Сила підтримки: у ЛьвДУВС відбулася зустріч із командою Superhumans

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася зустріч, яка стала глибоким і емоційним досвідом для кожного присутнього. До університету завітала команда Superhumans Center – люди, які пройшли крізь складні випробування війни та сьогодні надихають інших власним прикладом незламності.  

Участь у зустрічі взяв також помічник ректора ЛьвДУВС з питань ветеранської політики Богдан Білінський, який поділився своїм баченням важливості інклюзії та ролі підтримки в подоланні травматичних наслідків.

Свої історії курсантам та працівникам університету розповідали Микита Бабуркін, керівник напряму «Рівний-Рівному» Superhumans, та Денис Бардаченко, військовослужбовець 112-ої бригади територіальної оборони. Їхні слова звучали впевнено й без прикрас, але з внутрішньою силою.

Микита наголосив, що такі зустрічі потрібні, аби люди краще розуміли, через що проходять ветерани.

«Для нас важливо доносити інформацію, щоб люди могли зрозуміти, що це про толерантність, розуміння, готовність слухати та бути поруч», – каже ветеран.

Його шлях реабілітації – це історія не лише про фізичні труднощі, а й про психологічну витримку та силу плеча, яке хтось підставив у потрібний момент.

Денис Бардаченко говорив про те, що втрата кінцівок – це не вирок і не межа можливостей. Він водить автомобіль, їздить на велосипеді, піднімається в гори, продовжує відкривати нові вершини, які, здавалося б, мали стати недосяжними. Його приклад розвіює міфи про обмеження та вчить бачити передусім людину, а не її травму.

Особливо сильне враження на курсантів справила практична частина зустрічі. Учасникам дали змогу побачити протези, розібратися у принципах їх роботи і навіть приміряти їх. Для багатьох це стало моментом глибокого переосмислення. Коли власними руками торкаєшся протезу чи намагаєшся зробити крок, розуміння того, як живуть люди після ампутації, перестає бути абстракцією. Це перетворюється на емпатію, повагу та відповідальність.

Зустріч продемонструвала, наскільки важливою є культура взаємодопомоги й інклюзивність у сучасному суспільстві.

Історії ветеранів Superhumans – це про нове бачення, людяне, уважне, спільне. Вони нагадали: сила не в тому, щоб не падати, а в тому, щоби щоразу підніматися й допомагати піднятися іншим.