«Українське слово підтримує нас та рятує від зникнення», – мовознавиця Мар’яна Гдакович

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся захід з нагоди Дня української писемності та мови. Його провела кандидат філологічних наук, доцентка кафедри іноземних мов та культури фахового мовлення факультету №2 Мар'яна Гдакович.

На початку лекції вона приділила увагу постаті одного з найбільших борців за українську мову та незалежність Тараса Шевченка. Спікерка зупинилася на деяких аспектах творчості Великого Кобзаря та процитувала уривки з його віршів, що містять заклик боронити українське слово від ворогів.

«Шевченко добре розумів, що врятувати народ від занепаду можуть лише слово та віра. Він різко засуджував ренегатство та відхід від рідної мови і вважав, що саме українське слово підтримує нас та рятує від зникнення. У листі від 1839-го року до свого брата Микити, який залишився в Україні, він просив писати у відповідь «не по-московському, а по-нашому», адже прагнув бодай через папір почути рідне слово», – зазначила Мар'яна Гдакович.

Тарас Шевченко був свідком того, як імперія русифікувала Україну не лише через численні заборони та сумнозвісні циркуляри, але й намагаючись всебічно вплинути на культуру, наприклад, через насаджування навіть тимчасових, але псевдонародних пісень. Він розумів, що повинен говорити за свій народ та захищати його від наруги, - підсумувала Мар'яна Гдакович.

У другій частині зустрічі здобувачі переглянули відомий відеоролик, створений у вересні цього року українськими воїнами у звільненій від окупантів Балаклії. Наші захисники зняли з місцевого білборда російський пропагандистський плакат, під яким знайшли первісне зображення – портрет Кобзаря та рядки з його пророчої поеми «Кавказ».

Також курсантам запропонували для перегляду документальну стрічку «Соловей співає. Доки голос має», прем'єра якої відбулася 2020-го року. Зауважимо, що цей фільм є монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні. Автори прагнуть зруйнувати міфи, створені росією.