорядку та їх адаптації до реалій воєнного часу.
Науковці академії поліції зі Швеції порушили проблему професійного вигорання поліцейських і його можливого впливу на застосування сили, представивши результати метааналізу відповідних досліджень. Богословські та релігійні аспекти війни, зокрема духовні передумови перемоги, дипломатія Святого Престолу та роль Церкви в умовах бойових дій, стали предметом окремих доповідей.
У межах панелі також обговорювалися питання збереження фізичного та психічного здоров'я в умовах війни, реалізація проєктів психологічної підтримки, медичне сортування постраждалих відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, а також діяльність органів місцевого самоврядування у сфері декомунізації та деколонізації монументальних об'єктів.
Окремий блок виступів стосувався корупції як чинника, що може підривати обороноздатність держави не менш руйнівно, ніж збройна агресія.
Робота конференції продовжилася другою дискусійною панеллю – «Реабілітація та соціальна підтримка ветеранів сил безпеки і оборони України в системі гуманітарної безпеки».
Спікери зосередилися на проблемах інтуїтивного кримінального права та ризиках афективної криміналізації в умовах суспільної напруги. Окремо було розглянуто питання відповідальності за дописи у соціальних мережах та межі свободи вираження поглядів під час війни.
Експерти наголосили на важливості використання відкритих даних та аналітичних інструментів у співпраці з сектором безпеки і оборони, а також на правовому статусі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У фокусі обговорення були також протидія дезінформації та мові ворожнечі, роль держави і громадянського суспільства в інформаційній безпеці, підтримка внутрішньо переміщених осіб, інноваційні моделі реабілітації в церковних і благодійних інституціях, зокрема в структурі «Карітас», а також сучасні підходи до психологічної допомоги при бойовій травмі та ПТСР.
Окремо порушувалося питання збереження та вшанування пам'яті загиблих у російсько-українській війні як складової гуманітарної політики держави.
Серед установ-учасників Національна академія внутрішніх справ, Національний університет оборони України, Національний університет цивільного захисту України, Національна академія НГУ, Національна академія СБУ, КНУ імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», ХНУ імені В. Н. Каразіна та низка інших наукових, освітніх та міжнародних інституцій.
Конференція засвідчила потребу в міждисциплінарному підході до осмислення воєнного досвіду, а також у консолідації зусиль держави, науки, міжнародних партнерів і громадянського суспільства для формування стійкої системи безпеки та гуманітарної підтримки в умовах тривалої війни. За підсумками заходу планується підготовка рекомендацій для органів державної влади та профільних інституцій.
