Колектив загальної бібліотеки щиро дякує усім небайдужим, хто долучився до наповнення бібліотечного фонду.
Юрій Баулін. Сягнувши вершини, продовжую путь...(до 70-річчя від дня народження) / уклад. О. Петришин, В. Бесчастний.-Київ: ВАІТЕ, 2023.-706 с.
До видання вміщено акти Конституційного Суду України, у яких Юрій Баулін був суддею-доповідачем у справі, а також вибрані статті, тези доповідей, інтерв’ю за роки його роботи у Конституційному Суді України.
Ліпкан В.А., Яковець А.В.
Геостратегія сучасного Китаю: монографія.-Київ: В.А. Ліпкан, 2023.-384 с.
Монографія є першим в Україні виданням, в якому досліджуються засади формування та реалізації геостратегії сучасного Китаю з позицій теорії геостратегії, геоісторії, геоекономіки, геоінформаційної політики, політології, націобезпекознавства, кібербезпеки на засадах системного міждисциплінарного підходів. У монографії досліджено геоісторичні передумови формування геостратегії сучасної Китаю через аналіз концепції стратегічної невизначеності та стратегічної ясності, чітко визначено їх сучасний політичний зміст та екстрапольовано на модель зовнішньої політики. Сформовано категорійно-понятійну систему дослідження. Покращено інтерпретацію змісту ключових 36 стратагем та стратегій Хай Тао, концепції „Один пояс, один шлях” щодо їх імплементації у сучасний китайський геостратегічний дискурс. Концептуалізовано засади геоінформаційної політики, а також в оригінальній поетичній формі подано засади геоекономіки Китаю та векторів формування його економічної могутності. З’ясовано передумови формування ідеології п’ятого покоління керівників Китаю. Розкрито концепцію механізму політичної та ідеологічної наступності та взаємодії кожного з поколінь із демонстрацією подальшої їх кореляції. Встановлено відхід у практичній політиці Сі Цзіньпіна від керівної парадигми розвитку Китаю минулих поколінь, подано аргументи щодо необхідності корекції алгоритмів управління з метою охолодження політичного клімату. Проаналізовано сучасний зміст політичного лідерства Сі Цзіньпіна, а також міністра закордонних справ Цінь Ґана. Здійснено наративний аналіз ключових виступів керівників КПК. На підставі мультипарадигмальності сформульовано сучасний політико-безпековий зміст модерних стратегій, визначено роль стратіархів у ньому. Розкрито засади загрозливого мілітарного дискурсу, подано кореляційну модель умов для можливої Третьої світової війни, а також механізмів та колективних стратегій її запобігання. Акцентовано на детермінації виграшу Української Держави у війні проти московського режиму з запобіганням третій світовій війні, встановленням нового світового порядку і балансом ключових безпекових центрів. Визначено роль Української Держави в якості активного геостратегічного суб’єкта, регіонального лідера. Уперше подано гіперболічну модель депопуляції населення Китаю, детально проаналізовано Пропозиції Китаю від 24 лютого 2023 року щодо його бачення своєї пожадливості від війни в Україні. Додатково обґрунтовано необхідність впровадження концепції стратегічних комунікацій, розроблення стратегічного наративу крізь призму розробленої авторської еталонної моделі геостратегії сучасної Української Держави. На прикладі китайсько-іранської спільноти єдиної долі високого порядку проілюстровано модель впровадження даних секторальних стратегій Китаю по усьому світу.
Ліпкан В.А.
Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник.-Київ: В.А. Ліпкан, 2023.-252 с.
Словник є першим в Україні виданням, в якому стратегія державної інфраструктурної політики розглядається з позицій теорії геостратегії, геоекономіки, трансформації геоісторичних суб’єктів, геоінформаційної політики, політології, націобезпекознавства, кібербезпеки і теорії права на засадах синергетичного, системного міждисциплінарного, а також націобезпекознавчого підходів. У словнику зібрані основні поняття і терміни, якими послуговуються у сфері реалізації стратегії державної інфраструктурної політики, а також користуються при реалізації кожного її компонента. Однією з родзинок видання є:
розвиток саме українськомовної термінологічної сфери,
формування авторських неологізмів на засадах лінгвістики української мови, а також термінологічного поля теорії інфраструктурної політики,
розроблення концептосфери і системних дискурсів, категорійно-понятійних і синонімічних рядів, що описують системні явища в епоху глобальних трансформацій інфраструктурного та безпекового ландшафтів.
Зважаючи на необхідність формування ґрунту до мовної, культурної та технологічної інтеграції, до усіх термінів подано відповідник латинкою. Словник є органічним продовженням монографії „Стратегія державної інфраструктурної політики України” і призначений для фахівців у сферах формування та реалізації: геостратегії, геоекономіки і геополітики, інфраструктурних стратегій, національної та міжнародної безпеки, а також тих, кого хвилюють проблеми формування системи знань про стратегію державної інфраструктурної політики та її забезпечення в умовах нестаціонарності. Стрімкі трансформації інфраструктурного ландшафту, що викликано небувалою інтенсивністю та комплексністю застосування інформаційних та кібертехнологій, перебігом резонансних подій, логікою розвитку різноспрямованих складноорганізованих процесів, ведуть до переосмислення державної зовнішньої і внутрішньої політики, розуміння необхідності переходу від імперативного монологу до конструктивного діалогу, цілеспрямованої узгодженої діяльності солідарної спільноти держав в умовах нестаціонарності.
Ліпкан В.А., Зубко Г.Ю.
Стратегія державної інфраструктурної політики України: монографія / за заг. ред. В.А. Ліпкана.-Київ: Ліпкан В.А., 2022.-1008 с.
У монографії досліджено засади стратегії інфраструктурної політики України. Удосконалено визначення поняття та ознак державної інфраструктурної політики України. Сформовано категорійно-понятійну систему дослідження. Покращено інтерпретацію теорії ігор Аумана до формування стратегії державної інфраструктурної політики України. Концептуалізовано теорію гуманітарної культури нації Л. Костенко в концепції творення власного інфраструктурного ландшафту. Подано концепцію механізму політико-правової взаємодії із подальшою пропозицією щодо корекції сучасної парадигми політичної науки. Удосконалено розгляд механізму державної інфраструктурної політики України, об’єктів стратегічної інфраструктури України та суб’єктів забезпечення їх безпеки. З’ясовано політико-правової основи стратегії інфраструктурної політики України. Проілюстровано періодизацію та подано структуру правового регулювання державної інфраструктурної політики України на підставі чого запропоновано концепцію формування та реалізації її стратегії. На підставі мультипарадигмальності сформовано сучасний політико-правовий зміст модерних інфраструктурних стратегій. Розкрито засади публічно-приватного партнерства, акцентовано на детермінації надходження України до країн шостого технологічного укладу і напрямів стратегії державної інфраструктурної політики України. Науково обгрунтовано необхідність впровадження концепції стратегічних комунікацій, розроблення стратегічного наративу. Подано еталонну модель геостратегії сучасної Української держави. Здійснено аналітичний розгляд міжнародного досвіду з урахуванням засад творення сучасної геостратегії України.