За повідомленням Міністерства внутрішніх справ України, 18 січня під час виконання службових обов'язків загинули міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, його перший заступник Євгеній Єнін, державний секретар МВС Юрій Лубкович, заступник керівника Патронатної служби МВС Тетяна Шутяк, начальник управління забезпечення захисту Департаменту внутрішньої безпеки НПУ підполковник поліції Михайло Павлушко, провідний інспектор Департаменту комунікації МВС Микола Анацький, командир повітряного судна - інструктор авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Олександр Василенко, пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Костянтин Коваленко, бортовий механік авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах прапорщик служби цивільного захисту Іван Касьянов.

Також унаслідок цієї жахливої трагедії загинули і зазнали травм цивільні громадяни, серед яких є діти.

Колектив Львівського державного університету внутрішніх справ висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих унаслідок авіакатастрофи.

Вічна пам'ять! 

Богдана Ониськів розпочала свою волонтерську діяльність ще наприкінці лютого. Спершу організувала волонтерський осередок у своїй територіальній громаді, де й нині плетуть маскувальні сітки для військових. Крім цього, дівчина збирає гуманітарну допомогу для українських воїнів та внутрішньо переміщених осіб. Проте зараз найбільше часу вона приділяє виготовленню окопних свічок.

«Я спробувала зробити кілька та передала їх нашим захисникам на Схід. Військовим вони сподобались, тож попросили ще. Пізніше я почала отримувати запити від інших воїнів та волонтерів. Заготовки робила у вихідні, оскільки навчаюсь на денній формі. А у будні мені допомагала мама, вона заливала у них віск», - розповідає дівчина.

З того часу волонтерка відправила на фронт понад 2500 окопних свічок та продовжує їх виготовляти. Днями вона передала кілька коробок для захисників Краматорська та Слов'янська. Цього разу не на прохання, а з власної ініціативи.

«Я дізналась, що студент нашого Інституту, Богдан Зданевич, скоро вирушить до зони бойових дій. Він теж волонтерить, привозить необхідні речі військовим. Тому запропонувала свою допомогу», - ділиться Богдана Ониськів.

Сьогодні свічки вже зігрівають воїнів в окопах, а волонтери продовжують свою справу, аби наблизити перемогу.

Виставка робіт «Молитва в скульптурі» українського митця Олексія Леонова більш як три місяці проходить на базі університету. В експозиції майстра представлені 22 скульптури та 20 світлин.

Уже багато працівників та вихованців вишу мали змогу «доторкнутися» до високого мистецтва та надихнутися творчістю Олексія Леонова. Цього разу виставку робіт автора побачили й першокурсники факультету №2. Екскурсію курсантам провела Людмила Андрушко, фахівчиня відділення соціально-гуманітарної роботи ЛьвДУВС.

Юнаки та дівчата дізналися, що Олексій Леонов є автором понад 200 експозицій, а його скульптури знаходяться у більш ніж 55-ти містах світу.

Крім цього, Людмила Андрушко розповіла присутнім, що улюблений матеріал скульптора – шамотна глина, адже вона має особливі енергетичні властивості і дає можливість виразити внутрішню суть образу.

Здобувачі також довідалися, що у своїх роботах Олексій Леонов розкриває теми материнства, дитинства, краси і гармонії.

Додамо, що переглянути виставку «Молитва в скульптурі» можна у будні з 10.00 до 17.00 год. за адресою: місто Львів, вул. Замарстинівська, 9. 

Захід відбувся 12 січня у форматі відкритого вебінару. Учасники обговорили міжнародний досвід світових лідерок.

До події доєдналася доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Світлана Романцова. Вона є учасницею коаліції та регіональною координаторкою проєкту «Жіноче лідерство на шляху відновлення України» у Львівській області.

Учасниками онлайн-заходу також стали представники державної влади та місцевого самоврядування, Центру «Жіночі перспективи» та інших громадських організацій Львівщини.

 Із вітальним словом до присутніх звернулась директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду Наталя Карбовська. Також виступила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. Вона розповіла про резолюцію Ради безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та реалії України.

Після цього із учасниками поспілкувалася Санам Нарагі-Андерліні, ініціаторка та авторка проєкту Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки.Мир.Безпека», засновниця та генеральна директорка організації ICAN. У 70-х роках минулого століття Санам була біженкою. Вона рятувалась від іранської революції, яка стала наріжним каменем створення агресивного тоталітарного та антидемократичного режиму в країні. Тема її виступу: «Жінки будують мир: що вони роблять та чому це важливо? – історія прийняття та застосування «1325» у світі».

Насамкінець присутні долучились до дискусії. Її модерували Любов Максимович, керівниця Центру «Жіночі перспективи», та Юлія Гвоздович, голова ГО «Батьки в дії».

Захід відбувся у рамках проєкту «Жінки. мир. безпека: місцеві потреби – місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий фонд за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. 

Проєкт Національної поліції України #НашіГерої – це історії українських правоохоронців, які щодня ризикують життям та оберігають спокій громадян.

Сьогодні ми розповімо про старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Оболонського управління поліції Миколу Пациківського. Правоохоронець родом з Івано-Франківщини.

«24 лютого я не забуду ніколи, – ділиться герой. – Мене підняли по сигналу «Тривога». У ту мить я відразу подумав про рідних та відчув хвилювання за їхню безпеку. Пам'ятаю, снаряди окупантів руйнували десятки житлових будинків, але обстріли рашистів мене не зупинили і я помчав на службу».

Микола Пациківський безліч разів був на межі життя і смерті. Він врятував з-під ворожих куль понад тисячу українців. Зокрема, евакуйовував мешканців із селищ на Київщині.

Поліцейський згадує, що деякі громадяни не хотіли залишати своє помешкання. Зазвичай, це були люди похилого віку.

«У таких випадках я просив подумати про майбутнє їхніх дітей. Не варто ризикувати власним життям і життям своєї родини через матеріальні цінності. Але змусити людей виїхати ми з колегами не могли. Тож усіх, хто вирішив залишитись, забезпечували гуманітарною допомогою», – відзначив поліцейський.

Правоохоронець наголошує, що сім'я – найцінніше, що тільки може бути, а від обіймів найближчих людей на серці стає легше.

Герой з родиною переконаний, що незабаром ворог зазнає нищівної поразки, а нескорений український народ житиме у вільній і мирній державі.

Більше про поліцейського читайте за посиланням.

Студенти Інституту управління, психології та безпеки ЛьвДУВС створили Волонтерський штаб, який допомагає усім потребуючим.

Про добрі справи, які вдалося втілити, а також плани на майбутнє, розповіла Кароліна Скакунова, яка очолює студентське самоврядування цього Інституту та координує роботу волонтерів.

«З 2020-го року ми підтримуємо малозабезпечені сім'ї та діток, які залишились без батьківського піклування, долучаємося до ініціатив університету, зокрема, акції «Нагодуй голодного». З початку повномасштабного вторгнення виникла потреба створити окремий штаб, адже побільшало запитів від людей та об'єми нашої роботи», - відзначила Кароліна.

Волонтери Інституту допомагали внутрішньо переміщеним особам, навідувалися у модульні містечка. Згодом долучились до акції «Відвідай пораненого бійця – вшануй героя». Окрім цього, вихованці вишу опікуються сиротинцями та проводять інші доброчинні заходи.

«У кожній поїздці найбільше вражає дитяча щирість та безпосередність. Попри усі труднощі, які довелося пережити, ці дітки не втратили вміння радіти та посміхатися. Ми завжди повертаємось з думкою, що необхідно допомагати тим, хто цього потребує і дарувати їм тепло свого серця. Тому продовжуємо свою роботу», - ділиться керівниця Волонтерського штабу.

У команді постійно працює шість студентів. Проте долучаються й інші здобувачі. Вони радо відгукуються на запити та вдячні за допомогу усім небайдужим. Зараз штаб налагоджує співпрацю з благодійними фондами та волонтерами, аби отримати дитяче харчування, товари для алергиків чи інші необхідні речі.

«Є ті, кому ми допомагаємо регулярно, як-от підшефні заклади. Також налагоджуємо комунікацію з тими, хто постраждав від війни та потребує підтримки. Одним із прикладів є співпраця з Добросинсько-Магерівською сільською радою. У їх громаді проживає багато сімей, які вимушено покинули свої домівкичерез російську агресію. Цієї п'ятниці ми плануємо завітати до села Бишків і привезти необхідні речі, - розповідає Кароліна Скакунова. – Ми також контактуємо з різними волонтерами, адміністраторами модульних містечок та органами місцевого самоврядування Львівщини. Усі запити обов'язково перевіряємо, аби впевнитись, що така потреба дійсно є».

Науково-педагогічні працівники та керівництво університету сприяє добрим справам здобувачів та усіляко їх підтримує. На базі Інституту також було створено Кризовий психологічний консультаційний центр, що надавав допомогу мешканцям міста та вимушеним переселенцям. До його роботи долучалися й студенти-психологи, зокрема Кароліна Скакунова.

Дівчина каже, що Волонтерський штаб Інституту управління, психології та безпеки надалі продовжуватиме свою роботу. У планах – чимало задумів, які, сподівається, вдасться реалізувати вже найближчим часом. Адже багато людей все ще потребують підтримки та допомоги.

Сьогодні відбулась презентація факультету №1, де навчаються майбутні слідчі. У прямому ефірі на офіційній сторінці вишу в Instagram виступив декан цього факультету Руслан Шехавцов.  

«Серед наших випускників чимало успішних. Вони обіймають керівні посади у різних підрозділах Національної поліції, працюють у Державному бюро розслідувань, НАБУ та прокуратурі», - відзначив спікер.

Під час трансляції він детально розповів, як проходить підготовка майбутніх слідчих.

«Найбільшу увагу ми надаємо практичним заняттям, навчаємо курсантів працювати із найсучаснішими технічними засобами. В університеті є лазерний 3D-принтер та сканер, які лише впроваджують у роботу українських поліцейських. Такий лазерний 3D-сканер фіксує обстановку на місці злочину у повному обсязі та створює її фотореалістичну тривимірну модель», - зауважив Руслан Шехавцов.

Він також ознайомив майбутніх абітурієнтів із особливостями вступу на факультет №1 та відповів на усі їхні запитання.

Переглянути трансляцію можна за посиланням. 

В Україні зростає кількість захворювань на коронавірус. Тож медики вкотре наголошують на важливості вакцинації.

Сьогодні до ЛьвДУВС завітали представники Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України у Львівській області», які провели у виші процедуру щеплення.

Першу дозу вакцини препаратом CoronaVac отримали 20 курсантів університету.

Лікарка Ірина Стасюк наголосила, що завдяки щепленню можна уникнути ускладнень та важкого перебігу хвороби. Вона поінформувала вихованців ЛьвДУВС, що ревакцинація має відбутися через два-три тижні після процедури.

Першокурсники факультету №2 разом із фахівцем відділення соціально-гуманітарної роботи ЛьвДУВС Людмилою Андрушко побували у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

Працівники установи розповіли здобувачам, що це перший в Україні музей-в'язниця. Вихованці вишу ознайомилися із доказами масових розстрілів полонених. Крім цього, юнаки та дівчата переглянули тогочасні фотографії та кінохроніку.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулися урочистості з нагоди випуску магістрів за спеціальностями «Право» та «Правоохоронна діяльність» Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції.

Захід розпочався із виконання Державного Гімну України. Після цього присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту держави та мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Ректор ЛьвДУВС Роман Благута вручив дипломи випускникам факультету № 1 і факультету № 3 та подякував присутнім за те, що з початком війни вони гідно несли службу та забезпечували безпеку міста.

«У зв'язку із військовим станом дуже багато змін відбулося у діяльності правоохоронних структур, з'явилися нові підходи у роботі поліцейських, але й також – нові виклики. Таких викликів у вашому житті буде багато. Тож ніколи не йдіть на компроміс зі своєю совістю, завжди прагніть знати і вміти більше. Якщо вам щось не вдається, не бійтеся зробити крок назад, аби згодом впевнено зробити декілька кроків вперед. Поважайте та цінуйте один одного, допомагайте у складаних життєвих ситуаціях. Нехай вам щастить!», - звернувся до магістрів очільник вишу.

Випускники ЛьвДУВС продовжать службу у семи областях України: Львівській, Волинській, Чернівецькій, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій та Рівненській.

Шановні магістри, вітаємо вас із отриманням дипломів. Щасливої вам дороги та успіхів у всіх починаннях!

Сьогодні розповімо про Дарію Полич з Дніпропетровщини, яка з перших днів повномасштабного вторгнення разом із колегами несе службу на Донеччині.

«Вранці 24 лютого у нас був підйом за бойовою тривогою. Я швидко одягнула бронежилет, каску, отримала автомат. Уже почалися перші артилерійські обстріли, але ми чітко знали алгоритм дій, жодної паніки не було», - пригадує поліцейська.

Сьогодні Дарія Полич - командир взводу штурмової роти полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1».

З перших днів повномасштабної війни вона несе службу на лінії розмежування на Донеччині. Разом із колегами допомагає людям, які виїжджають із зони активних бойових дій. Лише протягом першого місяця війни через блокпост, де працювали поліцейські, виїхали тисячі людей. 

Найбільше Дарію вразила історія родини з Попасної. Їх автомобіль розстріляли росіяни. «У водія були поранені обидві руки, але чоловік вивіз з-під обстрілів свою родину – дружину та двох маленьких дітей. Я перев'язала йому руки, дала знеболювальне», - розповідає героїня проєкту.

Її підрозділ несе службу на чотирьох стаціонарних та двох мобільних блокпостах. Окрім основних поліцейських функцій правоохоронці виконують безліч інших завдань. Вони допомагають евакуйовуватись мирному населенню, доправляють гуманітарні вантажі та надають медичну допомогу.

У службовій автівці Дарія зберігає підвіску-оберіг, яку власноруч зробила маленька дівчинка і подарувала їй на блокпості. «Це було так зворушливо. Такі моменти найбільше запам'ятовуються. Завдяки їм розумієш, що ми неодмінно переможемо, бо підтримуємо один одного», - переконана захисниця.

Більше про історію Дарії Полич читайте за посиланням.

За матеріалами з сайту Національної поліції України

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся захист результатів стажування магістрантів факультету №3 на посаді старшого дільничного офіцера поліції, а також пройшла державна атестація у формі поліцейського квесту.

Спершу комісія з науково-педагогічних працівників вишу оцінювала здобуті вихованцями ЛьвДУВС теоретичні знання. Після цього відбувся практичний етап з елементами поліцейського квесту. Учасники події моделювали різні сценарії та ситуації, зокрема пов'язані із випадками домашнього насильства, дрібного хуліганства й інших порушень публічного порядку та безпеки.

Учасники квесту демонстрували навики реагування на подію, застосування заходів провадження у справах про адміністративні правопорушення та оформлення процесуальних документів.

Загалом державну атестацію успішно пройшли 13 здобувачів, які навчаються за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Уже невдовзі вони отримають дипломи магістра та продовжать службу у практичних підрозділах поліції. 

За доброю традицією на засідання ректорату Львівського державного університету внутрішніх справ завітали колядники.

Цьогоріч святкову атмосферу присутнім подарували заслужений артист естрадного мистецтва України Володимир Питель, завідувач відділення соціально-гуманітарної роботи Роман Сушко та провідний фахівець цього ж відділення Василь Яняк, який акомпанував на музичному інструменті.

Колядники віншували усім працівникам та вихованцям вишу Божої ласки, миру та міцного здоров'я. Учасники дійства заспівали «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Нова радість стала!», «Бог ся рождає, хто ж Го може знати!», а також «Що то за предиво».

По завершенню виступу ректор університету Роман Благута подякував учасникам дійства за гарну коляду та щирі привітання. 

Присутні вирішили підтримати не лише українські традиції, але й тих, хто у цей складний час мужньо боронить рідну землю від ворога. Тож кошти, які вдалося зібрати учасникам дійства, передадуть нашим захисникам.

Сьогодні під час засідання ректорату очільник ЛьвДУВС Роман Благута вручив нагороди працівникам вишу.

За зразкове виконання посадових обов'язків, особисту ініціативу, наполегливість, високий професіоналізм почесну грамоту Міністерства внутрішніх справ України отримали професорка кафедри практичної психології Інституту управління, психології та безпеки Галина Католик і лікар-терапевт вищої категорії медико-санітарної частини університету Роман Матвейко.

Також відзначили заступника начальника відділу організації служби Юрія Николишина, викладача кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №3 Олександра Сподинськиого, уповноваженого з антикорупційної діяльності ЛьвДУВС Андрія Годяка та провідного фахівця навчального відділу Інституту права Миколу Зубанського.

  Вітаємо працівників університету із цим досягненням та бажаємо нових здобутків!

#НашіГерої – проєкт Національної поліції України, який знайомить нас зі сміливими і відданими українському народу правоохоронцями. Щодня вони ризикують своїм життям та оберігають спокій громадян.

Руслан разом з колегами став на захист України в перший день повномасштабного вторгнення. Невдовзі, його рідне місто Бердянськ окупували, тому він продовжив службу у Запоріжжі.

Правоохоронці патрулювали місто та чергували на блокпостах. Також вони виявляли ворожих агентів, коригувальників вогню, мародерів, осіб, які намагалися нелегально вивезти зброю, боєприпаси чи наркотичні засоби. Така робота вимагала пильності, зосередженості та самовіддачі – жодна ДРГ не мала проскочити.

Вперше смертельну небезпеку Руслан відчув на блокпості. Поліцейські зупинили пасажирський автобус та проводили перевірку громадян, коли ворог почав обстрілювати їх зі «смерчів». Правоохоронці супроводжували наляканих людей в укриття, рятували від вибухів ворожих снарядів та надавали необхідну допомогу. 

Руслан добре усвідомлював, що попереду нові випробування. Вже за кілька тижнів окупанти вдарили ракетами С-300 по гуманітарній колоні цивільних. Він з болем говорить про той день, адже на його очах гинули мирні мешканці:

«Ранкова подія 30 вересня дала зрозуміти всю крихкість людського життя. На моїх очах руйнувалися людські долі та гинули цілі родини. Як зараз пам'ятаю, о 07.10 відбувся перший приліт. Було дуже гучно і страшно, навкруги паніка. Під час вибуху полетіли осколки, земля посипалася на голови», - пригадує чоловік.

Через певний час правоохоронець почав непритомніти та втрачати слух, дзвеніло в голові. Розплющив очі вже в лікарні. З'ясувалося, що вибухова хвиля спричинила контузію.

Та Руслан певен, що б не довелось пережити, ми обов'язково вистоїмо і переможемо!

Більше про історію Руслана Проценка читайте за посиланням.

За матеріалами з сайту Національної поліції України

У Львівському державному університеті внутрішніх справ розпочались навчання за програмою «Криза та зріст: психічне здоров'я та допомога тому, хто пережив травму».

Першими учасниками події стали курсанти факультету №2. Вони опанували техніки нейтралізації гострих стресових реакцій, а також навчилися надавати першу психологічну допомогу. Крім цього, ознайомилися з поняттям емпатії та усвідомили важливість особистого психологічного ресурсу.

Поліцейський спецпризначенець Роман Хімейчук захищає Україну від загарбників з початку повномасштабної війни. На його рахунку близько 30 успішних бойових завдань.

24 лютого він завіз сім'ю у безпечне місце, а сам став на захист України. Чоловік вступив до полку спеціального призначення «Сафарі».

Його позивний - «Варшава», адже з цим містом його пов'язує багато теплих спогадів. До війни Роман вісім років жив у Польщі та займався боксом. Зізнається, ніколи не думав, що доведеться поміняти боксерські рукавиці на автомат, та додає: «Я знав, що мушу щось робити, був такий обов'язок перед Батьківщиною, обов'язок перед самим собою».

Спершу полк успішно попрацював над зачисткою Ірпеня та Бучі. Далі їх перекинули на Харківщину. «Варшава» пригадує, що там був найтяжчий день в його житті. Він з побратимами протягом 12 годин перебував під шквальним вогнем.

«Ми не могли голову підняти. Коли був «відкат», я не знаю, завдяки якому диву, але нам вдалося вийти з позицій. Дійсно було дуже важко. Але саме того дня всі ми – солдати – стали воїнами», - ділиться спецпризначенець.

Перші дні війни загартували його, навчили швидко оцінювати ситуацію та миттєво діяти у бою.

«Всі бойові завдання важкі, але перше все ж було, напевно, найтяжче. Біля дороги потрібно було зупинити колону російських військових. Ми буквально на спинах заносили багато тротилу, міни. Ці «сюрпризи» ми залишили під «самим носом» ворогів. Ми просувалися лісом, через річку з великою кількістю бойових комплектів, які несли на собі. І на додачу, ми ще перетиналися із групами ДРГ» - пригадує поліцейський.

Далі вони продовжили службу на Запоріжжі. Штурмовий полк заходив на позиції, «відпрацьовував» територію з мінометів та просувався вперед. Спецпідрозділ не давав закріпитися російським військовим в окупованих населених пунктах.

На рахунку «Варшави» близько 30 успішно виконаних завдань. За перемоги в боях він завдячує згуртованості колективу та професійності командного складу.

«Сафарі» – це дуже потужний командирський кістяк. Це наші командири з позивними - «Француз», «Бетон», «Каскад». Це Люди з великої літери. Сильні люди притягують сильних людей. Завдяки їм у нас створено потужний колектив. Це надихає, тобі хочеться бути поряд з такими людьми», - розповідає спецпризначенець.

У вільний час Роман створює відео для ТікТок, на таке рішення його підштовхнули побратими. Спершу він сприймав це як розваги, але згодом почав створювати схожі ролики про війну.

«Я хочу, щоб люди бачили, що таке війна, якою важкою ціною нам дається перемога», - каже поліцейський.

Роман із сумом говорить, що найболючіше для нього бачити змучені очі дітей та людей похилого віку у звільнених від російських загарбників населених пунктах. Та, як і всі українці, він живе думкою про перемогу.

«Ми вільна нація. Наша незламність передається з покоління в покоління. За вільне життя у нас гинуть кращі сини країни. Ми робимо все для того, аби перемогти», - підсумував спецпризначенець.

Більше про історію Романа Хімейчука читайте за посиланням.

За матеріалами з сайту Національної поліції України

У межах ініціативи здобувачі ЛьвДУВС навідуються до рідних шкіл та розповідають про свої враження від навчання у виші. Цього разу до заходу долучились студенти Інституту права.

Першокурсник Володимир Нурко поспілкувався зі школярами Гусаківського навчально-виховного комплексу, що на Львівщині. Вони обговорили вибір майбутньої професії та особливості вступу до університету.

Його колега, Аліна Січка, відвідала Ліцей №1 імені Івана Франка, що розташований у Дрогобичі. Здобувачка розповіла про переваги навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Студентки Христина Питичак та Василина Фітьо зустрілись з учнями середньої загальноосвітньої школи № 87 імені Ірини Калинець. Школярі дізналися, які спеціальності можна опанувати у виші, та отримали буклети з інформацією про ЛьвДУВС.

Сердечно вітаю вас із прийдешніми новорічними та різдвяними святами!

Рік, що минає, навчив нас цінувати кожну мить життя, сміливо долати навіть найскладніші виклики та щиро пишатися тим, що ми – українці! Ще ніколи ми не були такими згуртованими, сильними та незламними!

Цей рік допоміг нам стати справжніми, позбутись усього чужого та зайвого, обрати свій самобутній шлях. Ми нарешті зрозуміли, що світло, яке носимо у собі, є нашою найбільшою зброєю. І навіть у найтемніші часи важливо залишати у своєму серці місце для чуйності та добра.

Напередодні нового 2023-го року хочу щиро подякувати колективу університету та нашій молоді за кожну волонтерську ініціативу. З початку повномасштабного вторгнення ви успішно втілили чимало проєктів на підтримку українських захисників та осіб, які вимушено покинули рідні домівки.

Цього року Львівський державний університет внутрішніх справ уже вкотре ввійшов до рейтингу ТОП-100 українських вишів, найпопулярніших серед вступників. Дякую за довіру нашим абітурієнтам! Дякую за сміливість усім, хто попри війну залишився в Україні та у цей буремний час обрав професію поліцейського!

Щира подяка працівникам ЛьвДУВС, які впродовж цього складного року якісно виконували свою роботу на освітньому фронті та докладали максимум зусиль для забезпечення діяльності й розвитку нашого університету!

Бажаю сили та наснаги, єдності, добра та незламної віри! Нехай 2023-й рік стане роком перемоги України над ворогом!

#НашіГерої – проєкт Національної поліції України, який знайомить зі сміливими і відданими українському народу правоохоронцями. Щодня вони ризикують своїм життям та оберігають спокій громадян.

Начальник вибухотехнічної служби ГУНП в Тернопільській області Ігор Васьків – один із цих героїв.

Разом з колегами правоохоронець вилучає із замінованих територій артилерійські снаряди, ракети, авіаційні бомби та міни.

«Росіяни залишають вибухівку всюди – на дитячих майданчиках, під тілами, в автівках. Тож доводиться працювати без вихідних по 10-12 годин. Незважаючи на втому завжди думаємо про людей, які хотіли повернутися додому», – поділився вибухотехнік.

Ігор Васьків розповів, що більшість смертельно небезпечних боєприпасів в деокупованих Ірпені, Бучі, Гостомелі виносив голіруч, адже через розбиту обстрілами місцевість транспортом неможливо було туди дістатися.

Вибухотехніка вразив хаос, який залишали російські окупанти.

«Але найбільший біль – величезна кількість розстріляних людей на вулицях",– додав він.

Ігор Васьків вважає, що кожен, хто хоч якось допомагає боронити державу – герой.

«Хтось стріляє з кулемета, хтось літає на літаку, а хтось розміновує місцевість після воєнних дій. Але всі ми наближаємо нашу Перемогу", – підсумував тернопільський поліцейський.

Більше про вибухотехніка Ігоря Васьківа читайте за посиланням.