З нагоди 12-ої річниці створення бригади «Азов» військовослужбовці підрозділу зустрілися з курсантами Львівського державного університету внутрішніх справ. Участь у заході взяли лектор Хорунжої служби «Азову» Олег Бабенко з позивним «Боб», а також друг «Дарк» та оборонці Маріуполя, котрі пройшли російський полон, друг «Рижий» та посестра «Лея».  

Під час зустрічі військові розповіли про історію створення підрозділу, бойовий шлях та сучасну службу. «Азов» був створений у 2014 році на початку російської агресії. Спершу це було добровольче формування з 63 бійців. «Азов» брав участь у звільненні Маріуполя, а згодом підрозділ увійшов до складу Національної гвардії України та став основою для створення окремого корпусу НГУ.

  За словами Олега Бабенка,за 12 років «Азов» пройшов шлях до однієї з найефективніших бойових бригад України.

Окрему увагу під час зустрічі приділили подіям 2022 року. Саме тоді бійці «Азову» стали одним із символів українського спротиву під час оборони Маріуполя та «Азовсталі», тривалий час утримуючи позиції в умовах повного оточення.

Боєць із позивним «Дарк» розповів курсантам про власний шлях у війську: як 2017 року потрапив до армії за мобілізацією, після чого підписав контракт та продовжив службу в Нацгвардії. Повномасштабне вторгнення зустрів уже військовослужбовцем.

У 2023 році «Дарк» перевівся до штурмового підрозділу та вирушив у район бойових дій на Донеччині. Перший бойовий вихід відбувся поблизу Ягідного Бахмутського району. Під час штурмів він отримав контузію та осколкові поранення, однак після лікування повернувся до служби. Тоді його перевели до розвідки.

Згодом військовий зазнав ще одного поранення під час виходу на ротацію – наступив на вибуховий пристрій, унаслідок чого травмував ногу. Після народження сина тимчасово перевівся до тилового підрозділу, однак невдовзі знову повернувся на фронт.

Третє поранення стало найважчим. Під час виконання завдання із знешкодження ворожого дрона військовий підірвався на замаскованій вибухівці. Попри важке поранення, він самостійно наклав турнікет і зміг відповзти у безпечне місце, де допомогу надав побратим.

Після стабілізаційного пункту боєць проходив лікування у Краматорську, а згодом – реабілітацію та протезування у центрі Superhumans і Моршині. Через отримані травми він втратив стопу, однак планує повернутися на службу.

Під час розмови з курсантами Олег Бабенко неодноразово пояснював практичні аспекти бойової роботи: чому військовим не можна збиватися в групи, навіщо постійно змінювати позицію та чому кожен боєць повинен уміти самостійно накладати турнікет. За словами військових, саме швидкі й правильні дії в бойових умовах часто рятують життя.