Адреса:
м. Львів, вул. Городоцька, 26.
Телефони:
- (032) 258-65-49 бібліотека на Городоцькій, 26
- (032) 235-69-69 бібліотека на Замарстинівській, 9
- (032) 261-31-61 бібліотека на Кривоноса, 1
E-mail: lib@lvduvs.edu.ua
- Перегляди: 372
Здавна людство турбується про власну безпеку. У прадавні часи в пріоритеті був захист від диких звірів, стихійних загроз чи несприятливої погоди. Згодом навички та можливості такого захисту дещо зросли. З розвитком цивілізації збільшилася кількість небезпек, які пов’язані з життєдіяльністю людей. Тому гостро постала необхідність захистити себе та близьких від небезпек в побуті, на виробництві, зросли ризики екологічних небезпек, військових конфліктів та інших небезпек, пов’язаних зі зміною клімату, розвитком прогресу тощо. Оскільки людина, її життя та здоров’я, її безпека визначені в Конституції України як найвища соціальна цінність держави, тому у цій виставці зібрана необхідна інформація щодо захисту життя у надзвичайних ситуаціях державного, місцевого та локального характеру, знання якої може врятувати та допомогти.
Є багато шляхів подолання небезпек, якщо людина хоч щось готова говорити і робити.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В.
Безпека життєдіяльності: підручник.-Київ: Каравела, 2010.-344 с.
У посібнику розглядаються основи безпеки життєдіяльності як комплекс взаємозв’язків у системі «людина — життєве середовище» різного рівня. Значна увага приділена людині, її фізіологічним та психологічним особливостям, медико-біологічним та соціальним проблемам здоров’я. Висвітлюються основні аспекти взаємодії в системі «людина — життєве середовище», джерела небезпеки та породжені ними фактори, що призводять до порушення життєдіяльності людей у повсякденних умовах виробництва й побуту та спричиняють надзвичайні ситуації. Наведена характеристика природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек. Особливу увагу приділено питанням запобігання надзвичайним ситуаціям, організації дій для усунення їхніх негативних наслідків, наданню першої долікарської допомоги потерпілим, питанням організації та управління безпекою життєдіяльності.
Лапін В.М.
Безпека життєдіяльності людини: навчальний посібник.-Київ: Знання, 2011.-334 с.
У посібнику розглянуто проблеми техногенно-екологічної безпеки в умовах науково-технічного прогресу. Показано взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем — природним, техногенним, соціальним. Охарактеризовано негативні чинники середовища життєдіяльності, а також їх вплив на здоров'я людини, особливості виживання людини в екстремальних ситуаціях, питання безпеки економічної діяльності. Приділено увагу правовому регулюванню безпеки життєдіяльності.
Безпека працівників Національної поліції в умовах надзвичайних ситуацій: навчальний посібник / за заг. ред. Грибана В.Г.).-Дніпро: ДДУВС, 2018.-100 с.
Розкривається значення дотримання та суть вимог безпеки працівників Національної поліції в умовах надзвичайних ситуацій, висвітлюються основні поняття сутності та змісту надзвичайних ситуацій, надзвичайних адміністративно-правових режимів, що можуть вводитись на території України при виникненні надзвичайних ситуацій різного походження, режим повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту. У посібнику висвітлюються форми та дії працівників поліції в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, під час попередження, припинення чи ліквідації їх наслідків, а також формування у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення особистої безпеки й ефективного вирішення працівниками поліції службових завдань при виникненні подібних ситуацій. У прикінцевих розділах посібника особлива увага приділяється формуванню знань у слухачів про безпечну поведінку та використання ефективних дій та засобів особистої безпеки в умовах надзвичайних ситуацій.
Піскунова Л.Е., Прилипко В.А., Зубок Т.О.
Безпека життєдіяльності: підручник.-Київ: Академія, 2012.-222 с.
У сучасному динамічному світі людина, реалізовуючи свої інтереси і можливості, нерідко наражається на ризики, загрози та небезпеки природного, техногенного і соціального характеру. Немало їх продукує і провокує вона сама. Тому вміння бачити всі аспекти середовища життєдіяльності, запобігати агресивному впливу зовнішніх факторів, деструктивним наслідкам своєї поведінки в екологічних системах і соціальних середовищах — важлива умова благополуччя і здоров’я соціуму. Ці питання становлять предметну і концептуальну основу пропонованого підручника. У ньому розкрито сутність і загальні засади безпеки життєдіяльності, джерела, фактори, особливості небезпек, ризиків, загроз організму і внутрішньому світу людини, способи протидії їм на індивідуальному і суспільному рівнях.
Щорічно у третій четвер жовтня у багатьох країнах світу проводиться Міжнародний день правильних дій при землетрусах. Ця подія відзначається з головною метою – проінформувати громадськість про важливість вжиття негайних заходів у разі землетрусу. Як зазначають у Головному центрі спеціального контролю, Україна також належить до того ж поясу сейсмологічної активності, що й Туреччина та Сирія, де нещодавно трапилось стихійне лихо.
Як діяти під час землетрусу?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Якщо Ви знаходитеся на перших поверхах, і є можливість вийти на двір – негайно виходьте з будинку.
3. Якщо Ви перебуваєте вище другого поверху – не ховайтесь в кутових кімнатах.
4. Якщо Ви в приміщенні – перейдіть в безпечне місце. Станьте в отворі внутрішніх дверей, куток кімнати, якнайдалі від вікон та важких предметів.
5. Якщо є можливість – заховайтесь під стіл. Він захистить ві падіння важких предметів та уламків.
6. Не біжіть до сходів чи ліфтів. Перші будуть переповнені, а ліфти будуть несправні.
7. Не запалюйте сірники, свічки, не користуйтесь запальничками, адже можна спровокувати пожежу чи вибух через витік газу чи інших легкозаймистих речовин.
8. З будинку виходьте швидко, але обережно.
9. Намагайтесь стати подалі від ліній електропередач, високих споруд, мостів тощо.
10. Якщо Ви їдете в машині, зупиніться, але не виходьте з авта. По можливості зупиніться на відкритій місцевості.
11. Допоможіть при можливості вберегтися від смертельних наслідків землетрусу тим, хто потребує допомоги.
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується. Будь-яка пожежа починається із загорання, яке інколи може ліквідувати одна людина, якщо має відповідні навички та знає правила поведінки під час пожежі.
Як діяти під час пожежі?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Викликайте пожежну службу за номером «101».
3. Вимкніть електроприлади.
4. Якщо це можливо, спробуйте загасити вогонь самостійно. Для гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковдри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню.
5. До дверей приміщення повзіть підлогою під хмарою диму, але не відчиняти двері відразу.
6. Якщо Ви доторкнулися до дверей тильною стороною руки, але двері гарячі, не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволять вам вийти.
7. Щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму.
8. Намочіть одяг, накрийтесь мокрою ковдрою тощо, зав’яжіть рот мокрою ганчіркою.
9. У сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись.
10. Якщо можливо, відкрийте вікно, або розбийте твердим предметом і покличте на допомогу.
11. Обов’язково зачиняйте за собою всі двері.
12. Користуйтесь лише сходами.
Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.
Як діяти під час радіаційної небезпеки?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Укрийтесь в будинку та зачиніть усі вікна та двері.
3. Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин до приміщення. Для цього заклейте усі щілини у вікнах та дверях.
4. Налаштуйте радіо, увімкніть телевізор, щоб отримувати офіційну інформацію щодо подальшої ситуації та дій.
5. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5%-ї настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
6. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, людям поважного віку, людям з інвалідністю.
7. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, засоби гігієни, простий одяг та помістіть усе в герметичну валізу.
8. Перед виходом з будинку вимкніть газ, електроприлади, водопостачання тощо.
9. Одягніть щільний одяг, респіратор (протигаз, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (пальто, накиду, плащ).
10. Після прибуття на нове місце перебування змініть одяг та проведіть його дезактивацію (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою), а також санітарну обробку відкритих ділянок шкіри водою чи спеціальним розчином (типу ІПП-8).
11. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях (консервацію) і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
12. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
Через сезонне підняття рівня води у річках, у деких областях України останнім часом виникають загрози масштабних підтоплень. Так, в останні кілька років, від паводків та повеней страждають не лише жителі Закарпаття, а й жителі центральних та північних областей. Під час виникнення паводка та підтоплення треба дотримуватися певних правил.
Як діяти під час повені?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Вимкніть газ та електроенергію в будинку перш ніж залишити його.
3. Зберіть цінні речі, документи, гроші, найнеобхідніші речі та помістіть їх у водонепроникні пакети, герметичні валізи тощо. Підготуйте невеликий запас їжі та води.
4. Якщо немає можливості покинути осередок повені – перемістіться в безпечне місце – верхні поверхи, дах будинку тощо.
5. Якщо це можливо, допомагайте тим, хто потребує допомоги, рятуйте тварин.
6. Не вживайте продукти харчування, які забруднені повеневою водою.
7. Не користуйтеся електроприладами, що намокли.
8. Уразі необхідності пересування і відсутності плавзасобів пливти слід не проти течії, а під кутом до неї, остерігаючись предметів, що плавають або затоплені.
9. Опинившись в воді, позбудьтеся зайвого одягу, що стискає рухи, та взуття.
10. Намагайтеся вхопитися за надійну опору, щоб втриматися на воді та не потонути (наприклад, колода, стовбур дерева, відламані двері).
11. Обов'язково кличте на допомогу. Намагайтесь терпляче дочекатися рятувальників. Сідайте до них в човен обережно, не похапцем.
Повномасштабне вторгнення рф залишило й продовжує залишати кривавий слід по всій території України. Тони снарядів, мін, ракет випущено по українським містам, селам, населенню. Частина з таких небезпечних «подарунків від сусідів» накоїла непоправного лиха. Але є такі вибухонебезпечні предмети, які в силу певних обставин не накоїли лиха, не розірвалися, а впали в певній місцевості. Також багато таких предметів сховано з метою небезпечних дій в лісах, полях, на кладовищах тощо. Окрім того, ще й досі відлуння Другої світової війни відчутно в Україні, адже трапляються непоодинокі випадки знаходження боєприпасів тих часів. Але є ще й дуже болюча тема, коли зловмисники з метою терористичних актів маскують вибухівку під дитячі іграшки, залишаючи їх в людних місцях. Знання алгоритму дій при виявленні таких предметів може зберегти життя людей.
Як діяти під час виявлення вибухонебезпечних предметів?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Ні в якому разі не наближайтеся до предмета.
3. Зупиніться, озирніться навколо. Попередьте людей поряд про небезпеку.
4. За жодних обставин не торкайтесь до знахідки та не переміщайте її.
5. Поверніться за маршрутом, яким Ви прийшли.
6. Відійдіть на безпечну відстань ( не менше як на 100 м). Викликайте службу порятунку за номерами «101» або «102». По можливості дочекайтеся їхнього приїзду.
7. Позначте місце знахідки палицями, камінням, одягом тощо.
8. Не намагайтесь самостійно знешкодити вибухонебезпечний предмет.
9. Не шукайте інші ВНП поряд зі знахідкою.
Під час війни кожен українець може опинитися під завалами, адже армія окупантів не шкодує житлові будинки. Правильна поведінка при завалі може врятувати ваше життя.
Як діяти, якщо опинилися під завалом?
1. Не панікуйте, зберігайте спокій.
2. Кличте на допомогу.
3. Під час очікування, поки Вас врятують, намагайтеся не ворушитися, щоб не посилити завал.
4. Якщо Вас ніхто не чує, спробуйте звільнитися самостійно. Спочатку вивільніть руки та ноги.
5. Якщо Вас завалило невеликими предметами чи уламками, спробуйте обережно відкинути їх, звільніть простір навколо себе.
6. Не чіпайте предметів, на яких тримається завал.
7. Якщо ви поранені – надайте собі першу медичну допомогу.
8. В очікуванні порятунку намагайтесь уникнути переохолодження. Постеліть щось на підлогу, якщо це можливо. Лягайте на бік і підкладіть під себе руку. Якщо не можете лягти - сядьте на підлогу і обхопіть коліна руками.
9. Постійно гукайте на допомогу – максимально стукайте, грюкайте по батареях, металевих трубах тощо.
10. Якщо ви нікого не чуєте і не можете звільнитися - постарайтеся прийняти найбільш безпечну позу і чекати порятунку.
Повномасштабна війна та зруйнована інфраструктура у поєднанні із літнім зростанням температури підвищує ризики появи гострих інфекційних захворювань, наприклад, холери. Холера – це гостра діарейна інфекція, яка виникає під час вживання заражених продуктів або води. Без належного лікування холера може призвести навіть до смерті.
Як діяти під час епідемії інфекційних захворювань (наприклад, холери)?
1. Кип’ятіть воду, адже у кип’яченій воді бактерії холери помирають з хвилину.
2. Ретельно мийте руки перед тим, як брати чи готувати їжу, а також після відвідування туалету.
3. Слідкуйте за якістю продуктів та не вживайте продуктів сумнівного походження.
4. Перед вживанням обов'язково мийте фрукти та овочі, а за можливості додавайте ще й термічну обробку.
5. Ретельно просмажуйте та проварюйте їжу перед вживанням.
6. За можливості використовуйте таблетки для знезараження води перед кип'ятінням.
В умовах війни українці можуть зіткнутися з дефіцитом води. Це несе небезпеку для їх життя. Тому важливо знати, як можна перетворити забруднену воду на питну.
Схема, як очистити воду в домашніх умовах для подальшого використання як питної.
1. Процедіть воду крізь чисту тканину.
2. Дайте воді відстоятися в чистій та закритій ємності 24-28 годин, після чого утвориться осад.
3. Фільтруйте воду (Якщо немає фільтру, можна його змайструвати – Спочатку підготуйте вугілля. Для цього потрібно гілки листяних порід дерев просмажити в металевій ємності на сильному вогні. Зверніть увагу, що деревина хвойних порід не підходить для цієї цілі, оскільки таке деревне вугілля додасть воді специфічні запах і присмак. На дно пляшки, у горловину, покладіть складену у декілька шарів тканину та марлю. Насипте на тканину достатній шар деревного вугілля, потім – шар річкового піску, тоді – шар гравію. Гравій накрийте шаром марлі і можете наливати воду для очищення. Для багаторівневого фільтра можна також використати траву, одяг із бавовни, камені, проте звертайте увагу, щоб верхнім шаром у фільтрі був все ж гравій. Найкраще для усіх методів фільтрації використовувати дволітрову пляшку з-під води. Отвори краще роботи на кришці. Проте, якщо Ви загубили кришку, то проколіть декілька отворів в нижній частині ємкості. Якщо ж у Вас немає пляшки, то у якості посуду для фільтра можна використати порожню консервну банку, зробивши на її дні декілька отворів).
4. Продезінфікуйте воду: найпростіший спосіб – кип’ятіння 5 хв.
Виконавши ці 4 етапи можна очистити воду з будь-яких джерел (у тому числі з-під крану ) від майже усіх шкідників, окрім хімічного забруднення.