- Перегляди: 358
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Голодомор — це геноцид або винищення української нації (наймасштабніший - у 1932–1933 роках). Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу штучно, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. Від цих страшних подій у нашій країні померло близько 10 млн 500 тис. людей, з них орієнтовно 1,5 млн. дітей віком до 10 років.
Страшне число у нелюдській напрузі
Пропалює світи до глибини:
У тридцять три розіп’яли Ісуса
У тридцять третім на земному прузі
Розіп’ято мільйони без вини.
©Б. Олійник
Сергійчук В.
Голодомор 1932–1933 років як геноцид українства.-Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2018.–432 с.
У пропонованій книзі на основі архівних документів і спогадів очевидців обгрунтовується закономірність визначення Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українства відповідно до Конвенції ООН щодо запобігання злочинів проти людства.
Великий голод в Україні 1932-1933 рр. Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США/за ред. Дж. Мейса.-Київ: Києво-Могилянська академія, 2008.
4-х томне видання матеріалів Конгресово-президенської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр. містить свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу.
Сергійчук В.
Як нас морили голодом: наукове видання.-Київ: ПП Сергійчук М.І., 2006.-392 с.
На основі невідомих до недавнього часу документів із колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в ХХ ст. через штучні голодомори, організовані більшовицькою владою. Уперше в одному дослідженні мовою документів розповідається про голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Крім того, наводяться документи про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про голод в Україні і розповідається про зусилля українців у діаспорі, які домагалися визнати цю трагедію геноцидом нашого народу і добилися цього від найвідоміших правників західного світу.
Голодомор не зламав.-К.: УІНП.-32 с.
Голод обраний як зброя геноциду дав Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але вбити тих із них, хто пережили масове вбивство. Вбити їх як українців: ті, хто вижили добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий «совєтський народ».
Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом / За наук. ред. В. Василенка, М. Антонович.–К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2013.–360 с.
У монографії розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932-1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-порівняльний аспект Голодомору, питання правової кваліфікації Голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього, а також відповідальності за Голодомор 1932-1933 рр. Окремий розділ присвячений аналізу Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації. Монографія є узагальненням досліджень, які здійснювалися кафедрою міжнародного права в рамках постійно діючого щорічного наукового семінару «Голодомор в Україні у світлі Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» і міжнародного права», що відбувався під час Днів НаУКМА упродовж 2007-2012 років.
Лапчинська Н.В.
33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид.–Дрогобич: Коло, 2018.–86 с.
Науково-популярне видання, що дає відповідь на основні питання про Голодомор в Україні. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їх фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, – повідомляє Український інститут національної пам’яті.
Лемкін Р.
Радянський геноцид в Україні (стаття 33 мовами)/ упоряд. О. О. Стасюк; Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору.–Київ : Вид. Марка Мельника, 2020.–256 с.
Це доповнене перевидання публікації 6 офіційними мовами ООН та 27 іншими мовами знаменитої доповіді Рафаеля Лемкіна про геноцид української нації, вчинений комуністичним режимом. Книгу відкриває вступне слово від Національного музею Голодомору-геноциду та Інституту дослідження Голодомору. До статті додано текст Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, історичний вступ професора Романа Сербина і фотографію професора Рафаеля Лемкіна в товаристві ключових дипломатів ООН, які активно підтримали проєкт Конвенції про Геноцид.
Стасюк О.
Нариси про Голодомор: або навіщо нам потрібно знати всю правду про геноцид українців.–Київ: Мельник М. Ю., 2019.-216 с.
Безумовно, Голодомор-геноцид 1932–1933 років – це лише один епізод у набагато довшій та складнішій історії примусу, придушення та насильства проти українців з боку комуністичного режиму, але оскільки предметом розгляду є саме він, то хотілося б почати з розуміння суті цього злочину.
Український голокост 1932-1933. Свідчення тих, хто вижив/укл. Ю. Мицик.-Київ: Києво-Могилянська академія, 2007.-504 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства — штучний голодомор-геноцид 1932—1933 рр., спрямований на винищення українського народу. Спогади, зібрані впродовж багатьох років, доповнені документальними матеріалами та свідченнями про голодомор 1946—1947 рр., дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки вітчизняної історії.
Україна. Геноцид голодом. 1932-1933.-Київ: НМЖГ, 2018.
Брошура «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» знайомить читачів із історією Голодомору 1932-1933 років, яку мають знати не лише в Україні, а й у всьому світі, та пояснює, чому Голодомор є геноцидом і чому таким його має визнати світове співтовариство. Брошура апелює до українців і світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.
Міфи про Голодомор: науково-популярне видання/текст В. Брехуненко.-Дрогобич: Коло, 2020.-68 с.
Науково-популярне видання, що спростовує ключові міфи про Голодомор в Україні, які були спрямовані на те, щоб заперечити сам факт Голодомору, розмити геноцидну природу цього найкривавішого злочину проти українців, зняти з Кремля тавро організатора й перекласти відповідальність за всі події на рядових виконавців. На підставі наукових аргументів проаналізовано ідеологічну мету кожного міфу, історичне підґрунтя для спекуляцій, розлого обґрунтовано документальні підстави заперечення спотворених образів Голодомору-геноциду, цілеспрямовано нав'язуваних Москвою протягом майже століття.
Національна книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні/ год.ред. В.М. Асадчев.-Полтава: Оріяна, 2008.–1200 с.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні складається із загальнонаціонального тому та 18 регіональних томів, які підготовлені в регіонах, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років в Україні: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях та в м. Києві. Підготовка томів здійснювалася обласними та Київською міською державними адміністраціями під керівництвом УІНП. УІНП продовжує роботу зі створення електронної карти Голодомору, до якої заносяться дані томів Національної книги пам'яті.
Геноцид в Україні 1932–1933 pp. за матеріалами кримінальної справи № 475 / упорядн.: М. Герасименко, В. Удовиченко.–Київ, 2014.–560 с.
У збірнику друкуються документи та матеріали присвячені жахливій трагедії українського народу в XX ст. – Голодомору–геноциду 1932–1933 pp. Основу джерельної бази видання формує вибірка з матеріалів кримінальної справи № 475 (судовий № 1–33/2010), які зберігаються в поточному архіві Апеляційного суду м. Києва й налічують 331 том. Публікація охоплює документи про відкриття справи, свідчення очевидців, результати судової історично–правової та науково–демографічної експертиз, висновок про психічний стан людей, спричинений тривалим голодуванням, кореспонденцію іноземних дипломатів з Харкова, фотоматеріали 1932–1933 pp., постанову Апеляційного суду м. Києва з мотивувальною частиною про визнання Голодомору 1932–1933 pp. геноцидом українців. До збірника також увійшли тексти офіційних перекладів міжнародно–правових актів про злочини проти людства, відповідні законодавчі акти України та деякі інші матеріали.
Голодомор-геноцид: термінологія /авт. кол.: В. Марочко, С. Старовойт та ін.–Київ: Майстер книг, 2019.–64 с.
Науково-популярне видання, що містить роз`яснення найчастіше вживаних термінів, пов`язаних зі злочином Голодомору-геноциду.
Барка Василь
Жовтий князь: роман.-К.: Школа. 2007.-252 с.
Роман «Жовтий князь» Василя Барки, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958 - 1961 роках і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок в історії українського народу і розповідає про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей.
Самчук У.
Марія: роман.-К.: Школа, 2007.-320 с.
Один із визначних і найважливіших творів в українській літературі. У книзі мова йде про голодомор 1923-1933 років, одну з найбільш трагічних сторінок в історії України. Це тяжка і драматична історія розповідає про поневіряння доброї і щирої матері в голодні часи.