- Перегляди: 495
29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році. Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті. Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права.
Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
Крути: збірка у пам'ять героїв Крут / поряд. Осип і Надія Зінкевичі.–Київ: Смолоскип, 2008.–422 с.
До збірки увійшли історичні матеріали і статті , в яких розкривається хід та причини трагедії, художні твори, насамперед - публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, публікуються в Україні вперше.
Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року /упоряд. І. Ільєнко.–Дрогобич: Відродження, 1995.–347 c.
У збірнику подано спогади учасників бою під Крутами, статті і виступи з осмисленням цього подвигу, зокрема, М. Грушевського, Д. Дорошенка, С. Єфремова, Є. Маланюка, Л. Старицької-Черняхівської, а також художні твори, присвячені юним лицарям України. Адресується передусім ровесникам крутянців - воїнам і студентам, старшокласникам, а також усім тим, хто прагне «прочитати тую славу», відкрити для себе звитяжну і водночас трагічну сторінку нашої історії, яка після агресивної комуністичної облуди являє нам свою чисту й достеменну суть.
Крути: 29 січня 1918 р./ Упор. О.Бойко.-Київ: Вид. ім. О. Теліги, 2007.-96 с.
На основі спогадів очевидців подій, учасників крутянського бою читачі зможуть дізнатися, як насправді відбувалися події під Крутами, відтворити реальний образ того героїчного бою.
Сорока Ю.
Бій під Крутами.-Харків: Фоліо, 2015.-63 с.
29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. Цей бій набув особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму української молоді.
Крути. Січень 1918 року: Документи, матеріали, дослідження, кіносценарії / упоряд. Я. Гаврилюк.–Київ: ВЦ Просвіта, 2008.–840 с.
До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр. Збірник упорядковано в хронологічному порядку з кінця 1917р. по 2008 р. Завершує видання кіносценарій «Крути».
Героїка трагедії Крут.-Київ: ПП Сергійчук М.І., 2008.-488 с.
У спогадах учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних і військових подій осмислюється героїка подвигу юнаків в ім'я України. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковані раніше тільки в еміграції й часто без повних імен авторів, розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917-1921 роках.
Бій під Крутами в національній пам'яті: збірник документів і матеріалів / упоряд. О. М. Любовець; Український ін-т національної пам'яті.–Київ: Пріоритети, 2013.–288 с.
Збірник містить архівні документи, спогади, фотодокументи, друковані видання, що показують відбиття в національній пам’яті цієї події, формування культу Героїв Крут та заходи щодо їхнього вшанування. Розраховано на спеціалістів і широке коло читачів.
Тур-Коновалов К.
Крути 1918: кінороман.-Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019.-224 с.
Драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях. Вони хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини.
Куць М.М.
Крути: поема, поезії, переклади.-Київ: Вид-во Харитоненка, 2004.–320 с.
У передмові автор пише: «Згадати добрим словом і тим доземно вклонитись учасникам бою під Крутами мені кортіло з того часу, як, власне, я вперше почув про цю трагедію». Уперше до цієї теми поет звертається у «Пісні полеглих під Крутами студентів», яку публікує у збірці «Каяття» (2000). Але його не покидає відчуття невдоволеності. Він знову і знову повертається до цієї події, вивчає факти, в результаті чого у 2004 році з’являється збірка «Крути». Микола Куць називає її художній твором, що дозволяє дещо відхилитися від тих чи інших історичних подій та зберегти свій авторський погляд. До збірки увійшли поема «Аскольдова могила» про героїчну загибель юнаків у бою під Крутами, дві добірки поезій, об’єднаних загальною темою осінніх мотивів та деякі переклади.
Крутянська подія/упор. В. Зарицький.—Чікаго, 1972.—58 с.
В книзі зібрано свідчення учасників бою та військових діячів часів Української революції. Упорядник виявив і спростував найбільш поширені стереотипи щодо фальсифікації Крутянського бою. Представлені матеріали аргументовано доводять, що оборона Бахмацького залізничного вузла була покладена на курсантів Військової школи ім. Б. Хмельницького, що сил явно було недостатньо і тому було вирішено відступити від Бахмача. На допомогу курсантам прибула сотня Студентського куреня в кількості до 130 осіб. Однак головний тягар бою винесли курсанти. Саме серед них було найбільше втрат, тому нема підстав твердити лише про втрати «одних тільки студентів». У Студентській сотні не було «напівдітей», більшість її учасників мали військову підготовку і навіть встигли повоювати на фронтах Першої світової війни.
Тичина П.
Вірш «Пам’яті тридцяти» (1918)
Події січня 1918 року лягли в основу поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Тоді Червона армія на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступала на Київ. Командування української армії вислало їй назустріч гайдамаків, а також кілька сотень київських гімназистів, ще зовсім дітей. Бої були нерівні. В оточення потрапив загин із приблизно трьохсот гімназистів, які мужньо оборонялися, але всі загинули біля залізничної станції Крути Чернігівської області. Тридцять героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві. За жанром «Пам’яті тридцяти» - вірш-реквієм. Провідним мотивом твору є утвердження патріотизму й гуманізму, засудження жорстокості, терору, ненависті.
Чекмановський А.
Віки пливуть над Києвом.-Нью Йорк: Наша Батьківщина, 1964.-180 с.
Історія України подана у вигляді оповідань, у яких розкривається правда та вшановується мужність славних синів та дочок українського народу.
Удовиченко О.
Україна у війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил, 1917-1921.-Вінніпег: Д. Микитюк, 1954.-176 с.
Автор книжки – генерал-поручник армії УНР Олександр Удовиченко – стояв біля витоків українського війська та пройшов з ним увесь бойовий шлях аж до відступу з України в листопаді 1920 року. Начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України, що уславився взяттям Арсеналу, командир Третьої Стрілецької Залізної дивізії, яка перемогла більшовиків під час Вапнярської операції – генерал Удовиченко стисло та водночас повно виклав історію подій, учасником яких був сам.
Сорока Ю.В.
100 важливих подій історії України.–Харків: Фоліо, 2019.–С. 128-129.
Ця книга є спробою об’єднати під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини і продемонструвати, що, попри все, Україна пам’ятає своє минуле і має намір, враховуючи свій багатющий історичний досвід, будувати власне щасливе майбутнє.
Нагаєвський І.
Історія Української держави двадцятого століття.-Київ: Український письменник, 1994.–413 с.
Книга висвітлює події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.) На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України. Думка автора полягає в тому, що Україна могла стати незалежною державою ще тоді.
Субтельний О.
Україна: історія.-Київ: Либідь, 1991.-512с.
Книга професора Йорского університету, українця за походженням Ореста Субтельного викличе інтерес передусім нетрадиційною концепцією української історії, прагненням автора до наукової об’єктивності.