У спортивному комплексі Львівського державного університету внутрішніх справ цього дня було незвично гучно. Кулі з характерним стуком торкалися підлоги, хтось радів вдалому кидку, а хтось жартома сперечався, чия куля ближче до маленького «поросятка» – кошонету.  

Поліцейські та нацгвардійці, які проходять реабілітацію після поранень, зіграли у петанк – французьку гру на точність, яка дедалі частіше використовується як елемент фізичного та психологічного відновлення ветеранів.

Захід організували Рада ветеранів Управління поліції охорони у Львівській області спільно з Головним управлінням Нацполіції Львівщини та Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Львівській області. Подія відбулася у межах Національного тижня безбар'єрності – ініціативи, яка покликана нагадати: суспільство має бути доступним і відкритим для кожного, незалежно від фізичного стану чи життєвих обставин.

І саме петанк став дуже символічним вибором для такого заходу.

На перший погляд ця гра здається дуже простою: потрібно кидати кулі так, аби вони опинилися якомога ближче до маленької кульки – кошонету. Назва гри походить від провансальського словосполучення «ноги разом» або «ноги на якорі», адже гравець виконує кидок, стоячи обома ногами всередині кола.

Однак за цією простотою ховається терапевтична складова.

Петанк не потребує швидкого бігу чи значних фізичних навантажень, тому підходить людям із травмами кінцівок, після ампутацій або складних поранень. Тут важливими стають координація рухів, баланс, концентрація, тактичне мислення та комунікація з командою. Для багатьох ветеранів це можливість повернутися до змагання, відчути азарт і при цьому не перевантажувати організм.

 У спорткомплексі ЛьвДУВС це було видно особливо добре. Хтось тримав рівновагу за допомогою милиці. Комусь довелося вчитися кидати лівою рукою. А ветеран Василь Курилович, у минулому кулеметник 14-ої штурмової бригади Нацгвардії «Червона Калина», грав у кріслі колісному – і це абсолютно не завадило йому вправно відправляти кулі точно до мішені.

У цій грі не було жалю чи поблажливості. Тут усі були рівними гравцями. Разом із ветеранами та військовослужбовцями на майданчик вийшли курсанти ЛьвДУВС та психологи Управління поліції охорони Львівщини. Вони не лише стежили за психологічним станом учасників, а й долучилися до гри, підтримуючи невимушену атмосферу.

Адже після поранень багато військових переживають ізоляцію, втрату звичного ритму життя, труднощі з адаптацією до цивільного середовища. Командні ігри та спільні активності допомагають повернути відчуття включеності, довіри та взаємодії.

Допомагав учасникам освоїти тонкощі гри член національної збірної України з петанку та інструктор клубу «Кошовий» Тарас Грицюк. Він пояснював правила, показував техніку кидків і підбадьорював новачків.

А новачки вчилися швидко.

Уже за кілька хвилин після старту гри спортзал перетворився на справжній майданчик змагань: хтось уважно вимірював відстань до кошонету, хтось емоційно реагував на вдалі кидки, а хтось просто радів можливості бути серед своїх.

Спробував себе у петанку і ректор університету Дмитро Швець разом з продюсеркою фільму «PALYANYTSIA» Катериною Тимченко.

І саме це, мабуть, найкраще передавало головну ідею тижня безбар'єрності: створювати простір, у якому людина не залишається наодинці зі своїм досвідом чи травмою. А інколи шлях до цього починається з маленької кулі, кинутої у бік кошонету.