На базі ЛьвДУВС відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Штучний інтелект у правовій практиці: межі та можливості»

Масштабний захід об'єднав науковців, ад'юнктів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, представників правоохоронних та правозахисних структур.  

Співорганізаторами події виступили Харківський національний університет внутрішніх справ, Одеський державний університет внутрішніх справ, Харківський національний університет радіоелектроніки, Державний університет інфраструктури та технологій і ДВНЗ «Ужгородський національний університет». 

Круглий стіл провели за ініціативи Ради молодих вчених ЛьвДУВС. 

Модераторкою засідання стала проректор вишу Ольга Балинська.

На початку зустрічі до присутніх звернувся заступник начальника Управління організації наукової діяльності та інновацій – начальник організаційно-наукового відділу Департаменту освіти, науки та спорту МВС України Максим Романов. 

«Для нашої держави, яка вже другий рік поспіль перебуває в умовах великої війни, інструменти штучного інтелекту можуть допомогти у відсічі ворожій агресії. Для юридичної науки та практики нинішній круглий стіл матиме суттєву користь. Тож вдячний за синергію та зусилля для поступу України!» – зауважив Максим Романов.

Голова Ради молодих вчених університету,  професорка кафедри загально-правових дисциплін Інституту права Ольга Барабаш також привітала учасників.

«Дуже приємно, що сьогодні до обговорення долучилися фахівці з усіх куточків України. Ми щиро раді вітати кожного та кожну із вас! Бажаємо плідних напрацювань та конструктивних диспутів!» – наголосила Ольга Барабаш.

Долучилася до заходу і голова Ради молодих вчених Державного університету інфраструктури та технологій, доцентка кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій транспорту Галина Голуб. Спікерка побажала колегам плідної роботи та жвавої дискусії.

До слова запросили також голову Ради молодих вчених Харківського національного університету радіоелектроніки, доцента кафедри електронних обчислювальних машин, помічника ректора з питань ІТ Віталія Ткачова.

Він зауважив: «Нині ми диктуємо певні парадигми розвитку засобів штучного інтелекту у сфері безпеки та оборони нашої держави. Співпраця представників юридичної і технічної наукових спільнот у цьому контексті є вкрай важливою».

Виступила з промовою і голова Наукового товариства студентів, курсантів, слухачів, аспірантів, ад'юнктів, докторантів і молодих вчених Харківського національного університету внутрішніх справ Людмила Надопта.

«Сьогодення зумовлює нові пріоритетні напрями розвитку науки і техніки. Наразі він не є можливим без застосування штучного інтелекту, який стрімко розповсюджується у різних сферах життя», – відзначила спікерка.

Побажав присутнім успіхів у наукових пошуках також голова Ради молодих вчених Одеського державного університету внутрішніх справ, викладач кафедри кібербезпеки та інформаційного забезпечення, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблемних питань кримінального аналізу Ігор Биков.

А голова Ради молодих вчених юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Іван Габані наголосив: «Ми маємо чудову нагоду проаналізувати, як саме штучний інтелект може сприяти у розв'язанні різноаспектних проблем сучасності. Дякую за таку ініціативу!» – наголосив Іван Габані. 

Приєднався до вітальної частини й доцент кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Степан Литвин.

Він побажав науковцям та практикам невтомності й успішної підсумкової резолюції.

Під час пленарного засідання першою презентувала доповідь декан юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Катерина Добкіна. Вона працювала над темою «Штучний інтелект чи людський ресурс?».

Диспути також стосувалися використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні. Свої фахові думки щодо цього висловили професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики ЛьвДУВС Ірина Басиста і професорка кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія» Жанна Удовенко.

Було висвітлено й проблему використання інструментів штучного інтелекту у поліцейській діяльності. Цій темі присвятив дослідження завідувач кафедри протидії кіберзлочинності факультету №4 ХНУВС Олександр Манжай.

Аспірант юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Олег Троцький розповів про правове регулювання і потенційні ризики застосування штучного інтелекту у правоохоронній діяльності.

Далі провідний фахівець юридичного відділу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Наталія Пушкарьова розглянула перспективи використання штучного інтелекту в українському правосудді.

Йшлося також про значення та перспективи ШІ у функціонуванні інституту адвокатури України. Дослідила це питання докторант кафедри цивільної юстиції та адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Безега.

Доєднався до круглого столу й аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Олександр Тегза. Тема його виступу – «Трансформація судового документообігу за допомогою штучного інтелекту: перегляд сучасних тенденцій та перспективи впровадження в Україні».

Декан факультету комп'ютерної інженерії та управління ХНУРЕ Олексій Ляшенко здійснив аналіз використання машинного навчання у промисловості та оборонних проєктах.

Спільними напрацюваннями поділилися доцент кафедри електронних обчислювальних машин ХНУРЕ Віталій Ткачов та магістрант цієї кафедри Михайло Гунько. Вони доповіли про синергію технологій штучного інтелекту та RааS.

У дослідженні здобувача ступеня доктора філософії Державного університету інфраструктури та технологій Сергія Миткалика було окреслено використання штучного інтелекту у роботі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Однією зі спікерів стала доцентка кафедри цивільно-правових дисциплін факультету №4 ХНУВС Наталія Шишка. Вона розповіла про європейські стандарти у формуванні правил цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану використанням технологій штучного інтелекту.

Перспективи його застосування у сфері охорони здоров'я запропонувала обговорити асистентка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Поліна Малеш.

А голова Ради молодих вчених цього закладу вищої освіти Тарас Гряділь присвятив виступ дискусійним питанням щодо використання генеративного ШІ у науковій діяльності.

Ознайомив аудиторію зі способами застосування штучного інтелекту під час наукових досліджень у юридичній практиці Володимир Михайлов, старший викладач кафедри правосуддя юридичного факультету Інституту управління та технологій Державного університету інфраструктури та технологій.

Продовжили дискусію про послуговування технологіями ШІ протягом підготовки наукових робіт заступник декана з навчально-методичної роботи факультету №4 ХНУВС Юрій Онищенко та здобувач вищої освіти цього факультету Андрій Синжерян.

Доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Михайло Геревич представив доповідь «Штучний інтелект крізь призму сучасного праворозуміння: теоретико-правовий аналіз».

Крім цього, йшлося про вплив ШІ на права людини. На цій темі зосередилася доцентка кафедри філософії ХНУРЕ Олена Турута.

Важливою проблемою нинішнього заходу стала також морально-етична складова як основоположний чинник, що створює перешкоди для застосування штучного інтелекту під час прийняття судових рішень.

Своєю візією щодо цього поділився аспірант юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Ярослав Коваленко.

Серед установ, що долучилися до Всеукраїнського круглого столу, також – Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, Національний університет «Львівська політехніка» та Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету.

Зрештою науковці та практики запропонували низку напрацювань щодо можливостей, перспектив та ризиків використання штучного інтелекту в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема у публічному управлінні, судочинстві, правоохоронній діяльності, освіті, науці та економіці.