86 днів спротиву: у ЛьвДУВС відбулася зустріч до річниці завершення оборони Маріуполя

20 травня – день завершення героїчної оборони Маріуполя у 2022 році. Після 86 днів запеклих боїв та 82 днів у повному оточенні українські захисники вийшли з території металургійного комбінату «Азовсталь», щоб зберегти життя особового складу.  

До річниці цих подій у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася зустріч курсантів із захисниками Маріуполя та цивільними, які пережили російську облогу міста.

На зустріч прийшли військовослужбовці «Азову» — друзі Історик і Боб, посестра Лея, а також колишні мешканки Маріуполя Марина Артемова та Катерина Кафтанатій, які пережили бомбардування, життя у підвалах і евакуацію з оточеного міста.

Учасники зустрічі говорили не лише про бойові дії, а й про людські історії: страх, втрати, взаємодопомогу та боротьбу за життя в умовах, коли Маріуполь щодня стирали з лиця землі.

Марина Артемова розповіла, як під час одного з обстрілів отримала поранення і фактично не могла рухатися. Її разом із сусідами рятували просто з-під завалів. Люди жили у підвалах без світла, води й тепла, готували їжу на вогнищах у дворах, а діти засинали під звуки вибухів.

«За три дні не стало світла, газу і води. Було дуже холодно. Ми читали дітям казки при свічках, щоб хоч трохи відволікти їх від того, що відбувається», – пригадувала Катерина Кафтанатій.

Вона розповіла, як люди ховалися у вогких підвалах, де спали одягненими та взутими, бо кожної миті доводилося бігти від нових обстрілів. Згодом у місті почали закінчуватися продукти, медикаменти й дрова.

Особливо емоційною стала розповідь посестри Леї – військовослужбовиці «Азову», яка понад два роки провела у російському полоні.

Вона зізналася, що ще у 2014 році мріяла долучитися до «Азову» слідом за батьком, однак тоді він сказав: «Моя донька форму носити не буде». Проте у 2020 році Лея все ж вступила до підрозділу й служила кухарем. Разом із побратимами вона опинилася на «Азовсталі», де під постійними бомбардуваннями допомагала військовим і цивільним.

«Ти постійно бачиш смерті своїх побратимів, своїх близьких. Дуже багато дітей. Дуже багато загиблих», – розповіла вона курсантам.

Після виходу з «Азовсталі» Лея потрапила у полон, де перебувала понад два роки.

«Я думала, що забуду своє ім'я, бо до нас зверталися як завгодно. Били так, щоб не було видно слідів. До жінок ставилися навіть гірше, ніж до чоловіків, бо казали, що ми добровільно пішли воювати», – сказала захисниця.

Вона пригадала, що під час етапування полонені не знали, куди їх везуть, а звістка про можливий обмін до останнього здавалася нереальною.

«Коли ми побачили українські прапори, ми не йшли – ми бігли до своїх», – розповіла Лея.

Під час зустрічі військові наголошували курсантам на важливості пам'яті про Маріуполь, відповідальності за державу та служіння українському народові.

Друг Боб звернув увагу майбутніх правоохоронців на те, наскільки важливо знати історію війни та пам'ятати про тих, хто став на захист країни.

«Ви даєте Присягу на служіння українському народові. Для цього потрібно знати історію, знати героїв і робити все, щоб подібне більше ніколи не повторилося», – наголосив він.

Зустріч стала не лише нагадуванням про одну з найтрагічніших сторінок сучасної історії нашої держави, а й живим свідченням того, якою ціною українці продовжують виборювати свободу.