26 квітня виповнюється 38 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним. Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, але не росії. Московити за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. Поведінка орків на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції знову ставить світ на межу катастрофи і це потрібно зупинити. Дана виставка покликана ще раз нагадати наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією.
Стогін Чорнобиля спогадом-болем
Не затихатиме в наших серцях…
© В. ПасічникЛіна Костенко
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, —
Чому ж не вас вона перековтала?!
Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!
Анна Багряна
Малиновий дзвін
Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.
* Малиновий колір символізує підвищений фон радіації.
Дмитро Павличко
На Чорнобиль журавлі летіли
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятива.
Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.
Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...
Володимир Шовкошитний
Птаха далека
Над зоною птаха далека
Кружляє, забувши про все.
Яких онучат цей лелека
Колись у мій дім принесе?
Яких лелечат він народить?
Чому ж бо він чорний, чому?
Народе! Стражденний народе!
Чи здужаєш ти цю чуму?
Кружляє лелека над болем,
Де жито бур'ян переріс —
Та стало безплідним і голим
Те місце, де був рудий ліс.
Вдовою бездітною Прип'ять
Давно не плека сподівань —
До денця їй випало випить
Настій полинових страждань.
...Чи й справді сурмив над Землею
Той янгол, що впала зоря?
Та чорний лелека над нею
Без родичів білих згоря.
Акерман Г.
Пройти крізь Чорнобиль /пер. з фр. П. В. Таращук.-Київ: Либідь, 2018.–168 с.
Мицьо М.
Полиновий ліс. Хроніки Чорнобиля / пер. з англ. Т. Яремко, Ю. Яремко.–Львів: «Ї», 2006.–328 с.
Трохим С.
1986. Чорнобильські хроніки.-Дискурсус, 2016.-224 с.
Андрушків Б.М.
Чорна скрижаль України.-Тернопіль: Джура, 2001.–276 с.
Зарівна Т.
Мовчання цезію.-К.: Дух і Літера, 2022.-312 с.
Слободянюк П.В.
Чорнобильська зима.-Вінниця: Вінниця, 2007.-116 с.
Гуцало Є.
Діти Чорнобиля.-Київ: Соняшник, 1995.-104 с.
Гусєв О.П.
25 років віч-на-віч з «Чорнобилем».-Київ: Золоті Ворота, 2011.–624 с.
Дзісь Г.В.
В епіцентрі людської біди.-Київ: АртЕк, 2003.–208 с.
Матвієнко В.П.
Планета життя.–Київ: Наукова думка, 2006.–288 с.
Скребець В.О.
Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи : монографія.- Київ: Слово, 2004.–440 с.
Демський А.
Чорнобильський роман.-Київ: Саміт-книга, 2021.-368 с.
Біль і тривоги Чорнобиля / упоряд. Ю.В. Сафонов.– Київ: Київська правда, 2006.–288 с.
Міхаліцина К., Дворницький С.
Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи.-Київ: Портал, 2020.-104 с.
Драч І.
Чорнобильська мадонна: поема
Чорнобильська хроніка. Люди/ Купрієнко, О., Багірова А.-Харків: Фоліо, 2021.-206 с.
Шовкошитний В.Ф.
Я бачив: повість.-Київ: Укр. пріоритет, 2016.–304 с.
Плохій С.М.
Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи.-Харків: Фоліо, 2019.-394 с.
Алексієвич С.
Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього: роман.-Київ: Комора, 2016.–288 с.
Камиш М.
Киів-86.-Київ: Нора-Друк, 2016.-154 с.
Камиш М.
Оформляндія, або Прогулянка в Зону.–Київ: Нора-Друк, 2015.
Долін В.В., Бондаренко Г.М., Орлов О.О.
Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи: монографія.-Київ: Наукова думка, 2004.–224 с.
Векленко О.
Чорнобиль: етюди з натури / пер. з англ. С. Орлова.–Харків: Фабула, 2019.–144 с.
Сущенко М.М.
Екскурс у Чорнобиль. Insight into Chernobyl: ...земля загублених надій. / пер.з англ. Д.С. Вілкова.–Київ: Агентство по розповсюдженню друку, 2016.–270 с.
Андржеєвський А.
Чорнобильська бувальщина.-Київ: Зелений пес, 2019.-156 с.
Даєн Л.А.
Чорнобиль – трава гірка : документальна повість.–Київ: Веселка, 1988.–176 с.
Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка. Поеми. Вірші.–Київ: Молодь, 1988.–144 с.
Яворівський В.О.
Марія з полином наприкінці століття: роман.–Харків: Фоліо, 2016.–206 с.