У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулося засідання науково-методичної ради, під час якого обговорили ключові положення Закону України «Про академічну доброчесність» та особливості його впровадження в освітню і наукову діяльність закладу. 

Із доповіддю виступив помічник ректора з наукової діяльності Олександр Марін. Він детально зупинився на сфері дії закону, яка охоплює практично всі аспекти академічного життя: від викладацької та наукової роботи до навчальної діяльності здобувачів освіти, проведення конкурсів, оцінювання результатів, присудження наукових ступенів та забезпечення якості освіти.

Під час виступу особливу увагу приділили базовим цінностям академічної доброчесності. Йдеться, зокрема, про чесність у науковій діяльності, довіру до результатів роботи інших, повагу до інтелектуальної власності, справедливість у оцінюванні та відповідальність перед академічною спільнотою і суспільством.

Олександр Марін наголосив на основних принципах, серед яких відкритість інформації про правила академічної доброчесності, нульова толерантність до порушень, уникнення конфлікту інтересів та пріоритет виховання доброчесності серед здобувачів освіти.

Також розглянули систему забезпечення академічної доброчесності в університеті. Вона передбачає формування внутрішньої політики, чіткі вимоги до створення та оцінювання академічних робіт, діяльність уповноважених органів і осіб, а також прозору процедуру розгляду повідомлень про можливі порушення.

Окремо йшлося про ознаки та види порушень академічної доброчесності. За словами доповідача, важливим елементом є не лише виявлення порушень, а й ефективне реагування на них. Закон передбачає як виховні заходи, так і притягнення до академічної чи дисциплінарної відповідальності, а також інституційні механізми впливу.

У ЛьвДУВС наголошують: дотримання принципів академічної доброчесності є фундаментом якісної освіти, наукової репутації та довіри до результатів діяльності університету.

Вони пройшли крізь вогонь на фронті та складні життєві виклики, аби сьогодні з усмішкою тримати в руках омріяне водійське посвідчення. У Безбар'єрній автошколі Львівського державного університету внутрішніх справ особливий випуск: четверо сильних духом людей довели, що для руху вперед немає перешкод.  

Історія Руслана Якимика – це приклад того, як ветеран не просто повертається до життя, а стає частиною команди, яка допомагає іншим. До повномасштабного вторгнення Руслан 5 років працював у банківській сфері (саме через роботу з фінансами йому дістався позивний «Фінік»). У 2023-му змінив офісний костюм на однострій 71-ої окремої єгерської бригади.

У грудні 2023 року під час виконання завдання Руслан отримав надважкі поранення: ампутація лівої нижньої кінцівки та складні переломи правої. Про можливість знову сісти за кермо дізнався під час реабілітації в центрі «Superhumans». Саме там відбулася зустріч із представниками ЛьвДУВС, які запропонували Руслану не лише навчання, а й роботу. Сьогодні він провідний фахівець відділу аналітичної роботи та організації управління університету.

«Головне – не падати духом. Зараз створені всі можливості для ветеранів, потрібно лише бажання самовдосконалюватися. У майбутньому я планую викладати, щоб ділитися досвідом із молодим поколінням», – каже Руслан.

До війни львів'янин Олег Черненко працював в IT-сфері. У листопаді 2024 року він доєднався до Першого окремого штурмового полку. Влітку 2025-го ворожий FPV-дрон влучив прямо у ціль: поранення руки та ноги, ампутація лівої кінцівки.

Олег зізнається: втомився від маршруток. Вдома на нього вже кілька місяців чекає власна машина.

«Вона стоїть, дивиться на мене і чекає, коли я нарешті сяду за кермо. Для мене це насамперед незалежність», – ділиться Олег.

Попри поранення, він залишається у війську – займається ветеранами свого полку, допомагає побратимам.

Павло Галатович на псевдо «Папай» з 2010 року працював на «Новій пошті». 27 лютого 2022-го він вистояв п'ятигодинну чергу до військкомату. Його не хотіли брати через відсутність служби у війську та бойового досвіду, але Павло наполіг. Служив у 24-ій бригаді, пройшов найгарячіші точки, а у червні 2022-го отримав важке поранення. 

На іспиті Павло хвилювався, як школяр.

«Раніше за кермом нашої машини була лише дружина, тепер буду їздити я сам. Хочу побачити світ, побувати там, де ще не був», – розповідає ветеран. 

Тепер він повертається до цивільної роботи, маючи нову мету – велику подорож.

Марія Харків стала навчалася у групі для людей з порушенням слуху та мовлення. Саме її щире бажання водити авто стало поштовхом для впровадження такої ініціативи. Майбутня медикиня спочатку дуже переживала на практичних заняттях, але швидко опанувала всі нюанси.

На іспиті вона була спокійною та зосередженою. Марія планує подорож і впевнена: якщо є знання та впевненість, можна здолати будь-які перешкоди.

Привітав випускників ректор університету Дмитро Швець. Він наголосив, що робота Безбар'єрної автошколи – це один із пріоритетів для закладу освіти.

«Наша автошкола виконує надважливе завдання – повертає людям відчуття свободи. Це не просто про водійське посвідчення, це про соціальну адаптацію наших захисників та громадян із різними освітніми потребами. Ми робимо все, щоб кожен, хто пройшов через пекло війни або має фізичні обмеження, відчував підтримку держави та суспільства», – підкреслив Дмитро Швець.

Безбар'єрні автошколи - це проєкт Міністерства внутрішніх справ України, спрямований на розширення можливостей для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів. Йдеться не лише про навчання керуванню авто, а про створення доступного середовища, у якому кожен може опанувати навички водіння.

Проєкт впроваджується в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів» і передбачає комплексний підхід до навчання. Учасники мають змогу займатися на спеціально обладнаних автомобілях, а також отримують підтримку кваліфікованих інструкторів, підготовлених до роботи з різними потребами.

Головна мета проєкту – підвищення рівня мобільності, самостійності та якості життя людей, які потребують додаткової підтримки, відкриваючи для них нові можливості у повсякденному житті.

Невдовзі у Львівському державному університеті внутрішніх справ розпочнеться атестація курсантів випускних курсів та магістрів Навчально-наукового інституту управління, психології та безпеки. Перед початком цього важливого етапу ректор ЛьвДУВС полковник поліції Дмитро Швець зустрівся з представниками екзаменаційних комісій.

Під час проведення інструктажу очільник вишу підкреслив, що процес оцінювання повинен бути максимально прозорим та якісно організованим.

«Попереду — важливий етап, який покаже, які компетентності здобули наші курсанти та магістри. Ваше завдання як представників екзаменаційних комісій оцінити їхні знання та навички неупереджено та професійно», - наголосив Дмитро Швець.

До присутніх також звернувся перший проректор університету Руслан Строцький, який акцентував увагу на процедурі проведення атестації.

Уповноважений з антикорупційної діяльності ЛьвДУВС Андрій Годяк та завідувач відділення моніторингу Павло Смоляк закликали присутніх неухильно дотримуватися вимог антикорупційного законодавства та нагадали про відповідальність за порушення цих норм.

Атестацію проходитимуть курсанти Навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції, а також факультетів №1 та №2. Крім цього, екзаменаційні комісії оцінюватимуть магістрантів, які навчалися за освітніми програмами «Фінансова розвідка» та «Психологія».

Після успішного проходження цього етапу випускники отримають дипломи про завершення навчання у виші.

Студенти Навчально-наукового інституту права і правоохоронної діяльності Львівського державного університету внутрішніх справ разом із заступницею директора Альоною Дутко відвідали Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, де на них чекала не просто екскурсія, а справжня подорож крізь час і мистецтво. 

Провідником у світ театру став заступник головної адміністраторки Петро Бенюк, який не лише ознайомив студентів із внутрішнім життям установи, а й майстерно вплів у розповідь історію її створення. Зокрема учасники дізналися, що будівництво театру розпочалося ще у 1897 році за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського, а вже у 1900-му опера відкрила свої двері для глядачів, ставши однією з найсучасніших споруд тогочасної Європи.

Під час екскурсії студенти звернули увагу на архітектурну довершеність будівлі, у якій гармонійно поєдналися неоренесанс, необароко та елементи модерну. Ці стилі, характерні для епохи історизму, відображаються не лише у фасадах, але й у кожній деталі інтер'єру. Особливо символічним є той факт, що театр зведений із використанням інноваційних на той час технологій – залізобетонних конструкцій і повної електрифікації, здійсненої компанією Siemens & Halske.

Окреме захоплення викликала Дзеркальна зала – вишукане фоє, прикрашене великими дзеркалами, які візуально розширюють простір і створюють неповторну атмосферу. Саме тут студенти змогли відчути дух епохи, коли театр був не лише культурним, а й світським центром міста.

Завершенням візиту стала театральна вистава, яка дозволила не лише побачити мистецтво наживо, а й відчути особливу енергетику сцени, що понад століття надихає глядачів.

Учасники екскурсії висловлюють щиру вдячність за організацію зустрічі генеральному директору — художньому керівнику театру Василеві Вовкуну за можливість доторкнутися до культурної спадщини Львова.

Що таке community policing та чому цей підхід допомагає налагодити дієву співпрацю між правоохоронцями та громадою. Про це говорили під час зустрічі з представниками Управління патрульної поліції Львівщини Соломією Божик та Святославом Герчаківським.  

Практики не лише розповіли про свій досвід роботи у цій сфері, але й запропонували молоді поділитися власним баченням під час моделювання різних ситуацій.

Спікери пояснили, що community policing — це постійний діалог та спільне прийняття рішень. Поліція активно взаємодіє з громадою, враховує її індивідуальні особливості та реагує на потреби.

Під час заняття здобувачі освіти відпрацювали так звану модель КАПРО, що передбачає різні етапи вирішення локальних питань. Спершу — контакт, коли правоохоронці взаємодіють з громадою та виявляють проблему. Далі — аналіз, під час якого слід з'ясувати причини її виникнення. Наступний крок — планування. Поліцейські та мешканці обговорюють заходи, які згодом реалізують. Завершальний етап — оцінка ефективності результатів.

Ця модель допомагає зміцнити співпрацю поліції та громади, адже передбачає активне спілкування з мешканцями, спільні рішення та відповідальність обох сторін за безпеку.

Патрульні також розповіли курсантам про успішні проєкти, які вдалося реалізувати саме завдяки підходу community policing.

Нині правоохоронці мають чимало сучасних інструментів, аби оперативно комунікувати з громадою, якісно реагувати на кожне повідомлення та вчасно протидіяти правопорушенням, адже саме через відкритість і прозорість дій формується найвищий показник ефективності поліції — довіра людей.

Сьогодні шестеро випускників Безбар'єрної автошколи, що діє на базі Львівського державного університету внутрішніх справ, отримали водійські посвідчення. Серед них – четверо ветеранів російсько-української війни.  

Один із учасників проєкту 32-річний Іван Зубрілін, родом із Теребовлі на Тернопільщині. До війни жив у Києві і працював шеф-кухарем. Восени 2024-гопішов на фронт – через рекрутинговий центр потрапив до легендарного батальйону «Вовки Да Вінчі». Через цивільну професію отримав позивний «Шеф». У грудні цього ж року під час бойового виходу на Донеччині отримав важке поранення.

«Ми виходили на завдання, коли спрацювало дистанційне мінування. Уламок снаряда потрапив мені в плече. Все сталося за секунди. Поранення було дуже складним – руку врятувати не вдалося. Я втратив багато крові і майже нічого не пам'ятаю. Отямився вже у лікарні», – розповідає Іван.

Після поранення він проходив протезування у Superhumans Center. Саме там дізнався про Безбар'єрні автошколи, які працюють у різних містах України. Обрав Львів і не помилився.

До повномасштабної війни Іван планував навчитися кермувати авто, але відкладав через брак часу. Після поранення це стало необхідністю.

«Я зрозумів, що водіння – це про мою мобільність і незалежність. Хотілося повернути собі можливість вільно пересуватися, працювати, жити без постійної прив'язаності до когось. У Superhumans до нас приїжджали представники автошколи, показували, як усе працює, давали спробувати кермувати. І тоді я остаточно вирішив: мені це потрібно», – каже він.

Теоретичну частину Іван опановував самостійно та склав іспит у сервісному центрі МВС в Тернополі. Практичний курс проходив у Львові. За його словами, навчання було адаптованим і комфортним.

«Я від'їздив усі необхідні години. Інструктори пояснюють дуже доступно, враховують особливості кожного – хто з якою травмою. Жодних складнощів не виникало. Було відчуття, що тебе розуміють і підтримують», – ділиться Іван.

Сьогодні на нього вже чекає власний автомобіль удома. Попереду – робота, подорожі й звичайні щоденні справи, які тепер можна вирішувати швидше і самостійно.

«Це про свободу. Про можливість не просити, а самому сідати за кермо і їхати. Після всього, що було, такі речі мають зовсім іншу ціну. Я хочу жити активно, працювати, бути корисним. І тепер у мене для цього є ще один інструмент», — говорить Іван.

Ще один випускник Безбар'єрної автошколи – Євген Устименко (позивний «Варлок»). Він родом із Луганщини, із селища Іванівка поблизу Красного Луча, останні 17 років живе у Харкові. Із 2024го служить у 3-ому окремому полку Сил спеціальних операцій імені князя Святослава Хороброго. 

Поранення отримав у травні 2025 року. Нині проходить відновлення у реабілітаційному центрі «Галичина». До Безбар'єрної автошколи долучився восени, а вже 7 квітня отримав водійське посвідчення. Під час реабілітації у центрі для їхньої групи також проводили ознайомчі заняття із теорією та практикою, зокрема на локації «Арена Львів».

Теорію опановував у зручному форматі – частково онлайн, частково офлайн. Каже, що важливою була можливість переглядати записи занять і звертатися до викладачів у будь-який момент, коли виникали питання. Практичне навчання проходив у Львові.

«Інструктори дуже добре ставилися, усе пояснювали. Було відчуття підтримки. Ми їздили містом, зокрема в центрі, тому думаю, що проблем з водінням в інших містах не буде. Львів має свої особливості – бруківка, вузькі вулиці, щільний трафік, багато перехресть і кругових розв'язок. Але це хороший досвід», – розповідає Євген.

У цивільному житті він працював столяром-меблярем. Каже, що після початку служби життя чітко поділилося на «до» і «після».

«Все змінилося кардинально. Але ми маємо боротися. На нас велика відповідальність перед родиною, перед близькими і перед державою. Ми повинні її зберегти», – зазначив Євген.

Ще один учасник Безбар'єрної автошколи – Микола Васенько (позивний «Кум») із села Зимна Вода. Йому всього 25 років, а на службу пішов у 23. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді ДШВ, воював на Луганському напрямку.

Під час бойових дій отримав важке поранення внаслідок атаки дрона – втратив обидві ноги. До війни професійно займався спортом, грав у флорбол, і зараз думає про те, щоби повернутися не тільки доактивного життя, а й у спорт. Водночас має складну травму лівої руки – вже переніс чотири операції, останню – два тижні тому.

Найближчим часом Микола планує поїхати до Японії, де йому спробують встановити протези, адже через складність випадку не всі клініки готові взятися за його лікування.

Про Безбар'єрну автошколу дізнався під час лікування у військовому госпіталі у Львові. Каже, що водіння для нього – це про самостійність і можливість вільніше пересуватися, особливо в місті.

Попри все пережите, він будує плани на майбутнє. Незабаром хоче одружитися і з усмішкою говорить, що його серце вже зайняте.

Володимиру Краєвському 33, він зі Старого Села. Боєць 42-ої окремої механізованої бригади імені Валерія Гудзя Володимир став до лав ЗСУ у лютому 2023-го. 31 серпня того ж року у боях у Серебрянському лісі отримав вкрай важке поранення.

Осколок прошив стегно, роздробивши 6 сантиметрів кістки та знищивши 8 сантиметрів сідничного нерва. Попри те, що чоловік відчуває лише половину стопи, він вважає себе щасливчиком – завдяки блискавичній евакуації через Лиман та Добропілля життя вдалося врятувати. Проте лікарі винесли суворий вердикт – ампутація. Володимир відмовився навідріз.

Замість Львова, куди його мали евакуювати спочатку, доля привела воїна до столичного Інституту Шалімова. Там почалася справжня битва за ногу: складна пластика, пересадка шкіри та м'яких тканин, трансплантація кістки. Попри важку інфекцію та тривалу реабілітацію, Володимир не складає рук. Нарешті він отримав водійське посвідчення, яке дасть змогу працювати та бути мобільним.

Безбар'єрні автошколи – це флагманський проєкт Міністерства внутрішніх справ, який допомагає людям з інвалідністю, зокрема ветеранам, отримати навички водіння у доступних і адаптованих умовах. Проєкт реалізується у межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів».

Програма передбачає індивідуальний підхід, спеціально обладнані автомобілі та підготовлених інструкторів. Метою проєкту є підвищити мобільність, самостійність і якість життя тих, хто цього найбільше потребує.

У просторі VETERAN HUB відбулася зустріч із українськими захисниками і захисницями, які нині працюють у Львівському державному університеті внутрішніх справ. У межах заходу презентували нові можливості для ветеранів щодо здобуття освіти у ЛьвДУВС. Також йшлося про розвиток проєктів з адаптивного спорту та впровадження сучасних рішень, що сприятимуть формуванню у виші доступного й безпечного освітнього середовища.  

До учасників заходу звернувся директор Інституту післядипломної освіти та заочного навчання Ігор Стахура. Він розповів, що в університеті стартував набір на навчання за державним замовленням для учасників бойових дій, які служили у поліції, Нацгвардії, Державній прикордонній службі України та були звільнені за станом здоров'я після початку повномасштабного вторгнення. Захисники матимуть змогу навчатися у виші заочно та опанувати нову сучасну спеціальність «Інформаційні системи і технології».

«Це стане важливою підтримкою для наших ветеранів та відкриє для них нові можливості щодо працевлаштування й початку кар'єри в ІТ-сфері, що нині стрімко розвивається», — підкреслив Ігор Стахура.

Під час зустрічі також говорили про повернення на службу ветеранів, які отримали поранення на фронті та нову процедуру відбору.

Проректор ЛьвДУВС Сергій Писаревський наголосив, що університет є простором підтримки для наших воїнів. Саме тому тут активно впроваджуються програми з адаптивного спорту. Він розповів, що у планах — створення команди з петанку та волейболу сидячи, тож закликав присутніх не залишатися осторонь цих ініціатив.

Ще однією важливою темою зустрічі стало питання розвитку безбар'єрного освітнього середовища. Сергій Писаревський зазначив, що завдяки підтримці Благодійного фонду «Чаша Милосердя» університет отримав два крісла колісні, оснащені електричними ручними приводами ELESMART A5 Electric Handcycle. Таке технічне рішення суттєво розширює можливості самостійного пересування для ветеранів та людей з інвалідністю.

Захід став своєрідним майданчиком для відкритого діалогу, що дозволив визначити пріоритетні кроки для подальшої підтримки захисників і захисниць. Спільні зусилля університету та партнерів і надалі будуть спрямовані на те, аби кожен ветеран почувався впевнено та мав усі умови для успішної самореалізації.

Здобувачі освіти Львівського державного університету внутрішніх справ побували на пізнавальній лекції «Генезис та регіональна специфіка оздоблення великоднього кошика: від архаїки до постмодерну». 

Про історичні витоки традиції прикрашання великоднього кошика українців, символіку окремих елементів та їх трансформацію від давніх часів до сучасності розповіла художній керівник групи дозвілля відділу соціально-гуманітарної роботи ЛьвДУВС Діана Пацура.

«Великодній кошик – це не просто набір продуктів. Це своєрідний рушник нашої культури: основа завжди лишається незмінною – віра, цінності та пам'ять про предків. А візерунки ми додаємо самі, вплітаючи сучасні кольори, матеріали й сенси», – наголосила вона.

Лекторка звернула увагу на особливості великодніх кошиків різних регіонів України – Гуцульщини, Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та Півдня. Вона також розповіла про таємничу силу великоднього рушника, який виконує захисну та сакральну функцію, а також про символіку писанок.

Українська писанка – це давній символ життя та відродження, який входить до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Її розписують воском і барвниками з традиційними орнаментами, дарують на щастя, на вірність чи як оберіг.

Сучасність, за словами Діани Пацури, принесла нові тенденції – від екостилю та мінімалізму до глобальних запозичень, таких як шоколадні зайці чи декоративні гніздечка. «Але ці новації не руйнують давню українську традицію, а лише додають їй нових барв», — підкреслила вона.

Такі лекції допомагають курсантам не лише пізнати культуру своєї Батьківщини, а й зрозуміти, як вона трансформується та стає майданчиком для самовираження.

Львівський державний університет внутрішніх справ продовжує розвивати практичну складову навчального процесу, забезпечуючи своїм вихованцям можливості для глибшого розуміння юридичної сфери та підготовки до професійної діяльності.

Третьокурсники спеціальності «Право» під керівництвом доцентки кафедри кримінально-правових дисциплін Оксани Броневицької відвідали Галицький районний суд Львова.

Керівник апарату суду Ольга Скрипка ознайомила молодь із роботою установи та розповіла про повноваження секретаря й помічника судді.

Під час візиту студенти дізналися про особливості прийому заяв і клопотань та роботу канцелярії. Вони також були присутні на судових засіданнях — цивільної справи та кримінального провадження, що дозволило на власні очі побачити роботу суддів та адвокатів у реальному часі.

Такі зустрічі дають можливість поглибити знання, здобуті в університеті, зрозуміти особливості функціонування судової системи та побачити увесь процес на практиці.

Днями до Львівського державного університету внутрішніх справ завітав видатний правозахисник, дисидент, політв'язень часів СРСР, один із засновників Української Гельсінської групи, філософ, релігієзнавець, публіцист, радник ректора УКУ Мирослав Маринович.

Він прочитав для курсантів лекцію на дуже глибоку тему — про гідність людини у відповідальному суспільстві. Спікер поділився спогадами про власний досвід перебування у радянських таборах, де щодня намагалися зламати тих, хто чинив опір тоталітарній системі. Для молоді це стало важливим поштовхом для роздумів про те, як залишатися людиною та зберегти внутрішню свободу навіть у найжорсткіших умовах.

Мирослав Маринович підкреслив: наша гідність є даною Богом. Це вроджена характеристика людини, яку неможливо відібрати, але можна принизити або зрадити власними вчинками.

«Гідність кожної окремої людини захищена лише тоді, коли вона визнає гідність іншого», - акцентував правозахисник.

На його думку, страх вбиває у людині гідність, адже змушує мовчати перед лицем зла, заплющувати очі на злочини й несправедливість.

Він зазначив, що відповідальне суспільство можливе лише тоді, коли кожен усвідомлюватиме наслідки своїх дій для ближнього.

Для курсантів ця зустріч стала потужним уроком етики та стійкості. У часи випробувань, які зараз проходить Україна, слова дисидента про внутрішню перемогу над злом є надзвичайно актуальним орієнтиром для молоді.

Здобувачі освіти факультету №1 Львівського державного університету внутрішніх справ долучилися до доброї справи – допомогли впорядкувати територію закладу дошкільної освіти №5 у Львові.  

Юнаки та дівчата разом із заступником начальника курсу Миколою Пацканом традиційно відвідали заклад, де виховуються діти віком від 3 до 6 років, зокрема малеча, позбавлена батьківського піклування та діти-сироти. Курсанти прибирали територію, навели лад на подвір'ї та створили більш комфортні й безпечні умови для щоденного перебування дітей.

Окрім практичної допомоги, гості поспілкувалися з вихованцями дитсадка, подарувавши їм увагу та позитивні емоції.

Адміністрація закладу, колектив і діти висловили щиру вдячність керівництву університету та курсантам за небайдужість, постійну підтримку та турботу. У подяці, підписаній директоркою Зоряна Кідибою, наголошується, що така допомога є прикладом високої соціальної відповідальності та справжнього патріотизму.

Завдяки спільним зусиллям територія закладу стала чистішою, охайнішою та затишнішою для малечі.

На вихідних курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ здійснили пізнавальну культурно-мистецьку мандрівку Львовом, поєднавши знайомство з образотворчим мистецтвом та історичною спадщиною міста.  

Однією з ключових локацій став Палац Потоцьких, де відвідувачі оглянули виставку «Мирослав Откович. Акварельний вимір». Експозиція є ретроспективою творчості видатного українського аквареліста, сценографа та реставратора Мирослава Отковича. Виставка демонструє як класичні роботи митця, так і його експериментальні пошуки, зокрема акварель на полотні – нетипову для цієї техніки практику, яку він почав активно розвивати на початку 2000-х років.

Також курсанти ознайомилися з міжнародним виставковим проєктом «Горизонт. Павел Напєрала і Яцек Мальчевський». Експозиція представляє поєднання мініатюрних пейзажів і акварелей, створених під час подорожей Середземномор'ям, і розкриває пейзаж як простір внутрішнього споглядання та рефлексії.

Окрім мистецької частини, курсанти долучилися до екскурсії історичним центром міста. Вони оглянули будівлю колишнього Галицького крайового сейму (нині – головний корпус університету імені Івана Франка), зведену у 1877-1881 роках у стилі неоренесансу за проєктом Юліуша Гохберґера.

Маршрут також проліг через Парк імені Івана Франка – найстаріший парк Львова та України, заснований наприкінці XVI століття як Єзуїтський сад. Курсанти дізналися про його трансформації від монастирського фільварку до муніципального парку, а також про реконструкцію, здійснену у 1855 році ландшафтним архітектором Карлом Бауером.

Завершальним етапом стали відвідини Zenyk Art Gallery, де триває виставка «ВІН: Тарас Шевченко. Художник», організована спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка. Експозиція об'єднує 58 живописних і графічних творів Тараса Шевченка різних періодів його життя.

Такі заходи сприяють розширенню світогляду курсантів, формуванню естетичного смаку та глибшому розумінню національної культурної спадщини.

Курсанти та студенти Львівського державного університету внутрішніх справ доєдналися до унікальної події — наймасовішого розпису писанок на одній локації. Захід проходив сьогодні у Львівському палаці мистецтв. 

Понад півтори тисячі учасників створювали власні, неповторні візерунки з неабиякою турботою та любов'ю. А досвідчені майстри писанкарства допомагали їм опанувати різні техніки.

Для когось це був перший досвід створення писанок, який, безумовно, запам'ятається назавжди.

За час акції учасники розписали 1720 писанок та встановили рекорд України.

Писанкарство — це частина нашої ідентичності, традиція, що передається із покоління у покоління та продовжує єднати українців довкола спільної справи.

Організаторами заходу виступили ГО «Захист Держави», Львівська обласна рада, Студентська рада Львова, Львівський будинок офіцерів, Львівський палац мистецтв та Дизайн бюро HÖRD.

Важливою частиною події став благодійний збір коштів на лікування Богданчика Ільківа з Бродів, у якого діагностовано м'язову дистрофію Дюшена. Долучитися до доброї справи можна за посиланням: https://www.help-bohdan-ilkiv.org/

Захід об'єднав родини полеглих воїнів, їхніх побратимів, представників влади, громадськості, волонтерів та молодь. Учасниками забігу стали також курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ на чолі з проректором вишу, полковником Сергієм Писаревським.  

Забіг приурочили до 23-ї річниці створення спецпідрозділу "Омега", бійці якого виконують завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, боротьби з тероризмом, відсічі збройної агресії.

Учасники пробігли дистанцію, аби вшанувати пам'ять полеглих воїнів "Омеги" та висловити підтримку тим, хто продовжує протистояти загарбникам на полі бою.

До забігу на честь бійців спецпідрозділу долучилися також курсанти-першокурсники ЛьвДУВС.

Такі патріотичні заходи стали важливим нагадуванням для кожного: боротьба триває, і ми маємо бути гідними подвигу тих, хто віддав життя за Україну.

Завідувач кафедри інформаційних технологій Львівського державного університету внутрішніх справ Олег Зачек прочитав лекцію з кібербезпекиу Львівському фаховому коледжі харчової та переробної промисловості.  

Під час зустрічі спікер акцентував увагу студентів на важливості захисту персональних даних у сучасному цифровому середовищі. Зокрема йшлося про безпечне користування мобільними пристроями, правила поведінки в мережі Інтернет та способи захисту від шкідливого програмного забезпечення.

Окрему увагу було приділено актуальній загрозі – спробам вербування молоді спецслужбами держави-агресора через месенджери та соціальні мережі. Олег Зачек пояснив, як розпізнати підозрілу активність, уникнути маніпуляцій та не стати жертвою інформаційно-психологічного впливу.

Такі освітні заходи покликані підвищити рівень цифрової грамотності молоді та сформувати відповідальне ставлення до власної безпеки в онлайн-просторі.

Студенти та курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ разом із ветеранами російсько-української війни взяли участь у створенні святкових букетів з верби.  

Такий творчий майстерклас для наших захисників і молоді організувала Рада самоврядування.

Вербна неділя — одне з найважливіших християнських свят, яке символізує урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима напередодні Пасхи. В Україні воно має особливу традицію: замість пальмових гілок освячують вербу — символ весняного пробудження, перемоги життя над смертю, захисту від усього злого.

Плетіння верби — це давній обряд, що поєднує покоління. Для студентів і курсантів він став можливістю відчути духовний і культурний зв'язок із українськими традиціями, а для ветеранів також мав терапевтичний ефект та став нагодою передати власний досвід молоді.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти «Право. Комунікація. Суспільство», яка об'єднала представників провідних закладів вищої освіти України.

Захід відкрив ректор ЛьвДУВС Дмитро Швець, який привітав учасників та наголосив на вагомості розвитку наукового потенціалу молоді.

«Проведення таких конференцій є надзвичайно важливим для формування нового покоління фахівців, здатних мислити критично, діяти відповідально та ефективно реагувати на сучасні виклики. У контексті європейського вибору України особливого значення набуває інтеграція в міжнародний науковий і освітній простір. Саме тому знання іноземних мов сьогодні є не просто перевагою, а необхідною умовою професійного розвитку, закордонної співпраці та гідного представлення України у світі», – сказав Дмитро Швець.

Із вітальним словом до учасників звернувся доцент, академічний керівник Школи кримінології, поліції та розслідування Університету Лідс Трініті Джонатан Джексон (Велика Британія), який підкреслив значення міжнародної співпраці у сфері безпеки та права.

У межах відкриття прозвучали також вступні слова представників кафедри мовної підготовки. Любов Кузьо у своєму виступі акцентувала на ролі іншомовної комунікації у професійній діяльності, зокрема в умовах війни та глобалізації. Оксана Федишин наголосила на важливості міжкультурного діалогу та розвитку мовної компетентності як інструменту ефективної взаємодії у міжнародному середовищі.

Модерували пленарне засідання Мар'яна Кащук та Роксолана Запотічна.

Під час конференції учасники представили доповіді, присвячені актуальним питанням права, мовної комунікації та суспільних процесів в умовах воєнного стану. Зокрема, було порушено теми символічної мови під час війни, ролі психологів у післявоєнному відновленні, використання штучного інтелекту у навчанні, функціонування термінології цивільного захисту, а також адаптації правоохоронних органів до нових безпекових викликів.

Окрему увагу приділено проблемам правової визначеності спадкування в умовах воєнного стану, самоорганізації громадянського суспільства під час збройного конфлікту та особливостям використання іноземних мов у професійній діяльності правоохоронців.

У конференції взяли участь представники понад двадцяти закладів вищої освіти України, серед яких профільні виші системи МВС, заклади цивільного захисту, військові академії та класичні університети.

Захід став платформою для наукового обміну, розвитку міжвузівської співпраці та обговорення актуальних проблем сучасного суспільства в умовах війни.

До Міжнародного дня дитячої книги здобувачі освіти Львівського державного університету внутрішніх справ побували у творчих майстернях кафедри графіки та мистецтва книги Інституту поліграфії та медійних технологій Львівської політехніки. 

Спікеркою заходу виступила доктор філософії Соломія Дорош. Разом із нею курсанти розбирали тонкощі створення дитячої ілюстрації. Учасники дізналися, що візуалізація сюжету — це не просто доповнення до тексту, а складний процес емоційної комунікації з маленьким читачем.

«Створення образу для дитячої книги вимагає гармонії між художньою технікою та віковою психологією. Ілюстрація задає настрій, допомагає зрозуміти зміст і розвиває уяву, що робить її серцем видання», — зазначила лекторка.

Особливий інтерес викликало відвідання навчальних майстерень, де курсанти мали змогу ознайомитися з процесом створення книги — від розробки ідеї та виконання ілюстрації до підготовки і друку графічних робіт.  

Майстерні кафедри мають глибоке коріння, що сягає часів відомої типографії Піллерів. Сьогодні цей простір поєднує в собі повагу до традицій ручного друку та сучасні наукові методи консервації творів мистецтва.

Для майбутніх правоохоронців такий досвід став можливістю розширити світогляд, зрозуміти важливість захисту культурних цінностей та дізнатися, як народжується книга.

Денис Кривенко працює у центрі воєнної травми Superhumans, допомагаючи ветеранам, які отримали важкі поранення на фронті, адаптуватися до нових умов і знову стати активними. Він також є радником Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України й амбасадором безбар'єрності.  

Учора Денис завітав до Львівського державного університету внутрішніх справ, аби поділитися своєю історією та чесно й без прикрас відповісти на усі запитання курсантів.

Зустріч відбулася за ініціативи Управління патрульної поліції Львівщини.

Це був щирий діалог про маленькі щоденні перемоги, які додають сили, важливість підтримки й створення простору, у якому не буде жодних бар'єрів та упереджень.

Денис розповів про свою роботу у центрі Superhumans та успішні кейси відновлення захисників.

"Ми допомагаємо нашим пацієнтам усвідомити: травма війни — не вирок. Після цього можна і потрібно жити. Головне — не замикатися у собі, а бути готовим до нового, шукати можливості, займатися спортом, повертатися у соціум», - зазначив Денис Кривенко.

Нині він не просто надихає своїм прикладом інших, а демонструє всім довкола: суперлюди — це не якісь надзвичайні герої. Вони зовсім поруч — щодня роблять неймовірні зусилля, аби повернутися до життя навіть після найважчих травм.

«Багато залежить від того, чи готовий ти психологічно рухатися далі. Це — точка відліку. Якщо є ціль — ти зможеш її досягнути. Нині я пересуваюся без допоміжних засобів, хоча при таких ампутаціях, як у мене, часто ходять із милицями чи тростиною. Я щодня самостійно підіймаюся додому на другий поверх, готую собі їсти. Роблю усі повсякденні справи, які робив раніше, до поранення», - поділився Денис.

Захисник чесно розповів молоді про труднощі, з якими стикаються люди з ампутаціями, а також продемонстрував один зі своїх протезів.

У розмові торкнулися й такої важливої теми, як коректне спілкування з ветеранами та готовність суспільства до створення безбар'єрного середовища, де кожен захисник відчуватиме підтримку та повагу, а також зможе реалізувати свій потенціал.

«На жаль, існує ще багато застарілих переконань. Наприклад про те, що людина з інвалідністю повинна сидіти вдома. Ми маємо докорінно змінити цей стереотип. Адже люди з інвалідністю, ветерани — це також частина суспільства. Вони мають право жити так, як хочуть, працювати, бути активними. Вони вибороли це право, захищаючи Україну, тож заслуговують на гідні умови та рівні можливості», - підсумував Денис Кривенко.

До заходу також доєдналися представниці Управління патрульної поліції Львівщини Анна Ганущак і Марія Юзефів, які поділилися з курсантами важливими порадами щодо взаємодії з ветеранами війни.

Вони наголосили на важливості етичного спілкування, що ґрунтується на принципах рівності та взаємоповаги. На завершення зустрічі присутні підкреслили, що саме від майбутніх правоохоронців значною мірою залежатиме формування безпечного та інклюзивного простору у нашій державі.  

У Львівському державному університеті внутрішніх справ презентували нове видання — науково-практичний посібник "Завдання і функції інспекторів дотримання прав людини Національної поліції України та порядок їх реалізації".

До авторського колективу увійшли: ректор ЛьвДУВС Дмитро Швець, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ Руслан Горяченко, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності управління дотримання прав людини Іванна Приймак, науковці університету Юрій Хатнюк, Наталія Дідик, Надія Мельник і Мар'яна Повалена. 

До презентації видання в онлайн-форматі доєдналися представники підрозділів дотримання прав людини з різних регіонів нашої держави.

Начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Руслан Горяченко зазначив, що ідея створення такого посібника виникла ще у 2022-му році. Він подякував науковцям університету за допомогу у втіленні цього задуму в життя.

«Робота інспекторів з дотримання прав людини є унікальною та має надзвичайну вагу, особливо в контексті європейської інтеграції. Ключові завдання інспекторів - забезпечення прав затриманої особи чи будь-якої людини, яка потрапляє до підрозділу поліції, а також гарантування безпеки самих правоохоронців. Саме тому усі, хто претендує на цю посаду, обов'язково проходять ретельний відбір, зокрема співбесіду та перевірку на поліграфі», – підкреслив Руслан Горяченко.

Ректор Львівського державного університету внутрішніх справ Дмитро Швець висловив сподівання, що посібник стане настільною книгою для інспекторів з дотримання прав людини та допомагатиме швидко відшукати відповіді на усі запитання, що стосуються їхньої професійної діяльності.

«Роль інспекторів дотримання прав людини є надзвичайно важливою для формування довіри суспільства до поліції. Завдяки їхній діяльності забезпечується дотримання стандартів прав людини, зменшується кількість порушень, підвищується якість поліцейських послуг», – наголосив Дмитро Швець.

Під час заходу також виступив перший заступник начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ Володимир Захаренко, який презентував результатидіяльності підрозділів дотримання прав людини та ефективність системи «Custody Records».

А начальниця управління організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання та моніторингу дій із затриманими ДГІДПЛ Олена Дмитращук розповіла про досвід міжнародних партнерів та роботу над впровадженням системи «Custody Records 2.0».

До учасників зустрічі також звернулася завідувачка кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Наталія Дідик. Вона акцентувала, що у виданні систематизовано й узагальнено завдання та функції інспекторів дотримання прав людини, здійснено аналіз нормативних актів та реальних кейсів. Тут також містяться рекомендації для підвищення ефективності роботи правоохоронців у цій сфері.

Посібник стане корисним інструментом для інспекторів дотримання прав людини, керівників структурних підрозділів поліції, правозахисників, здобувачів вищої освіти, науковців та всіх, хто цікавиться питаннями захисту прав людини.