Із початком повномасштабного вторгнення українська молодь дедалі частіше відмовляється від мови та культури агресора. Студенти нашого вишу розповіли про свій досвід та поділилися думками про те, чому важливо спілкуватися українською й популяризувати її серед інших.
Евеліна Агейченко – родом з Луганщини. Зараз дівчина навчається в Інституті права ЛьвДУВС.
До переїзду у Львів розмовляла російською, а у березні 2022-го вирішила перейти на українську мову.
Зізнається, що спершу було складно, проте з часом помітила, що не лише говорить, але й думає солов'їною.
«Моя порада – якомога більше спілкуйтеся з людьми, які розмовляють українською. Вчити лексику за книгами чи фільмами – це, безперечно, добре, але жива мова сильно відрізняється від літературної», - зауважила Евеліна.
Ще одна студентка нашого університету Софія Горбань родом із Сумщини.
«Моє рідне місто за 15 кілометрів від російського кордону, тож я зростала у майже повністю російськомовному середовищі», - розповіла дівчина.
Після початку повномасштабного вторгнення Софія та багато її знайомих свідомо перейшли на українську. А переїзд до міста Лева значно пришвидшив цей процес.
«Згодом я не лише почала мислити українською, але й розмовляти нею у сні. Для мене це була справжня перемога», - пригадала Софія.
Усім, хто лише планує перейти на державну мову, дівчина радить: «Навіть, якщо ви досі перебуваєте у російськомовному середовищі, створюйте для себе сприятливі умови самостійно. Головне – не бійтеся почати зміни з себе!».
Додамо, що нещодавно до університету завітали представники Міжвідомчої робочої групи при ЛОВА. Вони провели роз'яснювальну роботу серед молоді та нагадали, що на Львівщині діє Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.
Крім того, роздали інформаційні плакати та буклети, які було розміщено на різних локаціях вишу.