Віртуальні книжкові виставки

Народився у м. Трускавець Львівської області. У 2011 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, де здобув фах за спеціальністю «Правознавство». Брав активну участь у Революції гідності. Балотувався на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року. З липня 2014 року — командир 2-го запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», котрий в лютому 2016 року, згідно наказу Командира ДУК ПС, переформовано у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Донбасі. У 2015 році був одним з координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим. 30 листопада 2019 року призначений заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів. У 2020 році був обраний членом Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор». Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів. Похований на Личаківському цвинтарі м. Львова.24.08.2022 посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Короленка у Львові перейменовано на вул. Тараса Бобанича. У Львові встановлено пам'ятну таблицю Тарасові Бобаничу на фасаді Львівського державного університету внутрішніх справ, що на вул. Городоцькій,26. Відповідне рішення 22 лютого 2023 року затвердив виконавчий комітет Львівської міської ради.

Народився в Самбірському районі. Почав службу у батальйоні «Львів» майже з початку його створення - з 2014 року. За плечима Романа - гарячі бої у Дебальцевому і важкий вихід з окупованого міста разом з товаришами. На початку повномасштабної війни з рф, 24 лютого 2022 року, він перебував на службі в районі Маріуполя. Загинув 7 березня 2022 року в бою з російськими загарбниками на Луганщині. Указом Президента України № 141/2022 від 16.03.2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився 1 листопада 1995 року в м. Ковелі. Навчався в ЗОШ №7. У 2016 році вступив до Львівського державного університету внутрішніх справ. Згодом працював юристом, інженером з охорони праці ВКПД «Агропромтехцентр». У червні 2018 року молодший лейтенант Андрій Решетілов був призваний на строкову військову службу у Збройні сили України. Служив у військовій частині А2192. У 2020 році отримав звання старшого лейтенанта. Офіцер ЗСУ загинув у п’ятий день повномасштабного вторгнення росії в Україну — 28 лютого 2022 року біля смт Городок, що на Житомирщині. Указом Президента України від 7 травня 2022 року №320/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого лейтенанта Решетілова Андрія Вадимовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Решетілову Андрію Вадимовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38).

Володимир Петрик народився 18.07.1996 р. в с. Зубра, Львівської області. Навчався у Львівському державному університеті внутрішніх справ на факультеті №1 ІПФПНП. Загинув 29.04.2022 на Луганщині поблизу м. Лисичанськ.

Савелій Бахтінов народився в м. Буськ Львівської області. Навчався у Буській міській гімназії, згодом в школі №2. Активно займався спортом, поміж іншого був призером обласних змагань з кіокушинкай-карате. Навчався у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Загинув 10 червня 2022 біля м. Авдіївка Донецької області.

Народився 06.09.1997 у с. Сільця-Млинівські Ковельського району Волинської області. Був випускником Львівського державного університету внутрішніх справ. Навчася на факультеті № 2 ІПФПНП. Іван проходив службу в одному з батальйонів 95 десантно-штурмової бригади у розвідвзводі. З 16 січня 2023 року служив у військовій частині А1910,а вже 3 березня 2023 загинув поблизу м. Кремінна, Сєвєродонецького району, Луганської області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям. Іван врятував життя побратима і повертаючись за іншим потрапив під цей обстіл, який став для нього останнім.

Народилася 01.09.1992. Із початком повномасштабного російського вторгнення разом із батьком добровільно стала на захист Батьківщини та приєдналася до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконувала бойові завдання з порятунку побратимів на східному напрямку. У мирному житті Наталія була власницею Центру косметології та лазерної епіляції, а від початку вторгнення пішла служити разом із батьком та братом. Загинула 09.07.2023 в бою під Бахмутом Донецької області.

Народився 29.09.1976 у м. Копичинці, нині Чортківського району Тернопільської області. З 2014 року Василь Ігорович став на захист нашої держави та з початку повномасштабної війни вже знову був в лавах Збройних Сил України. Служив командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти. Свій останній бій командир гранатометного відділення вогневої підтримки Курніцький Василь Ігорович прийняв 14.07.2023 року поблизу населеного пункту Старомайорське на Донеччині.