«Виховати націю, яка знатиме свою історію»: у ЛьвДУВС відбулась мотиваційна зустріч курсантів з бійцями «Азову»

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася зустріч курсантів із воїнами 12-ої бригади Національної гвардії України «Азов». Головна тема розмови — «Агресія рф в Україні: причини, цілі та можливі наслідки». Втім, це була не просто лекція, а діалог, під час якого нацгвардійці ділилися особистими історіями, поясненнями та роздумами про майбутнє країни. 

Старший лектор Хорунжої служби «Азову» Олег Бабенко із позивним «Боб» відкрив зустріч словами: «Ми сьогодні тут, щоб поспілкуватися з вами, показати нашу роботу, військову службу і розказати трішки про війну».

Адже метою азовців є не лише поділитися військовим досвідом, а й показати інший вимір боротьби — виховання молодого покоління.

Велику увагу приділили роботі Хорунжої служби, яка вперше з'явилася саме в «Азові» й уже стала прикладом для інших підрозділів.

Хорунжа служба займається військово-патріотичним вихованням, ідеологічною підготовкою бійців, роботою з цивільними та протидією російській пропаганді.  

«Якщо нічого не робити у цьому напрямку, то ми просто програємо війну. Бо йдеться не тільки про захоплення територій, а й про боротьбу за уми людей», — підкреслив лектор та інструктор з тактичної медицини Хорунжої служби «Азову» Богдан Сторож (позивний «Хідан»).

Його слова перегукувалися з думками про гібридну війну. Він нагадав, що росія ще задовго до 2014 року намагалася нав'язати українцям, що вони не існують як народ.

«Отто фон Бісмарк колись сказав: «Нога окупанта ступає туди, де свою битву програли священник і вчитель». Наша реальність відображає цю картину. І ми маємо це змінити, бо нація не виросте без своєї історії», — наголосив Богдан Сторож.

Олег Бабенко натомість зазначив, що боєць має розвивати не лише фізичну витривалість і бойові навички, а й критичне мислення.

Особливого емоційного відтінку зустрічі надали особисті історії. Іван Бочкарьов з позивним «Відьмак» розповів про оборону Маріуполя та «Азовсталі», про російський полон, вирок у 29 років, тюремні поневіряння, після яких він переніс шість операцій. Попри це, він повернувся до служби і сьогодні є інструктором із вогневої підготовки та тактичної підготовки, а паралельно працює сертифікованим тренером з кросфіту. Його приклад показує, як навіть найважчі випробування можуть стати основою для виховання інших.

Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом Микита Костюченко («Каран»), який приєднався до «Азову» 2023 року, коли йому виповнилося 20-ть, поділився, як швидко у бригаді можна зростати, якщо є амбіції та бажання вчитися.

«Азов» дає можливості, які залежать від твоєї внутрішньої мотивації», — сказав він, пояснюючи, як із штурмовика став заступником командира батальйону по роботі з особовим складом.

До розмови долучився й Андрій Жолоб, керівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, колишній командир медичної роти. Він підкреслив важливість тактичної медицини та роботи з ветеранами: «Кожен військовослужбовець – це майбутній ветеран. І робота з ветеранами є дуже важливою складовою, тому що вони часто не можуть знайти себе у цивільному середовищі».

Проректор ЛьвДУВС Сергій Писаревський зазначив, що це не остання зустріч з нацгвардійцями, які у майбутньому навчатимуть курсантів навикам тактичної медицини, загальної тактики, топографії тощо.  

Зустріч у ЛьвДУВС стала не лише лекцією, а й розмовою про найважливіше: як воювати за країну не тільки на фронті, а й у свідомості, у вихованні та в щоденному житті. Азовці довели, що справжня боротьба — це і зброя в руках, і слово, яке формує покоління, здатне зберегти націю.