Сьогодні на Личаківському кладовищі у Львові відбулись заходи з нагоди 163-ї річниці з дня народження президента Української Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича.  

Вшанувати пам'ять видатного діяча прийшли представники органів державної влади та місцевого самоврядування, профільних служб, військовослужбовці та громадськість. Долучилися до заходу також перший проректор Львівського державного університету внутрішніх справ Руслан Строцький, курсанти та офіцери вишу. 

Присутні поклали квіти та лампадки до каплиці на полі почесних поховань № 76, де спочиває видатний діяч.

Євген Петрушевич народився у містечку Буськ на Львівщині в родині греко-католицького священика. Його батько був також істориком та знаним громадським діячем, організатором українського шкільництва.

Євген здобув освіту в Академічній гімназії у Львові та на правничому факультеті Львівського університету. Після завершення навчання працював адвокатом та брав активну участь у діяльності Товариства «Просвіта».

У 1907-му році його обрали одним із українських послів до парламенту Австро-Угорської імперії. У Відні стає одним із лідерів Української парламентської репрезентації, а його виступи мають широкий резонанс і гарячу підтримку.

Із початком Першої світової війни Євген Петрушевич входить до Головної української ради – міжпартійної організації, яка ставила за мету боротьбу за самостійну українську державу на теренах підросійської України та широку національно-територіальну автономію українських земель у складі Австро-Угорщини. З початком розпаду імперії Габсбургів стає одним з ініціаторів скликання у Львові української Конституанти – представницького зібрання українських послів, репрезентантів політичних та громадських організацій, яка ствердила право підавстрійських українців на створення незалежної держави та обрала її законодавчий орган – Українську Національну Раду, президентом якої став Євген Петрушевич.

У лютому 1918-го очолив галицьку делегацію на мирних переговорах у Бресті, а в другій половині жовтня – на переговорах із представниками австрійського уряду у Відні.

3 січня 1919 року провів першу сесію УНРади, на якій було ухвалено закон про Злуку з УНР. Після урочистого проголошення та схвалення Акта злуки у Києві 22 січня увійшов до складу Директорії.

З червня 1919 року поєднував обов'язки президента і голови уряду, отримавши спеціальні права Диктатора (найвищого військово-політичного очільника під час війни) ЗУНР.

У липні цього ж року разом із УГА та урядовими структурами ЗУНР перебрався до тимчасової столиці УНР — Кам'янця-Подільського, після загрози захоплення якого виїхав до Відня.

В еміграції продовжив боротьбу за відновлення незалежності ЗУНР, очолював уряд в екзилі.

До останнього співпрацював з Українським національним об'єднанням та іншими емігрантськими організаціями.

Помер у Берліні 29 серпня 1940 року, а у 2002-му його прах було перевезено до Львова та перепоховано на Личаківському цвинтарі.

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті

Світлини пресслужби Львівської обласної військової адміністрації 

Вихованці Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності ЛьвДУВС долучилися до важливої волонтерської ініціативи — хлопці та дівчата стали донорами крові. У такий спосіб університетська молодь вирішила підтримати українських воїнів, які проходять лікування після важких поранень.

Донація проходила у Центрі служби крові Першого медичного об'єднання Львова. Тут кажуть: у час війни потреба в донорській крові та її компонентах зростає у рази. Тож, аби не було дефіциту, важливо постійно поповнювати запаси.

«Бути донором крові — дуже почесна та важлива справа, адже лише одна донація може врятувати три життя. Тож, долучаючись до такої акції, ми прагнемо спонукати й інших не бути байдужими та підтримати наших захисників», — розповіли студенти.

Дізнатися більше про донорство крові та про те, як підготуватися до донації можна на сайті проєкту ДонорUA за цим посиланням: https://www.donor.ua/

Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ Світлана Романцова взяла участь у презентації путівника з викладання освітнього курсу «Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом», підготовленого Асоціацією жінок-юристок України.

Захід об'єднав представників академічної спільноти, правозахисних організацій та фахівців, які працюють у сфері захисту прав людини та документування воєнних злочинів. Під час презентації учасники обговорили важливість інтеграції тематики сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, у систему вищої освіти та підготовку майбутніх правників.

У межах заходу Світлана Романцова поділилася досвідом викладання теми «Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом» у рамках навчальної дисципліни «Гендерний мейнстримінг у кримінально-правовій політиці». Вона наголосила на важливості формування у здобувачів освіти ґрунтовних знань щодо природи таких злочинів, міжнародних стандартів захисту постраждалих осіб та механізмів притягнення винних до відповідальності.

Окремою частиною програми став показ короткої версії документального фільму «Сліди» – українсько-польської стрічки 2026 року, створеної режисеркою Алісою Коваленко разом з Марисею Нікітюк.

Фільм розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії проти України, що триває з 2014 року. Героїні стрічки представляють різні регіони країни – від Донбасу до Херсонщини та Київщини. Попри пережиті травми, вони знаходять у собі сили говорити про свій досвід і сприяти приверненню уваги суспільства до проблеми сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом.

Центральною постаттю фільму є Ірина Довгань – колишня полонянка та очільниця SEMA Ukraine, яка документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України. Через її історію та свідчення інших героїнь стрічка формує колективний портрет травми, водночас демонструючи стійкість, силу та надію.

Участь представниці ЛьвДУВС у презентації путівника стала ще одним кроком до поширення якісних освітніх практик, спрямованих на вивчення та протидію сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, а також на формування чутливого та професійного підходу до роботи з постраждалими.

Представниці Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності ЛьвДУВС взяли участь у міжнародній програмі академічної мобільності.  

Другокурсниці Світлана Кравченко й Анастасія Коваль проходили навчання на факультеті права Трнавського університету у Словаччині в межах програми Erasmus+.

Метою міжнародного відрядження стало поглиблення знань у сфері юриспруденції, вивчення права Європейського Союзу, вдосконалення рівня володіння англійською мовою, а також обмін досвідом щодо діяльності студентських організацій.

Під час навчання учасниці програми опрацювали 10 навчальних дисциплін. Зокрема, європейське та міжнародне право, міграційне європейське право, корпоративне право, міжнародне та європейське трудове право, право гендерної рівності ЄС, захист прав людини в ЄС, юридичну англійську мову та інноваційні технології у праві.

Особливу увагу під час навчання було приділено аналізу практики міжнародних судових інституцій, серед яких Court of Justice of the European Union, International Court of Justice та European Court of Human Rights. Студентки досліджували механізми захисту прав людини та особливості застосування міжнародного права у країнах Європейського Союзу.

 Також представниці ЛьвДУВС взяли участь у науково-практичній конференції з питань гендерної рівності та підготували наукову статтю на тему «How Gender Stereotypes Affect Criminal Justice».

За результатами успішного завершення навчання учасниці отримали сертифікати з дисциплін «Gender Equality Law in the EU» та «Human Rights Protection in the EU», що підтверджують здобуття додаткових фахових компетентностей у сфері права ЄС та міжнародного захисту прав людини.

Участь у програмі Erasmus+ сприяє розвитку міжнародного співробітництва, підвищенню якості підготовки майбутніх правників та інтеграції української юридичної освіти у європейський академічний простір.

Для багатьох людей водійське посвідчення є зручністю, а для когось – важливим кроком до незалежності, мобільності та повернення до активного життя. Саме таким цей шлях став для львів'янина Олександра Осецького, ветерана російсько-української війни, який нещодавно успішно завершив навчання у Безбар'єрній автошколі, що діє на базі Львівського державного університету внутрішніх справ.  

33-річний Олександр, відомий побратимам за позивним «Лесик», став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Він долучився до лав 125-ої окремої бригади територіальної оборони Львова, де протягом двох років командував стрілецьким взводом, а згодом ще рік обіймав посаду командира стрілецької роти.

Наприкінці 2024 року під час виконання бойового завдання військовий зазнав важкого поранення. Лікарі боролися за його здоров'я, однак врятувати нижню кінцівку не вдалося. Попри складні життєві випробування, ветеран не дозволив обставинам обмежити свої плани на майбутнє.

Однією з цілей, яку Олександр поставив перед собою після реабілітації, стало отримання водійського посвідчення.

«Водійське посвідчення – базова потреба, що сприяє мобільності. Саме тому я шукав автошколу, яка могла б допомогти мені втілити свою мрію. У Безбар'єрній автошколі ми практикувалися на повністю адаптивних автомобілях, і заняття проводили у зручний для мене час», – розповів Олександр Осецький.

На передовій у «Лесика» завжди був водій, який допомагав швидко виконувати бойові завдання. Повернувшись до цивільного життя, ветеран вирішив самостійно опанувати керування автомобілем і довести собі, що нові можливості відкриваються навіть після найскладніших випробувань.

Навчання проходило на спеціально обладнаних транспортних засобах, адаптованих до потреб людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Під керівництвом досвідчених інструкторів Олександр відпрацьовував навички водіння в міських умовах, вивчав особливості безпечного руху та впевнено наближався до своєї мети.

Результат не забарився – фінальний іспит він склав із першої спроби.

«Я опановував навички їзди містом під наглядом інструкторів автошколи. Як бачите, все вдалося з першого разу. Тепер можна планувати поїздки цікавими місцями Львівщини, а далі розширюватиму географію», – додав Олександр Осецький.

Безбар'єрні автошколи – це проєкт МВС, що реалізується за ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів». Головна мета проєкту – не лише навчити керувати автомобілем, а й сприяти соціальній адаптації, відновленню незалежності та розширенню можливостей для самореалізації.

Безбар'єрна автошкола ЛьвДУВС є однією з мережі таких закладів в Україні. Тут можуть навчатися люди з різними порушеннями опорно-рухового апарату, ветерани та ветеранки війни, а також усі, хто потребує спеціальних умов для здобуття навичок керування транспортними засобами.

Історія Олександра Осецького є яскравим прикладом того, як сучасні безбар'єрні рішення допомагають людям після важких життєвих випробувань відновлювати впевненість у собі, досягати нових цілей та будувати майбутнє без обмежень.

Своїм професійним досвідом з майбутніми правоохоронцями поділився підполковник поліції Василь Матвій, заступник начальника відділу Вибухотехнічного управління ГУНП у Львівській області.  

Правоохоронець лише нещодавно повернувся з прифронтових територій, де разом із колегами займався знешкодженням вибухонебезпечних предметів. Він розповів, які завдання виконують вибухотехніки Національної поліції у зоні бойових дій та які сучасні технічні засоби використовують у своїй роботі.

«Ворог — надзвичайно підступний і часто вдається до замаскованих пасток, які несуть смертельну загрозу. Тому ви маєте знати, як діяти у випадку виявлення підозрілих знахідок, аби захистити себе та тих, хто поруч», - підкреслив Василь Матвій.

Він продемонстрував макети вибухових пристроїв, які найчастіше застосовує ворог, а також акцентував на правилах безпеки.

«Не наближайтеся, не торкайтеся таких знахідок та не намагайтеся знешкодити їх самостійно! Обов'язково відійдіть на безпечну відстань та дочекайтеся приїду вибухотехніків», - порадив фахівець.

Курсанти також оглянули макети саморобних вибухових пристроїв, дізналися про їхні демаскуючі ознаки та у яких місцях найчастіше виявляють такі небезпечні предмети.

Упродовж вихідних курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ відвідали низку культурно-мистецьких заходів у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, а також здійснили пізнавальну екскурсію історичним центром міста.  

У музеї курсанти ознайомилися з виставковим проєктом «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», присвяченим творчості одного з найвидатніших українських художників початку ХХ століття. До експозиції увійшли роботи, що охоплюють усі періоди творчого шляху митця – від раннього «Натюрморту» 1892 року до знакової картини «Жінка з квітами» (1918), яка стала останнім великим твором художника.

Також курсанти відвідали виставку «Абракадабра» відомого українського художника Павла Макова. Експозиція розкриває ключові теми його творчості – місто, простір та взаємодію людини з навколишнім середовищем. Центральним елементом проєкту стала інсталяція, створена безпосередньо в музейному просторі, де за допомогою бінарного коду відтворено цитату з роману Італо Кальвіно «Міста незримі», що спонукає до роздумів над сучасними викликами та пошуком людяності у складному світі.

Не менш вражаючою для відвідувачів стала виставка «Стефанія Шабатура. Вогонь спротиву» – масштабна ретроспектива, присвячена легендарній шістдесятниці, дисидентці та художниці текстилю. Експозиція відкрила сторінки життя жінки, яка стала символом боротьби за свободу, національну гідність і права людини.

Після відвідин музею курсанти взяли участь в екскурсії історичною частиною Львова, під час якої ознайомилися з історією єврейської дільниці середньовічного міста. Учасники дізналися про особливості життя єврейської громади, її роль у розвитку Львова та визначні пам'ятки кварталу.

Такі культурно-просвітницькі заходи сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості майбутніх правоохоронців, поглиблюють знання з історії та культури України, а також виховують повагу до національної та світової спадщини.

У межах реалізації проєкту «Пункт психологічних практик» працівники відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ провели тренінгове заняття для першокурсників на тему «Особливості спілкування в конфліктних ситуаціях».  

Спікером тренінгу виступив завідувач відділення психологічного забезпечення ВКЗ Павло Чайка.

Під час заняття курсанти ознайомилися з основними принципами неконфліктного спілкування, методами профілактики конфліктів, а також ефективними шляхами їх розв'язання та врегулювання. Особливу увагу було приділено розвитку комунікативних навичок, які є важливою складовою професійної діяльності правоохоронців.

Павло Чайка наголосив, що успішне та ефективне спілкування ґрунтується на комплексі взаємопов'язаних навичок. Серед них – уміння контролювати власний емоційний стан, встановлювати психологічний контакт із співрозмовником, аргументовано висловлювати свою позицію та конструктивно реагувати на складні ситуації.

Окремий блок тренінгу був присвячений невербальній комунікації. Учасники дізналися про роль жестів, міміки, пози та інших невербальних сигналів у процесі спілкування, а також про їхній вплив на сприйняття інформації та взаєморозуміння між людьми.

Практична частина заняття дала можливість першокурсникам на власному досвіді переконатися у важливості невербальних засобів комунікації та їхньому значенні для побудови ефективної взаємодії в різних життєвих і професійних ситуаціях.

Такі заходи сприяють розвитку психологічної компетентності майбутніх правоохоронців, формуванню навичок конструктивного спілкування та підготовці до професійної діяльності в умовах підвищеної відповідальності.

У Буковелі, у межах спортивного фестивалю B.E.S.T. 2026, відбулися всеукраїнські змагання з гирьового спорту «Сильна Україна», присвячені пам'яті загиблих військовослужбовців.

Організатором заходу виступила Національна спортивна федерація «Союз гирьового спорту України». Змагання проходили у дисципліні Military Snatch «Гвардійський ривок» – одній із найскладніших вправ гирьового спорту, що вимагає високого рівня витривалості, технічної майстерності та психологічної стійкості.

Учасники виконували ривок гирі протягом 12 хвилин без постановки спортивного снаряда на поміст, виступаючи у військовій формі одягу. Такий формат змагань покликаний не лише перевірити фізичні можливості спортсменів, а й вшанувати пам'ять українських захисників, які віддали життя за свободу та незалежність України.

Успішно представив Львівський державний університет внутрішніх справ провідний фахівець спортивної команди ЛьвДУВС Данило Вишинський. За підсумками змагань у ваговій категорії до 78 кг він виборов почесне третє місце.

Це досягнення стало результатом наполегливих тренувань під керівництвом старшого викладача кафедри спеціальної фізичної підготовки ЛьвДУВС Миколи Костовського.

Упродовж трьох днів у Львові проходили всеукраїнські змагання UNBROKEN GAMES 2026. Цьогоріч захід об'єднав рекордну кількість учасників - майже п'ятсот ветеранів та людей з інвалідністю, а також близько сотні представників Сил безпеки та оборони, які вперше брали участь у події.  

UNBROKEN GAMES відбувалися одночасно на різних локаціях Львова, а частину змагань організували під відкритим небом, аби зробити подію більш доступною для мешканців міста.

Учасники змагалися у різних дисциплінах, індивідуальних та командних форматах. Ветерани боролися за першість у стрільбі з лука, настільному тенісі, плаванні, петанку, пауерліфтингу, баскетболі на кріслах колісних, а також веслуванні на тренажерах.

У плаванні цьогоріч виступив помічник ректора по роботі з ветеранами Богдан Білінський, який продемонстрував четвертий результат серед професіоналів.

Крім цього, у межах події відбулись змагання з функціонального багатоборства — кросфіту, серед представників Сил безпеки та оборони. Пліч-о-пліч з діючими військовослужбовцями різних підрозділів ЗСУ та Нацгвардії, змагалися й курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ.

Для молоді це стало справжнім випробуванням на швидкість та витривалість, адже, аби успішно впоратися із усіма завданнями, потрібно було проявити сталевий характер та внутрішню стійкість.

Усі учасники успішно пройшли це випробування та продемонстрували достойні результати, отримавши від організаторів медалі із символічним написом "Незламний дух здатен на більше!".

Днями студенти і студентки Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності ЛьвДУВС мали змогу ознайомитися із діяльністю Центру захисту прав людини у Львівській області. Візит відбувся у межах Національного тижня безбар'єрності. 

До заходу доєдналися завідувачка кафедри кримінально-правових дисциплін Наталія Лащук, доцентки Світлана Романцова, Інна Вишневська та Ілона Ясінь.

Практичне заняття для майбутніх правників провела Регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тетяна Панасенко. Вона детально ознайомила молодь із основними напрямами діяльності центру та на прикладах реальних звернень продемонструвала, які саме порушення прав громадян найчастіше фіксують.  

Особливу увагу під час зустрічі приділили моніторинговим візитам до місць несвободи, що здійснюються в межах Національного превентивного механізму, а також структурі та значенню щорічної доповіді Омбудсмана України.

Тетяна Панасенко підкреслила, що у роботі центру реалізуються всі компоненти безбар'єрності: від фізичної та інформаційної до цифрової, суспільної й освітньої. Важливим практичним елементом заняття стало відпрацювання правил коректної та толерантної комунікації, зокрема принцип «спочатку людина, а потім її ознака».  

Організаторкою цієї пізнавальної зустрічі виступила доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Світлана Романцова, яка також є експерткою Експертної ради з питань додержання рівних прав, запобігання дискримінації, домашньому насильству і торгівлі людьми при представнику Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів.  

Завдяки поєднанню теорії та практики здобувачі освіти отримали цінний досвід правозахисної діяльності, який неодмінно підсилить їхні професійні компетентності.

До Національного тижня безбар'єрності третьокурсники Навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції ЛьвДУВС разом із завідувачкою кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Наталією Дідик відвідали ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області та ознайомилися з роботою системи «Custody Records» – сучасного інструменту, який гарантує прозорість дій поліції та захист прав людини. 

Капітан поліції Тетяна Смаль, старша інспекторка сектору дотримання прав людини, розповіла, що «Custody Records» є одним із базових елементів діяльності Національної поліції України, який комплексно інтегрує принципи безбар'єрності. Система забезпечує фізичну, інформаційну та процедурну доступність правоохоронних послуг для всіх категорій громадян, у тому числі для людей з інвалідністю.

Під час візиту курсанти переконалися, що управління поліції, де впроваджено цю систему, облаштовано пандусами, кнопками виклику, тактильною плиткою та адаптованими санітарними кімнатами для людей із порушеннями опорно-рухового апарату. Приміщення також містять таблички зі шрифтом Брайля та контрастне маркування. Крім того, у роботі правоохоронців залучаються перекладачі жестової мови та використовуються електронні засоби комунікації під час спілкування із затриманими або заявниками.

Тетяна Смаль наголосила, що безбар'єрність у поліції – це не лише доступність чи спеціально облаштовані приміщення. Насамперед це рівні права кожної людини отримати допомогу та відчути повагу незалежно від віку, стану здоров'я, життєвих обставин чи соціального статусу. Повна фіксація всіх процесів, відеоспостереження та контроль умов утримання допомагають уникати порушень і підвищують довіру до правоохоронців.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ у межах Національного тижня безбар'єрності відбувся пізнавальний квіз на тему «Світ без бар'єрів». Захід об'єднав курсантів різних підрозділів університету та став ще одним кроком до формування культури рівності, поваги та доступності в освітньому середовищі. 

Участь у вікторині взяли три команди: Навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції, факультету №1 та факультету №2.

Інтелектуальна гра складалася з двох раундів по 10 запитань, які стосувалися тем безбар'єрності, інклюзії, дотримання прав людини, рівного доступу до освіти та суспільних послуг, а також основ етичної комунікації та толерантності.

Учасники продемонстрували високий рівень обізнаності, командної взаємодії та активну громадянську позицію. Команди не лише змагалися за перемогу, а й мали можливість поглибити свої знання щодо принципів безбар'єрності та важливості їх впровадження у професійній діяльності.

За результатами квізу перше місце здобула команда факультету №1 «Без меж»; друге місце посіла збірна Навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції «Вартові рівності» та третє - виборола команда факультету №2 «Без обмежень».

Оцінювало гру журі, до складу якого увійшли помічниця ректора з гендерних питань Ірина Євхутич, працівниця відділу соціально-гуманітарної роботи, ветеранка російсько-української війни Тетяна Бугай, а також голова Ради курсантсько-студентського самоврядування Максим Романина.

Проведення таких заходів у ЛьвДУВС сприяє формуванню у майбутніх правоохоронців розуміння того, що безбар'єрність – це не лише створення доступного простору, а й утвердження принципів поваги, рівності та людської гідності у суспільстві.

Як підтримати того, хто поруч, аби не нашкодити — дізналися другокурсники факультету №2 ЛьвДУВС.  

Хлопці та дівчата побували на практичному занятті у межах проєкту «Пункт психологічних практик». Цього разу говорили про першу психологічну допомогу та вчилися діяти у різних ситуаціях.

Старша психологиня відділення психологічного забезпечення ВКЗ Альона Леус пояснила, якими бувають гострі реакції на стрес, як розпізнати їхні прояви та висловити свою підтримку.

«У роботі правоохоронців це надзвичайно важлива навичка — не лише вчасно помітити стан людини, але й правильно зреагувати та допомогти. Адже ситуації бувають дуже різними і ви маєте розуміти, як стабілізувати емоційний стан того, хто поруч», - зазначила Альона Леус.

Під час інтерактивної частини заняття курсанти моделювали різноманітні кризові ситуації та на практиці відпрацьовували навички надання першої психологічної допомоги.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася щира та натхненна зустріч молоді із представником громадської організації «Група активної реабілітації» Василем Махником.  

До просвітницького заходу також доєдналися представниці відділу зв'язків з громадськістю патрульної поліції Львівщини Анна Ганущак і Марія Юзефів.

Розмова стосувалася теми безбар'єрної грамотності та доступності. Втім, розпочалась із особистого. Василь Махник поділився власною історією — про невдале падіння у воду та важку травму, через яку більше не зміг ходити.  

Спікер розказав про труднощі та бар'єри, із якими стикаються люди з інвалідністю, роботу із пораненими воїнами та силу підтримки. Нині він працює тренером-наставником у військовому госпіталі й допомагає українським захисникам, які отримали травми хребта, адаптуватися до нових умов та знову повірити у себе.

Василь часто спілкується з молоддю, проводить тренінги, семінари та лекції для представників різних сфер — від державних службовців до бізнесу. Він також є експертом щодо облаштування безбар'єрного доступу та відкрито говорить про зміни, яких потребує українське суспільство.

Під час зустрічі з курсантами Василь розповів, як коректно спілкуватися із людьми з інвалідністю, яких термінів потрібно уникати, як коректно висловити свою підтримку та запропонувати допомогу.

Зустріч відбулася у межах Національного тижня безбар'єрності, головною метою якого є сформувати в українському суспільстві культуру рівних можливостей, толерантності та поваги до гідності кожної людини, незалежно від її віку, статі, стану здоров'я чи фізичних особливостей.

Здобувачі освіти Львівського державного університету внутрішніх справ разом із заступницею директора Навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності Альоною Дутко взяли участь у Великому весняному плетінні маскувальних сіток для українських воїнів.  

Захід об'єднав небайдужих навколо спільної мети – допомоги захисникам і захисницям України. Учасники плели маскувальні сітки, які передадуть на фронт.

Організатори наголошують: маскувальна сітка – це не лише необхідний елемент захисту на передовій, а й важливий символ підтримки для військовослужбовців. Кожна вплетена стрічка є знаком того, що в тилу пам'ятають про українських воїнів, щодня підтримують їх і допомагають наближати перемогу.

Під час заходу панувала тепла та дружня атмосфера. Плетіння відбувалося під українську музику, а спільна праця стала ще однією можливістю проявити єдність, небайдужість та вдячність українським захисникам.

У ЛьвДУВС наголошують: підтримка військових залишається одним із важливих напрямів волонтерської діяльності університетської спільноти.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ активно реалізуються проєкти з розвитку ветеранського спорту. У виші відбуваються різноманітні активності, метою яких є підтримка захисників і захисниць на шляху до відновлення.

Учора на волейбольному майданчику у ЛьвДУВС зустрілися воїни, які проходять реабілітацію у центрі «Галичина». Підтримати хлопців та мотивувати власним прикладом прийшов і помічник ректора по роботі з ветеранами Богдан Білінський.

До матчу традиційно долучилися й волонтерки Благодійного фонду «Із янголом на плечі».

Волейбол сидячи — адаптивний вид спорту, що сприяє фізичній та психологічній реабілітації поранених захисників. Це гра, що єднає учасників, дарує позитивні емоції, сприяє розвитку командної взаємодії, стійкості та витривалості.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулося практичне заняття для курсантів за участі представників відділу криміналістичного забезпечення Слідчого управління поліції Львівщини.  

Здобувачам освіти продемонстрували роботу сучасної пересувної криміналістичної лабораторії та новітнє обладнання, яке використовують під час розслідування злочинів.

Під час заняття курсанти дізналися, як правоохоронці працюють безпосередньо на місці події – від фіксації слідів до проведення експрес-аналізу речових доказів. Фахівці розповіли про використання сучасних технологій для виявлення наркотичних речовин, зброї, вибухівки та інших доказів.

Особливий інтерес викликала пересувна криміналістична лабораторія – мобільний комплекс із автономним живленням, спеціалізованими валізами та обладнанням для роботи навіть у складних польових умовах. Курсантам продемонстрували балістичні, біологічні та трасологічні набори, які використовують слідчі та криміналісти.

Також учасникам заняття розповіли про особливості використання квадрокоптерів для дистанційної фото- та відеофіксації місця події, пошуку людей чи об'єктів, а також сучасного 3D-сканера, який дозволяє максимально точно відтворити обстановку на місці події.

Такі практичні заняття допомагають курсантам не лише отримати теоретичні знання, а й зрозуміти, як сучасні технології працюють у реальних умовах служби.

У рамках Національного тижня безбар'єрності у ЛьвДУВС відбулася дискусійна платформа для молоді на тему: «Що таке безбар'єрність і чому вона важлива?». Спікеркою події виступила віцепрезидентка Львівської торгово-промислової палати, голова хабу гендерної економіки, політик рівності та безбар'єрності, президентка Жіночої Ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.  

Захід став майданчиком для обговорення сучасних підходів до формування інклюзивного суспільства, забезпечення рівних можливостей та створення середовища, доступного для кожної людини, незалежно від віку, статі, стану здоров'я чи соціального статусу.

Під час виступу експертка наголосила: безбар'єрність сьогодні є не лише питанням фізичної доступності простору. Це, насамперед, питанням поваги до людської гідності, рівності можливостей та суспільної відповідальності.

«Безбар'єрне середовище охоплює фізичну, освітню, інформаційну, цифрову, економічну та соціальну сфери, а також формування культури взаємоповаги й недискримінації», - зазначила спікерка.

Вона навела практичні приклади реалізації кожної зі складових безбар'єрності, звернула увагу на можливості економічної самозарадності та доступності державних і соціальних послуг для різних категорій населення.

Під час дискусійної платформи також йшлося про програми й ініціативи, спрямовані на підтримку громадян, серед яких - мережі «Хаби майбутнього», програма «Маршрут дитини», ініціатива «Досвід має значення», проєкти «КРОК» і «Рух без бар'єрів».

Після завершення виступу учасники зустрічі мали можливість поставити спікерці запитання та отримати ґрунтовні відповіді щодо практичної реалізації принципів безбар'єрності у сучасному суспільстві.

У спортивному комплексі Львівського державного університету внутрішніх справ цього дня було незвично гучно. Кулі з характерним стуком торкалися підлоги, хтось радів вдалому кидку, а хтось жартома сперечався, чия куля ближче до маленького «поросятка» – кошонету.  

Поліцейські та нацгвардійці, які проходять реабілітацію після поранень, зіграли у петанк – французьку гру на точність, яка дедалі частіше використовується як елемент фізичного та психологічного відновлення ветеранів.

Захід організували Рада ветеранів Управління поліції охорони у Львівській області спільно з Головним управлінням Нацполіції Львівщини та Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Львівській області. Подія відбулася у межах Національного тижня безбар'єрності – ініціативи, яка покликана нагадати: суспільство має бути доступним і відкритим для кожного, незалежно від фізичного стану чи життєвих обставин.

І саме петанк став дуже символічним вибором для такого заходу.

На перший погляд ця гра здається дуже простою: потрібно кидати кулі так, аби вони опинилися якомога ближче до маленької кульки – кошонету. Назва гри походить від провансальського словосполучення «ноги разом» або «ноги на якорі», адже гравець виконує кидок, стоячи обома ногами всередині кола.

Однак за цією простотою ховається терапевтична складова.

Петанк не потребує швидкого бігу чи значних фізичних навантажень, тому підходить людям із травмами кінцівок, після ампутацій або складних поранень. Тут важливими стають координація рухів, баланс, концентрація, тактичне мислення та комунікація з командою. Для багатьох ветеранів це можливість повернутися до змагання, відчути азарт і при цьому не перевантажувати організм.

 У спорткомплексі ЛьвДУВС це було видно особливо добре. Хтось тримав рівновагу за допомогою милиці. Комусь довелося вчитися кидати лівою рукою. А ветеран Василь Курилович, у минулому кулеметник 14-ої штурмової бригади Нацгвардії «Червона Калина», грав у кріслі колісному – і це абсолютно не завадило йому вправно відправляти кулі точно до мішені.

У цій грі не було жалю чи поблажливості. Тут усі були рівними гравцями. Разом із ветеранами та військовослужбовцями на майданчик вийшли курсанти ЛьвДУВС та психологи Управління поліції охорони Львівщини. Вони не лише стежили за психологічним станом учасників, а й долучилися до гри, підтримуючи невимушену атмосферу.

Адже після поранень багато військових переживають ізоляцію, втрату звичного ритму життя, труднощі з адаптацією до цивільного середовища. Командні ігри та спільні активності допомагають повернути відчуття включеності, довіри та взаємодії.

Допомагав учасникам освоїти тонкощі гри член національної збірної України з петанку та інструктор клубу «Кошовий» Тарас Грицюк. Він пояснював правила, показував техніку кидків і підбадьорював новачків.

А новачки вчилися швидко.

Уже за кілька хвилин після старту гри спортзал перетворився на справжній майданчик змагань: хтось уважно вимірював відстань до кошонету, хтось емоційно реагував на вдалі кидки, а хтось просто радів можливості бути серед своїх.

Спробував себе у петанку і ректор університету Дмитро Швець разом з продюсеркою фільму «PALYANYTSIA» Катериною Тимченко.

І саме це, мабуть, найкраще передавало головну ідею тижня безбар'єрності: створювати простір, у якому людина не залишається наодинці зі своїм досвідом чи травмою. А інколи шлях до цього починається з маленької кулі, кинутої у бік кошонету.