Україна багата не лише на унікальну культуру та багатовікову історію, а й славиться неймовірно смачною кухнею, яка вражає своїм різноманіттям смаків. В залежності від регіону, страви готуються абсолютно по-різному, але кожна страва є ситною та ароматною, і тим самим складає національну пишноту української їжі. Становлення українських національних страв відбувалося декілька століть, під впливом традицій та законів інших держав. Саме тому сьогодні на столах присутні страви, запозичені з угорської, турецької, польської, татарської, німецької та навіть французьких кухонь. У північних областях України переважають страви з картоплі, яка завжди рясно родить. Так, на Поліссі, улюбленою стравою є деруни. На Чернігівщині на солодке годують пиріжки з калиною, а Сумщина славиться борщем зі свининою і на буряковому квасі. Південь України радує різноманітністю рибних страв. У Миколаївській області консервують рибу по-домашньому, додаючи томат, і варять юшку з томатним соком або томатною пастою і зі сметаною. Популярною стравою Херсонщини є баклажани по-херсонськи. Це гостра страва, яку готують, обсмажуючи «синенькі» в маслі, із солодким і гірким перцем і яблучним оцтом. Крим багатий на кримськотатарську кухню, де переважають лагман та долма. Однією з улюблених страв центральної України є вареники. Готують їх з різними начинками: картоплею, грибами, м'ясом, печінкою, капустою. Іноді господині можуть здивувати варениками з долоню завбільшки. У Дніпрі, як і в Одесі, люблять готувати фірмову єврейську страву – форшмак. На Донеччині знають близько 50 рецептів окрошки. Так що, як і борщ, в кожній сім'ї вона буде різною. Готують цей холодний суп на квасі, сироватці або навіть на мінеральній воді, присмачуючи сметаною. У справжній слобожанський борщ кладуть квасолю і м'ясні фрикадельки, зазвичай з яловичини. А галицький сирник – симфонія кулінарного мистецтва. Приготування сирної маси, яка викладається на пісочне тісто – це цілий ритуал. Це далеко не всі особливості української кухні.
Пропонуємо Вашій увазі дізнатися детальніше про основні українські страви, а також, за можливості, приготувати їх власноруч. Усім смачного!
БОРЩ - символ української кухні. У 2020 році в селищі Опішня на Полтавщині відкрили Музей Звареного Борщу. У 2022 році Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс культуру приготування українського борщу до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, яка потребує термінової охорони.
Класичний борщ складається з близько 30 інгредієнтів! Серед них найголовніші: буряк, капуста, картопля, морква, цибуля, яловичина та томатна паста. Але в залежності від регіону рецепти можуть різнитися. Наприклад, на Поділлі додають квасолю, на Півдні – борошно, на Слобожанщині – пиво, у київський борщ – хлібний квас. Є зелений борщ, червоний, грибний, холодний. Усього понад 70 видів!
• вода – 1,5-2 л
• свинина або яловичина на кістці – 400 г
• картопля – 4 шт. (середні)
• буряк – 2 шт. (невеликі)
• морква – 1 шт.
• цибуля – 3 шт.(середні)
• капуста білокачанна свіжа – 300 г
• томатна паста – 2 ст.л.
• соняшникова олія – 4-5 ст.л.
• лимонна кислота – дрібка
• сіль, лавровий лист, зелень – за смаком
Спершу варимо бульйон. У каструлю наливаємо 1,5-2 літра води. Додаємо м’ясо й ставимо на середній вогонь. Перед закипанням знімаємо піну. Щойно бульйон закипить, накриваємо кришкою і варимо на повільному вогні годину-півтори. Тим часом готуємо засмажку. Чистимо буряк, моркву та цибулю. Буряк натираємо на крупній тертці, а моркву – на середній. Цибулю нарізаємо кубиками. На середньому вогні в сковороді розігріваємо олію, висипаємо туди цибулю та моркву, смажимо 5 хвилин. Потім додаємо буряк (його можна посипати лимонною кислотою або збризнути соком свіжого лимона – так борщ буде по-справжньому червоним). Смажимо овочі ще 5 хвилин, додаємо томатну пасту, перемішуємо й смажимо все ще 5-7 хвилин. А тепер варимо сам борщ. З бульйону виймаємо м’ясо і, поки воно холоне, кидаємо в бульйон нашатковану капусту. Через 5-10 хвилин додаємо нарізану соломкою картоплю. Відокремлюємо м’ясо від кістки й нарізаємо кубиками. Повертаємо м’ясо в борщ, солимо його і додаємо засмажку. Перемішуємо борщ, кладемо лавровий лист і дрібно посічену зелень, накриваємо кришкою та варимо все ще 5-7 хвилин. Подаємо борщ зі сметаною і зеленню.
САЛО є частиною традиційної національної кухні. У минулі часи сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності, а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без охолодження. Для цього сало засолюють.
Сало здавна було особливо популярним в українців. За частотою ужитку його можна порівняти з такими відомими національними стравами, як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є неповторною закускою в тому сенсі, що більшість народів вживає його переважно у вигляді смальцю, а українці їдять його шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами. Щорічно 27 серпня в Україні відзначається День сала.
• сало свиняче свіже - 3 кг;
• часник - 10 зубчиків;
• перець чорний мелений - 1 ст. ложка;
• сіль - 4 ст. ложки;
• лавровий лист - 7 шт.
Сало бажано брати свіже і молоде - від цього залежить м'якість готового продукту. Лавровий лист поламати на дрібні шматочки, а часник пропустити через прес. Ложкою змішати подрібнений часник з сіллю, перцем і лавровим листом і натерти цією сумішшю сало з усіх боків. Є ще один спосіб засолювання сала: для цього змішайте сіль, перець і лавровий лист, а часник наріжте великими шматочками. Проткніть сало з усіх боків часником, а потім натріть сумішшю спецій. Викладіть сало в спеціях в глибокий контейнер шкіркою вниз. Залиште засолюватися на 10 днів, але раз на два дні шматки потрібно перекладати і перевертати. Закуска буде готова, коли вся сіль вбереться в сало і на поверхні залишаться тільки спеції. Дістаньте сало з контейнера, розкладіть на папері в один шар і залиште на кілька годин для обсихання. З нього мають зникнути останні краплі солі. Після цього солоне сало готове. Як зберігати солоне сало після приготування? У давні часи, коли ще не було холодильників, продукт загортали в марлю або щільну лляну тканину, укладали в дерев'яний ящик і пересипали сіллю. Ящик ставили в погребі або в викопану в землі яму. У наш час сало можна просто загорнути в пергамент для запікання і перекласти в морозильну камеру. Зберігати солоне сало рекомендується не більше 4 місяців. Дату виготовлення можна написати на пергаменті.
ВАРЕНИКИ або на західноукраїнський лад пироги – страва, яку Білл Клінтон заніс до свого списку Must Be Served, якій єврейський поет Саул Черніхівський присвятив одноіменну поему та музичну ідилію, про які згадував у «Енеїді» Котляревський. За однією з версій вареники, що раніше звалися «вараніки», були відомі ще в дохристиянські часи, а за іншою страва походить від турецьких «дюш-варів».
Готують вареники з прісного тіста, а начинка може бути найрізноманітнішою. Традиційними вважалася картопля, цибуля, шкварки, сир, вишні, чорниці. На Чернігівщині додають шкварки, на Закарпатті – бринзу, на Поліссі – товчену квасолю. Відомі навіть варіанти начиняти страву папороттю, редькою або борошном зі смальцем.
• вода – 1 склянка;
• яйце - 1 шт.;
• сіль - 1/2 ч. л.;
• борошно - 2 склянки;
• картопля - 4-5 шт.;
• цибуля ріпчаста - 1 шт.;
• рослинна олія - 2-3 ст. л.
У злегка підігріту воду вбиваємо яйце, солимо і ретельно розмішуємо. Поступово додаємо борошно і добре вимішуємо, щоб в результаті вийшло досить щільне та еластичне тісто. Обертаємо його в плівку і залишаємо на 30-40 хв. «дійти». В цей час готуємо начинку, для чого відварюємо очищену картоплю в злегка підсоленій воді. Очищуємо і подрібнюємо цибулю, яку необхідно злегка пасерувати на рослинній олії до золотистого кольору. Гарячу картоплю добре розминаємо і з'єднуємо з піджаркою з цибулі, перчимо до смаку. Тісто ще раз вимішуємо і зручним для вас способом готуємо порційні «коржики», в які поміщуємо трохи охололу начинку. Ретельно скріплюємо краї тіста, і відварюємо вареники з картоплею 5-7 хв. (поки не спливуть) в злегка підсоленій воді. Особливо добре смакує готова страва зі сметаною.
КУЛІШ - традиційна народна українська страва з пшона, зварена на м’ясній юшці або воді, яку затирають салом із цибулею і часником.
Куліш був улюбленою стравою українських козаків та чумаків. Його часто готували на обід в походах (звідси інша назва «польова каша») або вдома на вечерю. Залежно від регіону рецепти страви різнилися: На Чернігівщині та Полтавщині готували гречаний, а на Південному Поділлі – кукурудзяний, на Правобережному Поліссі куліш могли варити на молоці, сироватці або маслянці. Справжній куліш мав бути густим.
Інгредієнти, які знадобляться для приготування:
• пшоно - 220 г
• сало - 80 г
• картопля - 3 шт.
• цибуля - 2 шт.
• вода - 3 л
• лавровий лист - 2 шт.
• зелень за смаком
• сіль за смаком
• перець чорний мелений
Пшоно промийте, залийте кип’ятком на 30 хвилин. Потім знову промийте холодною водою до прозорості. Тим часом дрібно наріжте сало, почистіть і наріжте кубиками картоплю і цибулю. Нарізане сало обсмажте на добре розігрітій сковороді, далі додайте цибулю і смажте до золотистого кольору. У каструлі нагрійте воду, додайте засмажку зі сковороди, картоплю і пшоно. Після того, як вода закипить, зменште вогонь. Посоліть, поперчіть, додайте лавровий лист і залиште варитися до повної готовності. Додайте зелень за смаком і подавайте до столу готовий куліш гарячим.
ГОЛУБЦІ — страва української кухні, яка готується з листя свіжої чи кислої капусти та начинки з м'яса, рису чи гречки, кукурудзяних чи пшоняних круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви та прянощів. 4 травня 2023 року приготування української страви «Голубці» було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту. Закарпатці й буковинці роблять голубці з «крижавок» — квашених головок капусти. Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами. Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають: кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину, картопляні просто скручують у рулетики. Суто галицькою стравою є голубці з тертої картоплі та грибна мачанка до них.
• на 1 кг яловичини — 1,2 кг свіжої капусти
• 4 ст. ложки рису
• 2 цибулини
• 3 ст. ложки вершкового масла
• сіль, перець — за смаком
• для підливи: 1/2 склянки сметани
• 2,5 склянки м'ясного бульйону
• по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла
З невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть в підсолений окріп і залишають на 10-15 хв, потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Дно приготовленого сотейника чи каструлі викладають рештками капустяного листя, поверх укладають щільно голубці, кладуть чорного перцю та лаврового листя до смаку, заливають сметанною підливою, накривають листям та ставлять поверх вагар (тарілку чи покришку), щільно накривають і тушкують у духовці при помірній температурі до готовності. Приготування підливи. Борошно пасерують на вершковому маслі, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, припускають 2-3 хв на малому вогні, солять.
ДЕРУНИ – це традиційні українські картопляні оладки, особливо популярні в Східних та Північних областях. У залежності від регіону вони ще можуть називатися кремзликами, тертюхами, рисилованиками, терчаниками тощо.
Під час Голодомору 1932—33 рр. деруни готували з посушеного й розтертого липового листя, горішини, щавлю, полови та макухи. Цю «страву» також називали «чорними мартопляцами».
Для приготування традиційних дерунів знадобиться:
• картопля — 5 великих картоплин
• цибуля ріпчаста — 1 штука
• яйце — 1 штука
• борошно — 1 столова ложка
• сіль, перець — за смаком
• соняшникова олія — 70 мл (для смаження)
• сметана — 100 грамів (для подачі).
Приготування дерунів завжди починається з тертя картоплі. Цей етап дуже відповідальний, адже від характеристик терки залежить смак, колір та структура дерунів. Вважається, що чим дрібніша терка, тим смачнішою буде страва. З тертої картоплі варто злити зайву рідину. Для цього потрібно злегка віджати її руками або відкинути на сито. Тепер додайте до картопляної маси натерту цибулю, яйце, борошно, сіль та перець. Перемішайте всі інгредієнти до однорідної маси. Ця заготовка за щільністю має нагадувати густу сметану. На пательні розігрійте соняшникову олію. Ложкою викладіть декілька млинців так, щоб кожен з них мав товщину до 5 міліметрів. Обсмажте млинці з двох боків до золотистої скоринки. В деяких господарствах традиційним є дещо інший спосіб приготування картопляних млинців: їх спочатку обсмажують на пательні, а потім випікають у духовці. Такий спосіб приготування використовують, коли роблять товстіші деруни, або додають у них начинку. Подають деруни зі сметаною, шкварками, бринзою чи ряжанкою.
ГАЛУШКИ — типова для українців страва, їх готували майже щодня, здебільшого на вечерю. Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. Страва готується з вареного тіста у вигляді квадратиків або кульок. На відміну від вареників не мають начинки. Галушку іноді називають королевою української кухні. Найбільш популярною вона стала на Полтавщині. Тут їй навіть встановили пам’ятник та до повномасштабного вторгнення проводили фестивалі на її честь. Цікаво, що традиційні полтавські галушки готують з м'ясною начинкою.
На заході України існує своєрідна варіація галушок з додаванням вареної товченої картоплі, сиру та яєць. Їх називають палюшки. На Закарпатті, Покутті та Волині такою поширеною стравою, наближеною до галушок, є книдлі.
Для того, щоб приготувати галушки зі сметаною, потрібно:
• 3 склянки борошна
• 100 грамів м'якого вершкового масла
• 2 яйця
• 100 мл води
• 1 столова ложка солі
• 100 грамів кисломолочного сиру — за бажанням
• Сметана (подається з галушками)
Вершкове масло розтопіть на сковороді. Яйця злегка збийте з 1 чайною ложкою солі. Борошно просійте, додайте збиті яйця, воду та 2 столові ложки розтопленого масла. Тісто добре вимішайте, розкачайте і наріжте невеликими шматочками. Відваріть галушки в підсоленій киплячій воді 5–10 хвилин (коли галушки спливуть на поверхню, це означає, що вони готові). Тим часом розігрійте на сковороді вершкове масло, галушки дістаньте з води та перекладіть на сковороду. Підсмажте галушки на вершковому маслі та подавайте на стіл зі сметаною. За бажанням, в готові галушки можна додати трохи кисломолочного сиру.
ХОЛОДЕЦЬ – класична страва української кухні. Холодна закуска з курячого чи свинячого м'яса. На першому етапі його довго варять на повільному вогні в бульйоні зі спеціями, цибулею, морквою та зеленню. На другому ― розливають в порційні тарілки та відправляють в холодильник до повного застигання. Найкраще смакує з хріном та гірчицею.
В сучасній українській мові ця страва згадується лише під своєю основною назвою, однак ще до середини XX сторіччя у народі були поширені й такі варіанти назви як захолод, студенець, леденець. Серед інших варіантів назв поширені дриглі, драглі - ними раніше позначали будь-яку в'язку, желеподібну речовину, а сама така консистенція властива холодцю. Походження ще однієї старої назви, гішки, не з'ясоване.
Отже, щоб приготувати холодець, візьміть:
• гомілки, лопатки, телячі копита, свинячі ратиці, свинячі вуха, курячі крильця (можна обрати декілька варіантів) — 1 кілограм
• яловича ніжка — 1 кілограм
• цибуля — 250 грамів
• морква — 250 грамів
• корінь петрушки — 100 грамів
• часник — 3-4 зубчики
• лавровий лист — 5-6 штук
• духмяний перець горошком — 4-5 штук
• сіль, перець — за смаком
Холодець готується довго, але зовсім не складно. Для початку підготуємо хрящі й кістки. Якщо ви хочете, щоб холодець застиг без желатину, без них не обійтися. Кістки худоби розрубують на дрібніші шматки, щоб вони помістилися у каструлю. До готової страви їх не додають. Завдання кісток і хрящів — віддати колаген. Покладіть у велику каструлю з товстим дном хрящі та м’ясо на кістках. Залийте водою. Варіть на дуже слабкому вогні 7-9 годин, поки м’ясо не почне відділятися від кісток. Важливо: бульйон має лише томитися, але не кипіти. Приблизно за 2 години до завершення приготування додайте у страву цибулю, моркву, коріння петрушки. Овочі не потрібно нарізати. За 20 хвилин до кінця приготування покладіть у каструлю лавровий лист і духмяний перець. Коли м’ясо приготувалося, вийміть його з каструлі та розберіть на дрібні шматочки. Поріжте моркву. Кістки, хрящі, цибуля та спеції не використовуються у готовій страві. Бульйон процідіть через дрібне сито. Налийте його у чисту каструлю та прокип’ятіть протягом хвилини з дрібно нарізаним часником і сіллю. Викладіть м’ясо та моркву у невеликі судочки чи інший посуд. Розлийте бульйон. Готову страву поставте у холодильник. Коли рідина застигне, страву можна подавати до столу. Холодець найкраще смакує з хріном, гірчицею та різносолами.
КРУЧЕНИКИ - м'ясні рулети зі свинячої чи яловичої вирізки. У традиційній українській кухні м’ясні крученики займають почесне місце нарівні з варениками і голубцями. Різновидів цієї страви дуже багато в залежності від складників та регіональних кулінарних традицій.
М’ясо для кручеників (частіше яловичина або свинина) відбивають, а потім загортають у нього начинку, рулет зав’язують ниткою. Можна обсмажувати, а потім тушкувати. У регіонах України готують крученики з різними начинками: рис з цибулею, яйце, курага, чорнослив, гриби.
Для приготування волинських кручеників з капустою знадобиться:
• 500 г м’яса свинини
• 300 г квашеної капусти
• 1 цибулина
• 4 ст. л. сметани
• мелений чорний перець
• панірувальні сухарі
• сіль, олія
М’ясо свинини порізати шматочками та трішки відбити, посолити, поперчити. Цибулю подрібнити, підсмажити до золотистого кольору, додати в сковорідку до цибулі віджату квашену капусту, перемішати, посолити, поперчити і тушкувати на маленькому вогні близько 10 хвилин. На шматочок м’яса викласти трішки начинки, згорнути рулетиком і зафіксувати зубочисткою або ниткою. Кожен крученик вмочити у сметану, обваляти в панірувальних сухариках і обсмажити до утворення золотистої скоринки. Всі крученики скласти в сковорідку і протушкувати на маленькому вогні близько 15 хвилин, додавши трішки сметани.
УЗВАР - один із найпоширеніших традиційних напоїв в Україні. Його готують з сушених ягід: груш, яблук, слив, вишень, чорниць, у південних регіонах додавали ще абрикоси. Узвар вважається другою за значущістю стравою на Різдво після куті.
Напій містить безліч сухофруктів, які насичені вітаміни групи В, А, С, РР, D та Е. Також, у ньому наявні макро- та мікроелементи, а саме залізо, кальцій, калій, цинк, бор, йод, фосфор, які виконують низку корисних функцій в організмі. Глюкоза, яка є одним із важливих складових напою, відмінно позначається на роботі головного мозку, активізуючи його.
Для приготування потрібні такі інгредієнти:
• вода - 3 л
• яблука сушені - 200 г
• груша сушена - 200 г
• чорнослив - 100 г
• родзинки - 100
• мед - 4-5 ст.л.
Всі фрукти розкласти по окремих ємностей і ретельно промити. Залити теплою водою на 10 хвилин, злити воду і промити знову. Потім налити в каструлю 3 л води і додати сушені яблука. Включити середній вогонь на плиті. Через 5 хвилин додати у воду груші, потім ще через кілька хвилин додати родзинки і чорнослив. Довести узвар до кипіння і відразу вимкнути. Для кращого аромату після закипання в напій можна додати мед, лимонний сік, корицю та інші спеції. Остудити узвар до кімнатної температури і заправити напоєм кутю, або просто випити.
ВЕРГУНИ - домашні смаколики, що мають форму продовгуватих смужечок. Початково українські вергуни готувалися на кислому молоці, адже воно є чудовою основою для тіста. Пишні, повітряні, з хрусткою скоринкою їх також готують на кефірі, сметані та смажать в олії.
Рецепт, у якому шматочки прісного тіста підсмажувалися у киплячому жирі, був і у греків, і у стародавніх римлян. Із готовою стравою робили вже, що заманеться: їли як хліб, притрушували ароматними травами, подрібненими ягодами, поливали медом. Також така страва була популярна в Туреччині. Згодом потрапили ці ласощі до Криму, а вже потім і у східні регіони України.
Щоб приготувати вергуни на кислому молоці, візьміть:
• борошно - 600 г
• яйця - 1 шт.
• цукор - 100 г
• сода - 0,5 ч.л.
• кисле молоко - 250 мл
• рослинна олія - 150 мл
• цукрова пудра - за смаком
Збити яйця з цукром до утворення білої пишної піни. Додати кисле молоко, все перемішати. Ввести погашену оцтом соду. Просіяти борошно і додати його до яєчно-молочної суміші. Замісити тісто – воно буде трохи липким. Залишити тісто під рушником на 10 хвилин. Присипати робочу поверхню борошном або змастити олією, розкачати тісто в тонкий пласт і вирізати прямокутники. Надрізати кожен по центру й перекрутити тісто. Обсмажувати вергуни в розпеченій олії до зарум'янювання. Готові хрусткі ласощі присипати цукровою пудрою.
ГАЛИЦЬКИЙ ПЛЯЦОК - це кондитерський виріб, що поєднує в собі коржі, креми та начинки. Дуже схожий на торт, але простіший у виконанні. Подають на свята й урочистості, на одній таці відразу кілька видів. Як правило, пляцки печуть у прямокутній формі. Пляцок подають на свята та урочистості.
Зріз пляцка яскравий і багатобарвний, часом хитромудрий, завдяки різноманітним шарам, начинці і кремам. Пляцок може бути з одного коржика. Однак при розрізі він містить декілька шарів. Це відбувається завдяки додаванню тіста з різними наповнювачами. Приміром, пластами пляцку можуть бути макове тісто, жовткове, шоколадне, сирне суфле, желе різних кольорів, вишні, горіхи тощо. Все залежить від вашого смаку та фантазії. Часто пляцки поливають зверху шоколадною глазур'ю, посипають посипкою.
Для приготування потрібно:
• 600 г борошна
• 2 склянки цукру
• 1 склянка маку
• 10 яєць
• 3 ст. л. сметани
• 250 г маргарину
• 3 ч.л. розпушувача
• 0.5 л вишень
• 1 склянка горіхів
• 1 ст.л. крохмалю
• 300 г масла
• 3 ст.л. манки
• 0,5 л молока
• 2 ст.л. какао
• ванільний цукор
Потрібно дотримуватися інструкції приготування: Маргарин порубати з борошном, додати сметану, 6 жовтків, розпушувач, замісити тісто. Розділити на 4 частини, до однієї додати 2 ст.л. какао, і це темне тісто розділити на 3 частини (в морозилку). Біле тісто покласти в холодильник на 1 год. Мак запарити(залити кип'ятком щоб покрили мак), додати 0,5 склянки цукру, 3 ст.л. манки, 2 яйця, 1 ст.л. крохмалю. Перемішати. Розкачати 1 корж, викласти на нього підготовлену макову начинку, зверху потерти темне тісто 1 частину). Пекти 25 хв при 180*. Знову розкачати наступний корж(біле тісто, на нього вишні, зверху тремо темне тісто). Пекти 20 хв. Третій корж- біле тісто, зверху збиті 6 білків із 0,5 склянки цукру, перемішати з подрібненими горіхами, і терте темне тісто. Цей корж випікати 40 хв при 170*. Зварити заварний крем: 0, 5 л. молока+ 2 яйця+1 склянка цукру+3 ст.л.борошна+1 ст.л. крохмалю+ ванільний цукор, все це ретельно перемішати, і варити на слабкому вогні до загустіння весь час помішуючи. Охолодити. М'яке масло збити, додаючи по ложці зварний крем. Перемастити коржі- з маком, з горіхами, з вишнями. Залишити трішки крему і за допомогою пакету намалювати узори.