Вони пройшли крізь вогонь на фронті та складні життєві виклики, аби сьогодні з усмішкою тримати в руках омріяне водійське посвідчення. У Безбар'єрній автошколі Львівського державного університету внутрішніх справ особливий випуск: четверо сильних духом людей довели, що для руху вперед немає перешкод.  

Історія Руслана Якимика – це приклад того, як ветеран не просто повертається до життя, а стає частиною команди, яка допомагає іншим. До повномасштабного вторгнення Руслан 5 років працював у банківській сфері (саме через роботу з фінансами йому дістався позивний «Фінік»). У 2023-му змінив офісний костюм на однострій 71-ої окремої єгерської бригади.

У грудні 2023 року під час виконання завдання Руслан отримав надважкі поранення: ампутація лівої нижньої кінцівки та складні переломи правої. Про можливість знову сісти за кермо дізнався під час реабілітації в центрі «Superhumans». Саме там відбулася зустріч із представниками ЛьвДУВС, які запропонували Руслану не лише навчання, а й роботу. Сьогодні він провідний фахівець відділу аналітичної роботи та організації управління університету.

«Головне – не падати духом. Зараз створені всі можливості для ветеранів, потрібно лише бажання самовдосконалюватися. У майбутньому я планую викладати, щоб ділитися досвідом із молодим поколінням», – каже Руслан.

До війни львів'янин Олег Черненко працював в IT-сфері. У листопаді 2024 року він доєднався до Першого окремого штурмового полку. Влітку 2025-го ворожий FPV-дрон влучив прямо у ціль: поранення руки та ноги, ампутація лівої кінцівки.

Олег зізнається: втомився від маршруток. Вдома на нього вже кілька місяців чекає власна машина.

«Вона стоїть, дивиться на мене і чекає, коли я нарешті сяду за кермо. Для мене це насамперед незалежність», – ділиться Олег.

Попри поранення, він залишається у війську – займається ветеранами свого полку, допомагає побратимам.

Павло Галатович на псевдо «Папай» з 2010 року працював на «Новій пошті». 27 лютого 2022-го він вистояв п'ятигодинну чергу до військкомату. Його не хотіли брати через відсутність служби у війську та бойового досвіду, але Павло наполіг. Служив у 24-ій бригаді, пройшов найгарячіші точки, а у червні 2022-го отримав важке поранення. 

На іспиті Павло хвилювався, як школяр.

«Раніше за кермом нашої машини була лише дружина, тепер буду їздити я сам. Хочу побачити світ, побувати там, де ще не був», – розповідає ветеран. 

Тепер він повертається до цивільної роботи, маючи нову мету – велику подорож.

Марія Харків стала навчалася у групі для людей з порушенням слуху та мовлення. Саме її щире бажання водити авто стало поштовхом для впровадження такої ініціативи. Майбутня медикиня спочатку дуже переживала на практичних заняттях, але швидко опанувала всі нюанси.

На іспиті вона була спокійною та зосередженою. Марія планує подорож і впевнена: якщо є знання та впевненість, можна здолати будь-які перешкоди.

Привітав випускників ректор університету Дмитро Швець. Він наголосив, що робота Безбар'єрної автошколи – це один із пріоритетів для закладу освіти.

«Наша автошкола виконує надважливе завдання – повертає людям відчуття свободи. Це не просто про водійське посвідчення, це про соціальну адаптацію наших захисників та громадян із різними освітніми потребами. Ми робимо все, щоб кожен, хто пройшов через пекло війни або має фізичні обмеження, відчував підтримку держави та суспільства», – підкреслив Дмитро Швець.

Безбар'єрні автошколи - це проєкт Міністерства внутрішніх справ України, спрямований на розширення можливостей для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів. Йдеться не лише про навчання керуванню авто, а про створення доступного середовища, у якому кожен може опанувати навички водіння.

Проєкт впроваджується в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів» і передбачає комплексний підхід до навчання. Учасники мають змогу займатися на спеціально обладнаних автомобілях, а також отримують підтримку кваліфікованих інструкторів, підготовлених до роботи з різними потребами.

Головна мета проєкту – підвищення рівня мобільності, самостійності та якості життя людей, які потребують додаткової підтримки, відкриваючи для них нові можливості у повсякденному житті.