У ЛьвДУВС відбувся міжнародний круглий стіл про можливості штучного інтелекту у правовій практиці

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся міжнародний круглий стіл «Штучний інтелект у правовій практиці: межі та можливості», який об'єднав науковців, правників, представників силових структур і міжнародних організацій для обговорення ролі сучасних технологій у сфері правосуддя та безпеки. 

Під час відкриття заходу виступив ректор ЛьвДУВС Дмитро Швець. Він наголосив на важливості дослідження можливостей використання технологій штучного інтелекту у правозастосуванні, а також на необхідності формування чітких правових та етичних рамок для їх застосування.

«Наш університет вкотре став платформою для проведення такої дискусії. Тема, яку ми сьогодні обговорюємо, має безпосередній стосунок до діяльності правоохоронців. Штучний інтелект уже стає частиною повсякденного життя, зокрема коли ми шукаємо відповіді на різні запитання. Водночас важливо зрозуміти, як правильно застосовувати ці технології у професійній діяльності. Сьогодні напрацьовуються методики та практики, які можуть бути використані в роботі сил безпеки та оборони», – зазначив Дмитро Швець.

Помічник ректора ЛьвДУВС Олександр Марін наголосив, що питання, пов'язані зі штучним інтелектом, іноді викликають у суспільстві певний острах, а подекуди навіть страх. Водночас ШІ стрімко стає популярним інструментом для вирішення багатьох практичних завдань.

Співробітник Служби безпеки України Анатолій Тарасюк зазначив, що сучасні війни ведуться не лише зброєю, а й інформацією, технологіями та алгоритмами.

«Саме тому використання штучного інтелекту безпосередньо пов'язане з питаннями національної безпеки. СБУ щодня протидіє новим формам гібридної війни, і вже сьогодні штучний інтелект допомагає аналізувати великі масиви інформації», – підкреслив Анатолій Тарасюк.

Також із вітальним словом до учасників круглого столу звернувся начальник відділу підтримки Департаменту планування застосування Головного управління НГУ Ігор Козубський.

«Національна гвардія України виконує одні з найскладніших завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, а також із підтримання правопорядку. Тому для нас особливо актуальним є використання сучасних аналітичних інструментів, інформаційних систем і технологій на основі штучного інтелекту. Вони допомагають підвищувати ефективність виконання бойових і службово-бойових завдань», – сказав він.

Заступниця голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України Тетяна Коптєва зауважила, що розвиток штучного інтелекту сьогодні суттєво впливає на різні сфери суспільного життя, зокрема й на правову діяльність.

«Використання сучасних цифрових технологій відкриває нові можливості для вдосконалення правового аналізу та підвищення ефективності юридичної практики», – наголосила Тетяна Коптєва.

Привітав учасників круглого столу й старший військовий радник Центру з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) в Україні Ігор Шевцов.

«Ця тема надзвичайно актуальна. Штучний інтелект може допомогти автоматизувати багато процесів, заощадити час на підготовку документів і аналітики, а також підтримати ухвалення складних рішень. У військовій сфері це означає підвищення ефективності виконання бойових завдань і, найголовніше, збереження життя наших воїнів та цивільних», – резюмував він.

Пленарне засідання модерувала голова Ради молодих вчених університету, завідувачка Науково-дослідної лабораторії актуальних проблем правозастосовної та правоохоронної діяльності Ольга Барабаш.

"Переконана, що сьогоднішня дискусія стане не лише обміном думками, а й кроком до формування нової правової культури — культури, у якій технології служать людині, а не навпаки", — зазначила вона.

Учасники круглого столу обговорили широкий спектр питань, пов'язаних із використанням технологій штучного інтелекту у правовій сфері. Зокрема, наукова консультантка судді Конституційного Суду України Віра Назарова порушила питання про можливість алгоритмів осягнути «дух права» та ризики надмірної залежності правосуддя від технологій.

Під час дискусій учасники також приділили увагу застосуванню штучного інтелекту в кримінальному аналізі, судочинстві, медицині, податковій сфері та кібербезпеці. Професорка Одеського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк розглянула питання використання штучного інтелекту судами та можливі правові наслідки таких рішень у кримінальному провадженні.

Окрему увагу учасники приділили питанням захисту персональних даних, правових підстав використання біометричних технологій та можливостям застосування штучного інтелекту у правоохоронній діяльності. Про відповідні правові аспекти йшлося у доповіді доцентки кафедри кримінально-правових дисциплін ЛьвДУВС Оксани Горпинюк.

Завідувач сектору науково-інноваційної діяльності Науково-дослідного центру Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Ростислав Гриник у своєму виступі торкнувся теми цифрових інструментів підтримання наукової діяльності та комунікації дослідників. А його колега, головний науковий співробітник відділу організації науково-дослідної діяльності цього ж центру Ірина Федів розповіла про українсько-литовські наукові проєкти як модель розвитку міжнародної співпраці та підтримки молодих дослідників.

Під час круглого столу також обговорили використання ШІ у наукових дослідженнях, освітньому процесі та розвитку міжуніверситетської співпраці. Зокрема, до дискусії долучилися представники Національного університету «Львівська політехніка», Національної академії внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпровського державного університету внутрішніх справ та інших закладів вищої освіти.

До заходу долучилися представники понад 40 українських і міжнародних установ, серед яких правоохоронні органи, університети, наукові установи та професійні асоціації.

Учасники круглого столу відзначили, що розвиток технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості для правової практики, однак потребує чіткого нормативного регулювання, етичних стандартів та міждисциплінарної співпраці між юристами, науковцями та фахівцями з інформаційних технологій.

Такі наукові дискусії сприяють формуванню сучасного підходу до використання цифрових технологій у правовій системі та підготовці фахівців, здатних ефективно працювати в умовах стрімкої цифрової трансформації.