Повернення до активного життя: історії випускників Безбар’єрної автошколи ЛьвДУВС

П'ятеро людей. П'ять різних життів. Непрості історії війни, травм, боротьби й надії. Та один спільний результат – водійське посвідчення, яке стало не просто документом, а символом свободи пересування.  

П'ятеро випускників Безбар'єрної автошколи, що діє на базі Львівського державного університету внутрішніх справ, успішно склали іспит з водіння і зробили важливий крок до нового етапу свого життя.

Максим Ляховець родом із Харкова. Сьогодні він живе у Львові, де раніше проходив реабілітацію після поранення. Максим – ветеран 74-го окремого розвідувального батальйону. Поранення отримав 28 жовтня 2023 року під Авдіївкою, у селищі Степове.

Пересування на кріслі колісному або таксі – складне й обмежувальне. Тому мрія про власний автомобіль для нього – не примха, а необхідність. Отримання водійського посвідчення стало першим реальним кроком до цієї мрії.

«Було легко вчитися. Дуже привітний колектив. Теорію проходив онлайн – це зручно», – ділиться Максим.

Іванна Юрчук із Костополя Рівненської області має інвалідність з дитинства. Вона самотужки виховує двох діток. Про кермо мріяла багато років – ще з тих часів, коли в родині був «Запорожець» на ручному керуванні.

Життя постійно вносило свої корективи. Та мрія не зникла. Нещодавно Іванна знову наважилася спробувати. Теорію вивчала у Костополі, а практику – у Безбар'єрній автошколі у Львові.

Навіть сильний снігопад не став на заваді. Іспит складено.

«Чудові інструктори, дуже терплячий і чуйний колектив», – говорить Іванна.

Ярослав Кордюк – львів'янин. На війні він втратив нижню кінцівку, але не втратив бажання жити активно.

«Зрозумів, що пересуватися важко. Треба їздити за кермом. Шукав школу і знайшов дуже хорошу Безбар'єрну автошколу з гарними викладачами», – розповідає він.

Ярослав служив у 141-ій окремій механізованій бригаді на Запорізькому напрямку, був оператором безпілотних систем. Під час одного з дуже складних нічних виходів став на міну.

І теорію, і практику він склав з першого разу. А мрія у нього проста й світла: поїхати з родиною в гори.

Василь Бараник — ветеран із Лозової Харківської області. Воює з 2018 року. Після завершення контракту 2021 року знову повернувся до служби у 2022-му – до бригади територіальної оборони. У червні 2024 року отримав поранення обох ніг, одну кінцівку медикам вдалося врятувати.

Колись Василь професійно займався футболом, грав за молодіжну команду «Металіста». Після реабілітації у центрі Superhumans саме бойовий побратим і земляк Герман Золотарьов допоміг йому знайти шлях до Безбар'єрної автошколи.

«Здав теорію, практику. Тепер треба купити машину. Планую подорожувати та знайти роботу», — каже Василь.

Андрій Валько з Прикарпаття дізнався про Безбар'єрну автошколу від працівників соціального захисту. Про водійське посвідчення мріяв ще до поранення, але реалізувати задум вдалося вже після.

Служив із 2021 року, війну зустрів на позиціях у Попасній, поранення отримав у Вовчоярівці. Втратив нижню кінцівку, але навчився жити з цим.  Сьогодні він опанував фах техніка протезиста-ортезиста та допомагає таким же хлопцям, як він, ставати на ноги.

Теорію проходив онлайн – зручно і доступно. Плани – великі: подорожувати Україною і за кордоном.

«Маршрутки не завжди ходять, таксі дороге. А тепер я можу сам», – каже Андрій.

У цій дорозі поруч із випускниками були фахівці ЛьвДУВС: Адам Мачита, спеціаліст відділення з автомобільної підготовки, та інструктор Юрій Пукало. Їхній професіоналізм, терпіння і людяність допомогли зробити неможливе можливим.

Безбар'єрна автошкола – це не лише про кермо і Правила дорожнього руху. Це про віру в людину, про повернення до активного життя і про нові шляхи.