З нагоди Міжнародного дня благодійності у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася зустріч курсантів із волонтерами Благодійного фонду «Там, де живе надія» – його керівником Сергієм Канюкою та волонтеркою Ліною Леушиною.
Говорили про те, як народжується волонтерство, чому допомога іншим може стати справою всього життя та як невелика ініціатива кількох друзів з часом переростає у масштабний рух підтримки людей і військових.
Гостей університету привітав проректор ЛьвДУВС Сергій Писаревський. Він поділився власними спогадами про перші початок повномасштабної війни та волонтерів, які допомагали оборонцям Харкова. За його словами, саме завдяки небайдужим людям, які у найскладніші моменти брали на себе відповідальність і шукали можливості допомогти, українці змогли вистояти перед масштабом викликів.
Історію фонду курсантам розповів Сергій Канюка. Він пригадав, що все почалося ще задовго до повномасштабного вторгнення – із бажання чотирьох друзів робити щось корисне спільними зусиллями.
Одного разу Сергій допомагав товаришеві під час роздачі їжі людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, на Левандівці. Побачивши, наскільки багато людей потребують найпростішої підтримки, друзі вирішили започаткувати власну ініціативу та годувати тих, хто потребує допомоги, на Сихові.
Так, близько дев'яти років тому розпочалася історія, яка згодом переросла у діяльність благодійного фонду. На першу роздачу їжі прийшли близько 50 людей. Сьогодні, за словами волонтера, такі ініціативи збирають у середньому близько 250 людей. Винятком став лише період пандемії COVID-19, коли через обмеження роботу на один день довелося призупинити. Але зрозумівши, як слід діяти ініціатива змінилася, удосконалися і охопила й інші сфери, зокрема психологічну допомогу тим, хто її потребував.
З часом напрямів допомоги ставало дедалі більше. Благодійний фонд працює з людьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, підтримує соціально вразливі категорії населення, а також допомагає людям із різними видами залежностей. До діяльності долучаються волонтери, для яких допомога іншому стала не разовою акцією, а частиною щоденного життя.
Повномасштабна війна суттєво змінила масштаби та напрями волонтерської роботи. Значна частина зусиль була спрямована на підтримку українських військових. За роки діяльності волонтери допомогли придбати та передати оборонцям сотні автомобілів – загалом йдеться вже про близько 500 автівок для потреб фронту.
За кожною такою цифрою конкретні люди, їхні потреби та небайдужість тих, хто вирішив не залишатися осторонь. Саме на цьому під час зустрічі наголошували волонтери: благодійність не завжди починається із великих ресурсів. Часто вона починається з готовності зробити те, що можеш, для людини, яка поруч.
Для курсантів ЛьвДУВС ця зустріч стала можливістю побачити волонтерство не лише як поняття, про яке говорять у суспільстві, а як щоденну працю конкретних людей. Історія Сергія Канюки та його однодумців показує, як невелика ініціатива, започаткована кількома друзями, може за роки перетворитися на системну допомогу сотням і тисячам людей.
Благодійність особливо важлива у час війни, коли потреба в підтримці залишається надзвичайно великою. Водночас вона не обмежується лише допомогою армії. Це турбота про тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, підтримка дітей і літніх людей, допомога людям із залежностями, внутрішньо переміщеним особам та кожному, хто потребує простягнутої руки.
Для майбутніх правоохоронців такі зустрічі мають особливе значення. Адже професія поліцейського – це насамперед служіння людям і суспільству. А готовність допомогти, відповідальність та небайдужість – цінності, які не менш важливі за професійні знання.


