У Львівському державному університеті внутрішніх справ діє Центр з надання психологічної підтримки та допомоги ЛьвДУВС. Павло Чайка, завідувач відділення психологічного забезпечення, розповів, чому важливо звертатись по допомогу до психолога, як відбуваються консультації та що слід знати кожному в час війни.
Хто може звертатись до вас по допомогу?
Найчастіше до нас звертаються курсанти та працівники університету. Однак, при потребі ми надаємо психологічну підтримку членам їх сімей.
Водночас, неатестовані працівники, студенти, мешканці міста та внутрішньо переміщені особи також звертаються до Центру з надання психологічної підтримки та допомоги за адресою: вулиця Кривоноса, 1. Ми консультуємо при особистій зустрічі, телефоном або онлайн, щоб кожен міг обрати зручний спосіб.
З якими запитами ви допомагаєте?
Більшість людей зараз турбують страхи, тривожність, напруженість та інші негативні психоемоційні стани чи проблемні питання. Особливо актуальними є запити щодо протидії впливу стресових факторів та навичок психологічної саморегуляції.
Як наважитись звернутись по психологічну допомогу?
Перш за все, потрібно усвідомити, що зараз у нашому житті є певні негативні чинники, вони впливають на нас і самостійно впоратись із ними важко. Пам'ятайте, що і у мирний, і у воєнний час всі люди по-різному реагують на проблеми, стрес та інші впливи. Хтось адаптується швидше, а комусь потрібно більше часу. Не хвилюйтесь, кожна реакція є природньою. Фахівці допоможуть вам із цим впоратись.
Як правильно запропонувати психологічну допомогу, якщо її потребують близькі?
Якщо Ваші рідні, близькі, колеги чи знайомі потребують психологічної підтримки, перш за все, їм слід наголосити, що це цілком нормальне явище. Також важливо вказати на досвід спілкування з психологами, власний або когосьзнайомого.Якщо ж людина сама не наважується завітати до фахівця, то можна запропонувати прийти разом.
Які методи ви застосовуєте у роботі?
Спершу ми проводимо індивідуальну психологічну консультацію, визначаємо актуальні питання та проблеми. Далі, враховуючи потреби, визначаємо наступні кроки. Якщо проблема стосується членів сім'ї, то ми пояснюємо потребу проведення спільної консультації з ними.
Часто проводимо психологічну саморегуляцію та розвантаження, арт-терапію. Застосовуємо психосоматичні засоби відновлення та подолання наслідків стресу. Вони дають змогу стабілізувати психофізіологічний стан через усвідомлення відчуття тіла, пропрацювати наслідки впливу стресових факторів.
Також дієвим є брейнспоттінг. В основі методу - визначення конкретної зорової точки, в якій мозок найефективніше переробляє негативні впливи. При цьому, не обов'язково розповідати психологу про конкретні негативні факти чи події зі свого досвіду, потрібно лише описати свої відчуття в тілі. Під час сеансу ви слухаєте білатеральну музику, яка почергово активує праву та ліву півкулі мозку. Тривалість сеансу залежить від особливостей організму та психіки, рівня впливу на неї негативних чинників (від 30 до 90 хвилин).
Що зараз варто знати кожному?
В умовах війни кожен по-різному реагує на стрес. Може з'являтися внутрішня тривожність та напруженість, психосоматичні реакції (посилене серцебиття, тахікардія, сухість у роті, тремор кінцівок, поверхневе дихання, відчуття важкості в грудях та голові тощо). Такі реакції організму є нормальними і природніми. Якщо це триває кілька днів або симптоми посилюються, потрібно звернутись по допомогу до фахівців. Пройти медичне обстеження, щоб діагностувати наявність можливих супутніх захворювань. Інколи вони мають схожі симптоматичні прояви. Психолог допоможе навчитись протидіяти впливу стресових факторів.
У багатьох випадках людина може надавати собі психологічну самодопомогу. Ось кілька простих порад для подолання негативних впливів стресових факторів:
1.Харчуйтесь правильно та збалансовано
2.Сон повинен бути повноцінним
3.Не забувайте про фізичну активність
4.Займайтесь улюбленою справою
5.Спілкуйтесь із близькими
При сильному емоційному збуджені та тривозі - контролюйте дихання. Можна застосовувати так зване дихання за квадратом: 3-4 секунди глибокий вдих носом, 3-4 секунди затримка дихання на вдиху, 3-4 секунди глибокий видих ротом та 3-4 секунди затримка дихання на видиху. Тривалість можна змінювати, важливо, щоб вам було комфортно дихати.
Є простіший варіант дихальної практики. Глибоко вдихайте через ніс та у 1,5-2 рази довше повільно видихайте через рот. Це активує парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за заспокоєння організму.
Також багато з нас помічає, що у стресових ситуаціях людям пропонують випити води. Але й тут також треба врахувати, що й воду слід пити правильно. Наприклад, півсклянки води слід випивати дуже маленькими ковтками і при цьому не забувати глибоко та повільно дихати, як вказано у попередньому методі.