Щороку 22 січня українці святкують День Соборності – свято, що є потужним символом єдності всіх громадян України й неподільності її земель. Тож пропонуємо зануритися в історію та дізнатися цікаві факти про Акт Злуки – історичну подію, яка заклала основу для свята Соборності.
Більше ста років тому, 22 січня 1919 року, у Києві на Софіївській площі відбувся Акт Злуки двох держав українського народу – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Вони виникли після Першої світової війни на руїнах Російської й Австро-Угорської імперій і були змушені постійно боротися за свою незалежність, захищаючись від росіян (більшовиків та білогвардійців) з одного боку, та поляків і румунів – з іншого.
Під час цієї боротьби двома частинами українського народу було вирішено об'єднатися в одну неподільну соборну Україну, аби рішуче дати відсіч ворогам та здійснити те, про що мріяли багато поколінь галичан та наддніпрянців – згуртувати всіх українців в одній державі, під єдиним синьо-жовтим прапором.
Під час проголошення універсалу про об'єднання двох держав із боку УНР був присутній склад Директорії – її очільник Володимир Винниченко, головний отаман Симон Петлюра, політики Федір Швець та Панас Андрієвський. З боку ЗУНР – письменник Василь Стефаник, політики Лонгин Цегельський, Дмитро Левицький, Андрій Шміґельський і Тимотей Старух. Крім того, на святі зібралися представники чи не всіх земель України. Лонгин Цегельський пізніше згадував: "Це була подія, якої ніколи не забудеш. І вся українська нація не забуде її ніколи – доки знов Софійською площею не пройдуть гуцули, бойки та лемки, подоляни, запорожці, полтавці, слобожани, поліщуки та кубанці разом з киянами перед золотим Тризубом на синьому полі".
Акт Злуки став подією, що пізніше надихала багато поколінь українців до боротьби, пробуджуючи їхню національну свідомість. Таким чином, вперше День Соборності було відзначено закарпатцями у 1939 році – і це спонукало їх до проголошення незалежної Карпатської України, що була символом прагнення українців до самостійності.
Надалі День Соборності святкувався діаспорою, аж поки 21 січня 1990 року, у передостанній рік існування СРСР, близько трьох мільйонів людей не об'єдналися у «живий ланцюг» між Львовом і Києвом, щоб довести нерозривність бажання українців бути незалежними – із найдавніших часів, до Акту Злуки 1919 року й сучасності. Згодом на руїнах Радянського Союзу постала соборна незалежна Україна.
Сьогодні ми відзначаємо цей день, як свято згуртованості, солідарності й відданості Україні усіх її громадян незалежно від походження. Бо у час боротьби проти російського агресора єдність нам потрібна, як ніколи. Вітаємо із Днем Соборності України!