Яким був шлях нашого народу до досягнення єдності та неподільності власної держави, вихованцям вишу розповіла доцентка кафедри соціальних дисциплін Ганна Сіромська.
Хлопці й дівчата зокрема дізналися багато цікавого про прийняття Акта Злуки між УНР та ЗУНР як ідейного імперативу боротьби українців за незалежність.
«Після падіння російської та Австро-Угорської імперій у Першій світовій війні український національно-визвольний рух набрав нових обертів. Опинившись територіально розділеним, наш народ не полишив спроб збудувати власну державність, відстояти самобутність та об'єднатися під синьо-жовтим прапором», – відзначила Ганна Сіромська.
Зібравшись 22-го січня 1919-го року на Софійській площі у Києві, українці на повен голос заявили про своє прагнення об'єднаної, самостійної та вільної України, врешті утвердивши його в Акті Злуки.
У зачитаному тоді на зборах «Універсалі соборності» йшлося: «Віднині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
«Ідея духовної і територіальної консолідації була надважливою для наших пращурів за усіх часів. Прикметно, що 21-го січня 1990-го року близько трьох мільйонів представників патріотичної громадськості утворили «живий ланцюг» від Києва через Львів до Івано-Франківська, аби довести палке бажання українців бути згуртованими», – підкреслила лекторка.
Тож тримаймо стрій і пам'ятаймо, що споконвічна українська єдність є нашою зброєю проти будь-якого ворога!