By Відділення комунікації on П'ятниця, 14 листопада 2025
Category: Інші новини

У ЛьвДУВС відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Національна економіка в умовах війни: безпека та розвиток»

Сьогодні у Львівському державному університеті внутрішніх справ пройшла фахова дискусія, присвячена темі безпеки та розвитку національної економіки в умовах війни. Захід об'єднав представників понад тридцяти закладів освіти, державних установ, бізнес-структур та експертних організацій з усієї України. 

Розпочав обговорення перший проректор ЛьвДУВС Руслан Строцький. Він наголосив на ключовій ролі економічної стійкості в умовах повномасштабної війни та підкреслив особливу місію університету у формуванні безпекової експертизи.

«Війна чітко артикулювала взаємозалежність економічної сфери та сфери безпеки: без фінансової стабільності неможлива ефективна оборона, а без належного рівня безпеки – сталий економічний розвиток. Сьогоднішня конференція – це спільна робота заради перемоги та майбутнього», – сказав Руслан Строцький.

​Перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець акцентував на важливості подібних заходів навіть у такі непрості часи.

«Спілка вже понад десять років плідно співпрацює із закладами вищої освіти – наші представники постійно беруть участь у наукових конференціях. Завдяки цьому викладачі, студенти та аспіранти мають можливість більше дізнаватися про проблеми малого і середнього бізнесу та про виклики, пов'язані з розвитком економіки. Підтримую думку, що конференція – це не просто науковий захід, а платформа, де дослідники, підприємці й аналітики можуть разом обговорити проблеми економічного розвитку в умовах воєнного стану», – зауважив В'ячеслав Биковець.

​Член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, завідувач кафедри управлінських технологій Університету економіки та права «КРОК» Віктор Алькема наголосив, що сьогодні вже фактично ідентифіковано ключові проблеми функціонування економіки України в умовах війни.

«Однак питання розвитку економіки у широкому розумінні, тобто формування поствоєнної моделі, поки що підіймають лише окремі науковці. Тому ті драйвери розвитку, які ми розглядаємо сьогодні, надзвичайно важливі – на їхній основі мають з'явитися конкретні пропозиції, плани та проєкти», – пояснив Віктор Алькема.

Натомість Зінаїда Живко, професорка кафедри менеджменту авіаційної діяльності Української державної льотної академії, зазначила, що обмін досвідом, аналітичні підходи та нові дослідницькі ідеї є надзвичайно цінними для зміцнення економічної системи України та формування ефективних рішень у сфері державного управління.

Водночас професорка кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Центральноукраїнського національного технічного університету Ольга В'юник акцентувала, що тематика конференції є вкрай актуальною та унікальною.

«Ми живемо у час, коли питання безпеки стосуються кожного рівня – від загальнонаціонального до місцевого. Важливо, що до таких заходів долучається дедалі більше здобувачів вищої освіти», – підкреслила Ольга В'юник.

До участі в обговоренні долучилися представники Міністерства фінансів, провідних українських університетів, бізнес-спільноти та органів державної влади.

Під час пленарного засідання науковці та практики представили результати досліджень щодо економічної безпеки, цифрової трансформації, протидії фінансовим злочинам, розвитку людського капіталу, маркетингових комунікацій у воєнний час. Зокрема говорили про OSINT-дослідження контролю над активами; побудову функції навчання та e-learning у компанії з нуля; концепцію Smart-City у відбудові України; довіру до брендів у воєнний час; важливість результативних переговорів та ефективних комунікацій для розвитку економіки тощо.

Учасники конференції підкреслили важливість міждисциплінарного підходу, який об'єднує економічну науку, право, управління та безпеку для вироблення рішень, необхідних Україні у період воєнних та післявоєнних трансформацій.

Захід завершився дискусією щодо шляхів відновлення економіки, посилення інституційної спроможності, розвитку людського потенціалу та формування сучасної моделі державного управління.