Віртуальні книжкові виставки

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. 17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби проти насильства щодо жінок. Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством. Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями. Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій тощо. Цей день покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей обмеженими фізичними можливостями.

5 грудня – Міжнародний день волонтера. Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку» (резолюція № A/RES/47/3), закликавши їх здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі. В цей день в 1989 році в передостанній день занять перед різдвяними канікулами сталася стрілянина і масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля. Марк Лепін приніс до Політехнічної школи напівавтоматичну гвинтівку з якою мав намір розправитися із студентками і також передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах. Стріляти Лепін почав у коридорі, де загинула перша жертва. Далі він перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що він ненавидить фемінізм, Лепін зробив два постріли у стелю та наказав чоловікам вийти у коридор і почав розстрілювати студенток, які залишилися в аудиторії. Від куль загинуло шість жінок, решта отримали різні ступені поранення, але залишилися в живих. Розправившись із студентками в аудиторії 303 Лепін вийшов у коридор і почав полювати за студентами в інших аудиторіях та їдальні, де загинули ще дві жінки. На третьому поверсі школи Лепін увірвався до аудиторії 311, де 26 студентів здавали усні іспити і відкрив стрілянину почав стріляти у всіх без виключення. Постріли у школі тривали близько 20 хвилин, під час якої Лепін застрелив у загальній кількості 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед них також чотирьох чоловіків. Після бійні у школі Марк Лепін покінчив життя самогубством. Обставини злочину, який скоїв Лепін та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі викликали жваве обговорення. Розстріл жінок у Монреалі мав великий резонанс у канадському суспільстві і світі: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок.

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією. 9 грудня 2003 року у мексиканському м. Меріда відбулася політична конференція, на якій була підписана Конвенція ООН проти корупції. Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покарання винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем. Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.

10 грудня – Міжнародний день прав людини, що відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. В Україні на офіційному рівні затверджений 9 грудня 2022 року.

Отже, існують 4 види насильства в сім’ї:

- фізичне, тобто нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити тощо;

- психологічне – тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме :

- ігнорування твоїх почуттів і потреб;

- залякування;

- погрози;

- безпідставні покарання;

- нанесення шкоди твоїй домашній тварині;

- нищення особистих речей;

- навіювання почуття провини і страху;

- брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;

- поводження з тобою як з слугою.

- сексуальне – зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, зґвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію тощо;

- економічне - умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.

1. Завчасно сплануйте план втечі з будинку.

2. Зробіть копії або фото важливих документів, сховайте їх в надійному місці, або передайте людям, яким довіряєте.

3. Завчасно підготуйте речі першої необхідності, ліки, документи, дублікати ключів та гроші.

4. Домовтеся з людьми, яким довіряєте (родичі, друзі, сусіди) щодо сигналів про перебування в небезпеці.

5. Навчіть дітей не втручатися в конфлікти дорослих та за потреби викликати службу 102.

6. Уникайте приміщень, де є гострі небезпечні предмети.

7. За можливості, перебувайте в приміщенні, з якого легко піти, тримайтесь ближче до виходу.

8. Зніміть з шиї будь-які аксесуари та прикраси.

9. Намагайтесь уникнути конфлікту, за можливості викликайте 102.

10. Подайте сигнал небезпеки родичам, друзям, сусідам, щоб вони викликали 102, якщо відсутня можливість викликати самостійно.

11. Якщо вам завдано тілесних ушкоджень, обов’язково зверніться до медичних закладів, і детально повідомте лікаря, що сталося.

12. Детально опишіть представникам служби 102 що з вами сталося.

13. Повідомте родичів та близьких, що сталося.

14. Змініть свої контактні дані – номер телефону, адресу електронної пошти, вимкніть геолокацію на усіх ґаджетах та не встановлюйте місцерозташування в соцмережах.

1. 15-47 – Урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

2. 0-800-500-335 / або з мобільного 116-123 – Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.

3. 0-800-500-225 – Дитяча «гаряча лінія».

4. 15-45 – Урядовий кол-центр.

5. 0-800-213-103 - «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги.

Це художня біографія сестер Мірабел, також відомих як Метелики. Сестри стали символом опору в Домініканській Республіці, якою більше 30 років «керував» диктатор Трухільо. Ідея In the Time of the Butterflies виникла в 1960-х роках, коли письменниця Джулія Альварес була в Домініканській Республіці. Сестер Мірабал було вбито лише через три місяці після того, як її батько вступив у підпілля проти Трухільо.

Якщо ви хоч раз чули слово «газлайтінг», але не розумієте, що це - прочитайте п'єсу П. Гамільтона або подивіться знятий за нею фільм. П'єса і американська екранізація започаткувало термін газлайтинг, який визначають як «форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності». Головна героїня Пола разом з чоловіком заселяється у будинок, в якому виросла. Але дівчина має не дуже приємні спогади про ці роки - вона стала свідком вбивства своєї тітки. За деякий час Пола починає відчувати, що потрохи втрачає глузд. Чи вона помиляється?

These 20 articles examine the types and extent of violence that women experience, contemporary society's structural supports for violence against women, the politics of institutional responses to violence against women, and the research implications of experiencing and studying violence against women. The book's major theme is that all forms of violence against women are interrelated and that although this violence is not a conscious male plot, it results from a tradition of male supremacy and coalesces to keep women in a position subordinate to men. Individual papers examine the relationship between pornography and mass murder of women, rapists' perspectives, the experiences of incest survivors, and sexual harassment in the workplace.

На жаль, є стосунки, де один із партнерів вдається до психологічного насилля. Книги в таких випадках дозволять поглянути на ситуацію інакше та усвідомити, що треба змінити.

Зазвичай люди понад усе прагнуть гармонійних стосунків. Та коли відносини перетворюються на суцільне катування, саме потерпілі будь-що прагнуть примирення, у такий спосіб завдаючи собі шкоди. Ця книжка дарує надію на зцілення від токсичних стосунків. Автор, спираючись на власний досвід, пропонує систему методів, які допоможуть розпізнати руйнівні відносини не лише в особистому житті, а й у професійній сфері та відкритися до нового кохання і щастя. Запропоновані поради допоможуть подолати невпевненість, запобігти депресії, віднайти рівновагу. Замисліться над своїми стосунками та переконайтеся, що не стали жертвою маніпуляцій.

Сага про сім'ю Броуді, де всі члени родини поклоняються батькові-тирану Джеймсу, перебуваючи в постійному пеклі, трагедії та безвіллі. «Мій дім - моя фортеця» - це англійське прислів'я добре відоме. Але будинок Джеймса Броуді став не фортецею, а перетворився для членів його сім'ї на справжню в'язницю. З неї вириваються старша дочка Мері та син Мет, а ось ті, хто упокорюється з самодурством і деспотизмом Броуді - його дружина Маргарет і малятко Нессі - приречені.

Марґо давно живе в Парижі. Вона працює фотографкою. Любить красивий одяг, відриватися на вечірках та у секс-клубах. У рідному Києві залишився її дід, з яким у неї дружні стосунки і таємничий С., якого вона переконує переїхати до Парижа. У неї наче все є, але щось всередині не дає їй спокою. Вона хоче розібратися в собі і звертається до психолога. Професора, з яким вона працює їй порадив С. У той самий час Марґо дізнається з інтернету про Месника, серійного вбивцю, який вчиняє самосуд над ґвалтівниками, корупціонерами та іншими негідниками на її батьківщині. Про всі ці справи пише журналіст Сонік, але чи знає він, хто влаштовує ці розправи? Що ж є причиною неспокою Марґо? Які шокуючі викриття у неї попереду? Чому її так захопила історія про Месника? Зрештою, хто він такий? Цей психологічний трилер про те, що зазвичай замовчують, намагаються забути і бояться виносити на люди: домашнє насильство, зґвалтування, булінг.

Історія розповідає про Роуз Деніелс — жінку, що втікає від свого неврівноваженого чоловіка Нормана, який регулярно її б'є та гвалтує. Переїхавши в інше місто і почавши нове життя, Роуз набуває незвичайну картину, крізь яку вона отримує можливість потрапляти в паралельний світ і добивається справедливості. Автор зачіпає в романі тему сімейного насильства, а також використовує в оповіданні елементи грецької міфології.

Вона приїхала працювати у впливовій Корпорації, але втратила власне ім'я та волю. Тепер її звуть Кайя і вона живе в полоні у людини, яку всі вважають героєм та рятівником. Газлайтинг, психологічний та фізичний абьюз, стокгольмський синдром - все це в єдиному клубку. Історія добре відповідає на запитання: «Чому жінки не йдуть від чоловіків-тиранів?»

Книжка про психологічне насильство і протистояння йому. Чотирнадцятирічну Марту спіткала справжня катастрофа: після багаторічної відсутності повернувся брат її матері, оселився в тій самій квартирі й почав переслідувати юну дівчину, домагаючись її. Не знайшовши розуміння та підтримки в батьків, Марта наважується на відчайдушний учинок, що межує зі злочином, — і водночас дізнається, що вона — прийомна дитина, а ім’я її справжньої матері — таємниця. Низка драматичних подій, як видається Марті, веде її близьких та її саму до глухого кута…

В одній з квартир сірої «хрущовки» живе, здавалося б, звичайна сім'я. Проте за зачиненими дверима того дому відбуваються тривожні події, що їх байдужі сусіди воліють не помічати. Жінка, котра потерпає від домашнього насилля; хлопець-підліток, який шукає розуміння й підтримку на вулиці; самотня дев'ятирічна дівчинка, що вчиться жити з «демонами» своїх батьків...

Книга заснована на реальних подіях. Добропорядний австрієць, батько великого сімейства, виявився одним з найжахливіших маніяків в сучасній історії. Викопавши під власним будинком бункер, Йозеф Фрітцль протягом двадцяти чотирьох років тримав там власну дочку, яка перетворилася не тільки на його сексуальну рабиню, а й на матір його сімох «підземних» дітей.