У Львівському державному університеті внутрішніх справ пройшла зустріч, яка виходила за межі формату мотиваційної лекції. Курсанти мали змогу поспілкуватися з людиною, для якої слова «дисципліна», «відповідальність» і «витривалість» – не абстрактні поняття, а багаторічна життєва практика.
Гостею університету стала Наталія Добринська – олімпійська чемпіонка, світова рекордсменка, одна з найсильніших легкоатлеток в історії України. У зустрічі також взяли участь ректор ЛьвДУВС Дмитро Швець, проректор Сергій Писаревський та помічник ректора по роботі з ветеранами Богдан Білінський.
Відкриваючи зустріч, Дмитро Швець наголосив: це не просто розмова про спорт. Це про шлях, дисципліну, характер і вміння не зламатися, коли складно.
«Сьогодні ви можете дізнатися рецепт успіху, який працює не лише на стадіоні, а й у будь-якій професії», – зазначив очільник вишу.
І Наталія Добринська цей рецепт не диктувала – вона його проживала разом із аудиторією.
Вона розповіла, як усе почалося з простого: батько привів семирічну дівчинку на стадіон у Вінниці. Без планів на Олімпіаду. Було багатоборство, тренування, перші поразки й перші перемоги. А згодом – роки важкої праці, коли результат вимірюється не лише медалями, а й витримкою.
Вершиною спортивної кар'єри стала золота медаль Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року. Але, за словами спортсменки, шлях до неї складався не лише зі злетів. Були сумніви, травми, моменти, коли головний суперник – це ти сам.
«Наші головні конкуренти – всередині нас. І тільки від нас залежить, ким ми є і ким можемо стати», – сказала Наталія Добринська.
Вона зізналася: ніколи не уявляла себе під прапором іншої країни. Хоча пропозиції були — і від США, і від команд інших держав. На кожні змагання завжди брала із собою синьо-жовтий стяг. Це було принципово. Це було про ідентичність.
Говорячи з курсантами, вона не обмежувалася мотиваційними гаслами. Радила конкретно й чесно: займатися спортом — щоб бути сильними, красивими й упевненими; вивчати англійську – бо світ відкритий для тих, хто може з ним говорити; бути ерудованими – бо форма без змісту не працює. І щодня наполегливо працювати над собою, бо іншого шляху до результату не існує.
Сьогодні Наталія Добринська — мама трьох дітей. І, як вона з усмішкою зауважила, це ще одна школа витривалості. Тут не можна «випасти з процесу» чи дозволити собі слабкість.
Попри завершення активної спортивної кар'єри, вона не відійшла від спорту. Працює для його розвитку, мріє про сильний дитячий спорт в Україні, ділиться досвідом, зустрічається з молоддю, бере участь у міжнародних процесах. У серпні 2023 року Наталія Добринська увійшла до Ради Світової легкої атлетики, ставши наймолодшою в її складі. Упродовж багатьох років вона також обіймала керівні посади у Федерації легкої атлетики України.
Наталія Добринська не стоїть осторонь і війни, яку переживає Україна. Вона відкрито виступала проти допуску російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань, підписувала звернення до світових лідерів, відстоюючи принцип: спорт не може бути «поза політикою», коли йдеться про агресію і вбитих людей.
Зустріч у ЛьвДУВС стала саме тією розмовою, після якої хочеться діяти. Бо історія Наталії Добринської – не про ідеальних людей. Вона про звичайну дівчинку з Вінниці, яку одного разу батько привів за руку на стадіон, і вона повірила в себе й довела: сила – це не талант, це вибір, який робиш щодня, наполегливо працюючи.