- Перегляди: 661

Булінг — від англ. bullying — залякування — це систематичне цькування більш слабкої людини в групі. Найчастіше говорять про цькування тільки в контексті молодших класів школи, тоді як ця проблема може зберігатися і у закладах вищої освіти, і навіть у будь-яких офісних установах. Від цькування не застрахований ніхто: не існує певної манери поведінки, яка б допомогла захиститися від вороже налаштованого натовпу і не викликати ніяких конфліктів. Кембриджський словник англійської мови це слово тлумачить так: «ображати, залякувати когось, хто є меншим чи менш впливовим»; «примушувати іншу особу до небажаних дій». Келіл Дьюкс – автор перших публікацій про це явище, він писав про шкільне цькування ще 1905 року. Дан Ольвеус у 1978 році ввів поняття «булінг» до наукового обігу. В Україні кардинальні зміни стосовно булінгу відбулись у 2018 році – це явище було закріплено законодавчо, а з 19 січня 2019 року закон набув чинності. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» розширює поняття булінгу.
Булінг є фактично зменшеною копією терористичного акту...
©Б. Петренко
Про булінг (цькування) та як його подолати. Дітям, молоді та дорослим про важливе.-Київ: ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики», 2020.-40 с.
Булінг (цькування)– діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Будьте впевненими
--- Агресор завжди почувається безкарним, але, передусім, його хвилює реакція жертви. Нападники втрачають всю свою силу, якщо ви не впадаєте в сльози.Зберігайте дистанцію
--- Не витрачайте час на те, щоб намагатися порозумітися з людиною, яка організовує цькування, тримайте безпечну відстань і намагайтеся уникати непотрібних зустрічей. Якщо це відбувається в робочому колективі, а керівництво воліє закривати очі на серйозні порушення дисципліни, чітко визначте, чи дійсно варто продовжувати кар'єру в цій компанії.Налагоджуйте зв'язки
--- Обговорюйте зі своїми друзями можливі стратегії поведінки, адже деякі можливості можуть бути неочевидними для вас. Зверніться на гарячу лінію підтримки або знайдіть тематичний форум, на якому люди діляться своїм досвідом.Використовуйте мову без емоцій
--- Чітка, але безпристрасна відповідь дозволяє нападнику зрозуміти, що жертва не збирається бути жертвою. Крім того, беземоційні репліки не кидають виклику, додають сил нападнику, і не дають додаткове «паливо» для конфлікту.Створюйте свої кордони
--- Чітко визначте для себе, де проходить межа, і не дозволяйте образливим коментарям зачепити вас.Будьте послідовними
--- Чим довше у нападника є влада над жертвою, тим довше це триватиме.Уникайте відкритих протистоянь
--- Відступіть і не вступайте у відкритий конфлікт. Противник може знищити себе сам — наприклад, його образливі коментарі у ваших соцмережах можуть стати серйозним приводом для погіршення відносин з його друзями і колегами.Пам'ятайте про свої права
--- Ви гідні поваги, можете висловлювати свої почуття, думки і бажання, ви повинні самостійно встановлювати пріоритети і можете сказати «ні» і не відчувати себе винним.Розкажіть про свій досвід
--- Незалежно від того, наскільки це складно, шукайте довірених осіб у своєму оточенні, розповідайте про подію в соціальних мережах і звертайте увагу оточуючих на те, що з вами відбувається.Психологічні та правові основи профілактики насильства в учнівському середовищі: науково-практичний посібник/за заг. ред В.О. Криволапчука.-Київ: Людмила, 2022.-156 с.
Мороз О.
Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі.–Харків: Віват, 2021.
Дьякова А., Касілова А.
Діти та батьки в інтернеті: путівник для безпечної подорожі.-Харків: Талант, 2021.
Лубенець І.Г.
Насильство (булінг) у шкільному середовищі: кримінологічна характеристика та заходи запобігання : монографія.-Київ: ДНДІ МВС; Харків: Мачулін, 2019.-276 с.
Собко Г.М.
Психічне насильство: кримінологічні та кримінально правові засади протидії: монографія.-Херсон: ВД Гельветика, 2020.-484 с.
В. Ґолдінґ
Володар мух: роман
С. Кінг
Керрі: роман
А.Шавлач
Пампуха: повість
Е. Морено
Незримий: роман
Р.Дж. Паласіо
Диво: роман
Кідрук М.
Не озирайся і мовчи: роман.-Харків : КСД, 2018.-512 с.
Книжка заборон і таємниць: антологія/ уклад В. Арєнєв.-Харків: Віват, 2016.-368 с.
А. Нікуліна
Сіль для моря, або Білий Кит: роман