Район Українського Розточчя це крайній північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її терені до м.Красніка.

Мальовничі ландшафти, численні водойми, унікальний за різноманіттям рослинний і тваринний світи з давніх-давен приваблювали вчених. Тут працювали В.Бессер (1809-1820), А.Завадський (1824-1836), Б.Блоцький (1870-1908), Й.Пачоський (1910), В.Шафер (1923-1935), М.Кочвара (1925-1939), Я.Мондальський (1930-1938); пізніше проводили дослідження Ю.Шеляг-Сосонко, К.Малиновський, С.Стойко, М.Горшенін, С.Шевченко та багато інших науковців України, які дійшли одностайної думки, що природа Розточчя заслуговує особливої уваги. Тому в 1974 році були організовані державний заказник місцевого значення "Страдчанський ліс", в 1978 заповідне урочище "Королева гора", які й стали базою для створення заповідника. У 1984 році за рішенням Уряду України організовано природний заповідник "Розточчя" площею 2084 га. Він складається з двох лісництв Верещицьке і Ставчанське. Протяжність його території з півночі на південь становить 8 км, із заходу на схід 12 км.

Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380 390 м, найбільша 395 м (Гострий Горб). Відносна висота над дном долини 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені.

Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця, Ставчанка, розташований каскад штучних ставів, найбільшим з яких є живописне озеро природного походження Янівський став площею 207 га, яке, на жаль, перетворено на ставок для розведення риби.

Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673мм за рік). Максимум опадів спостерігається в літній період. Середньорічна температура повітря + 7,6 °С, січня 3 °С і липня + 17,5 °С. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника 212 днів з м’якою зимою і з частими відлигами взимку.Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рослинності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися. За площею в заповіднику переважає лісова рослинність - 92 %, а лучна, болотна, прибережна та водна займає 8 % території.

Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси, представлені сосновими. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом дерново-слабопідзолистими ґрунтами, а хвойні на зовнішніх пагорбах, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново-підзолисті і слабопідзолисті глиняно-піщані ґрунти. Класи земноводних і плазунів представлені 17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів звичайного і гребінчастого, а з безхвостих жаб ставкову та озерну, кумку червоночеревну, в період нересту, крім того, жаб: гостроморду і трав'яну, ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, веретільниця, мідянка звичайна. Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують лісові, водні та лучно болотні екосистеми, на території заповідника є ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісо-типологічний профіль А. П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника та Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища. У заповіднику проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.

Проїхавши 40 кілометрів на захід від Львова, в межах заповідника Розточчя, ви завітаєте в чудове мальовниче містечко Новояворівськ. Усі приїжджі миттєво відчувають справжню українську гостинність, комфорт і затишок нашого міста. Історія заснування міста складає всього-на-всього 40 років, проте вона є досить насиченою й різнобарвною. Виникло м. Новояворівськ у 1965р. як робітниче поселення. Перша назва – селище Янтарне. Від 1986р. отримує статус міста. Багата на корисні копалини земля дала поштовх для появи нашого містечка, яке сміливо можна назвати невід’ємною частиною історії нашої держави. Новояворівськ багате не тільки на корисні копалини, а й на молоді таланти, які покоряють вершини в різних галузях суспільного життя не тільки України, а й Світу. Свідченням того є всеукраїнський фестиваль молодих талантів -- „Молода Галичина“. Фестивалі допомагають юним пісенним виконавцям робити перші кроки в пісенну творчість і проявляти себе на сцені у всій красі.

Неподалік від міста в мальовничих околицях розташовано всесвітньо відомий курорт „Шкло”. Санаторій належить міністерству оборони України.

Перші спогади про "Шкло" відносяться до 1456 року, про що свідчать літературні джерела XV-ХVІ століття. В 1576 році місцевість "Шкло" відвідав польський лікар Войцех Очко і зробив перший медичний опис лікувальних властивостей місцевих джерел. Саме з цього часу в "Шкло" приїжджають лікуватися люди.

Санаторій "Шкло" розташований в 40 км від стародавнього Львова, на півдорозі до НТЦ „Верещиця”, в мальовничому змішаному лісопарку площею 125 га, оточеному масивами соснових лісів. Рельєф території санаторію рівнинний, розташований долиною річки Шкло. Ліс у парку багатоярусний. Вікові сосни панують над іншими деревами. Збереглися кілька екземплярів багатовікових дубів і лип. Лісопарк красивий в будь-яку пору року. Особливу принаду додають йому чисельні алеї серед тополь, лип, беріз. Серед різнобарв`я рослинного світу радують око природні озера, наповнені чистою водою. У лісопарку багато ручних білок, велика кількість різноманітних птахів, співом яких можна насолоджуватися не виходячи із свого номера. Тут у великому вольєрі живе сім`я плямистих оленів. Мальовнича природа, чисте лісове повітря, краса пейзажу, спілкування з тваринами сприяють приємному відпочинку та лікуванню. Бажаючі порибалити та грибники не зможуть нудьгувати.

Клімат м`який, помірно-вологий, без різких температурних коливань. Найбільш сприятливі погодні умови бувають літом і ранньою осінню. Середньорічна температура +7,5? С. Зимою переважає погода з слабкими та помірними морозами. Сніговий покрив нерівномірний і нестійкий. Часто бувають довгі зимові відлиги. Осінь, як правило, тепла та довга. Середньорічна відносна вологість - 70-75%. Найбільша кількість опадів випадає влітку та пізньою осінню, середньорічна кількість опадів - 694 мм. Середньорічний атмосферний тиск - 739 мм.рт.ст. Коливання його меж виражені влітку та більш взимку. Кліматичні умови курорту "Шкло" сприяють лікуванню профільних захворювань.

Курорт "Шкло" має унікальне поєднання трьох природних лікувальних факторів, що відрізняє його від інших курортів з мінеральною водою типу "Нафтуся". Наявність у Шкло сірководневих джерел та торфянисто-мінеральної грязі, поширюють об`єм нозологій, які можна лікувати, використовуючи цілющу силу природи.

Поруч з курортом „Шкло” знаходиться с.Верещиця, в якому і розташовано навчально-тренувальний відділ „Верещиця” Львівського державного університету внутрішніх справ. (Львівська область, Яворівський район с.Верещиця, поштовий індекс 81071). В НТВ “Верещиця” проходять навчання курсанти 1 курсу Львівського державного університету внутрішніх справ, а також розміщене відділення первинної професійної підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації.

Поруч протікає річка Верещиця, що колись була судноплавною й човни з товарами плили до Дністра й далі до княжого Галича Територія селища 780 тис. кв. м. Населення сільське, складає 528 осіб. Щільність населення 676.920 осіб/кв.км.