У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулася міжнародна науково-практична конференція «Теорія та практика протидії злочинності в умовах правового режиму воєнного стану». Захід об'єднав представників органів державної влади та правоохоронних структур, науковців, викладачів закладів вищої освіти, міжнародних партнерів і практиків у сфері забезпечення правопорядку.

Конференція проходила у змішаному форматі – офлайн та онлайн. Її учасники мали змогу обмінятися науковими напрацюваннями, практичним досвідом і фаховими думками щодо актуальних проблем протидії злочинності, правового забезпечення діяльності сектору безпеки й оборони та вдосконалення механізмів правоохоронної діяльності в умовах воєнного стану.

Відкрив конференцію ректор Львівського державного університету внутрішніх справ Дмитро Швець.

«В умовах воєнного стану перед правоохоронною системою постають нові виклики, які потребують не лише ефективних практичних рішень, а й ґрунтовного наукового осмислення. Саме тому важливо об'єднувати зусилля науковців, представників правоохоронних органів та міжнародних партнерів, щоб напрацьовувати дієві механізми протидії злочинності й забезпечення правопорядку. Переконаний, що сьогоднішня конференція стане майданчиком для фахового діалогу та напрацювань», – зазначив Дмитро Швець.

Директор Департаменту освіти, науки та спорту Міністерства внутрішніх справ України Олександр Тарасенко долучився до зустрічі онлайн та підкреслив важливість поєднання теорії та практики у пошуку рішень для правоохоронної системи.

«Конференція увійшла до плану заходів Міністерства внутрішніх справ України, адже її тематика є надзвичайно актуальною. Ефективність державних інституцій залежить не лише від організаційної спроможності та професійної підготовки персоналу, а й від належного нормативно-правового регулювання, чіткого розмежування повноважень і злагодженої взаємодії», – наголосив Олександр Тарасенко.

Народний депутат України Олександр Бакумов звернув увагу на значне навантаження на правоохоронну систему, зокрема у зв'язку з розслідуванням воєнних злочинів.

«Це значне навантаження на Національну поліцію, яка мала б зосереджувати основні зусилля на протидії загальнокримінальній злочинності. Саме тому дедалі актуальнішим стає питання створення військової поліції як окремого органу, що дало б змогу розвантажити Національну поліцію та спрямувати її ресурси на підвищення якості досудового розслідування і превентивної роботи», – сказав Олександр Бакумов.

Він наголосив на необхідності обговорення шляхів розвантаження Національної поліції, щоб її підрозділи могли ефективніше зосереджуватися на протидії загальнокримінальній злочинності, покращенні якості досудового розслідування та превентивній діяльності.

З вітальним словом до учасників також звернулися народний депутат Олексій Леонов, начальник Головного управління Нацполіції Львівщини Олександр Шляховський, начальник ГУНП у Луганській області Олександр Моргунов, керівниця Львівського регіонального представництва Консультативної місії Європейського Союзу Ханнелора Вальєр, депутат Львівської обласної ради Назарій Сумало, представниця Теруправління ДБР у Львові Тетяна Заброварна, т.в.о. керівника Теруправління БЕБ у Львівській області Михайло Борусовський та т.в.о. першого заступника директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Євген Матьовка.

Програма конференції передбачала проведення двох дискусійних панелей, присвячених ключовим напрямам протидії злочинності в умовах воєнного стану.

Першу панель «Міжнародні та національні механізми правового забезпечення діяльності суб'єктів сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» модерував ректор ЛьвДУВС Дмитро Швець. Учасники зосередили увагу на міжнародних стандартах і національному законодавстві у сфері правоохоронної діяльності, організаційно-правових засадах функціонування суб'єктів сектору безпеки й оборони, міжвідомчій взаємодії та міжнародному співробітництві у сфері забезпечення безпеки і правопорядку. Також обговорили кадрове, інформаційне та цифрове забезпечення правоохоронної діяльності й зарубіжний досвід упровадження проактивних моделей поліцейської роботи.

У межах панелі провідні українські та іноземні науковці й експерти розглянули широке коло питань: загальні методологічні засади протидії злочинності, роль неурядових організацій у формуванні кримінальної політики, організаційно-правові аспекти забезпечення безпеки пенітенціарної системи України в умовах воєнного стану. Також ішлося про міжнародний досвід запобігання злочинності у сільських районах Великої Британії.

Окрему увагу приділили проблемам тлумачення державної зради, зокрема суперечностям у визначенні переходу на бік ворога, а також особливостям формування професійної ідентичності майбутніх правоохоронців як чинника оптимізації кадрового забезпечення.

Міжнародний вимір дискусії охопив питання співробітництва правоохоронних органів в умовах воєнного стану, європейські перспективи, передовий досвід і виклики у цій сфері. Крім того, учасники обговорили майбутнє громадського поліцейського патрулювання та можливості переходу від реактивної моделі правоохоронної діяльності до проактивної.

До обговорення долучилися експерти з числа представників Національної поліції України, ЛьвДУВС, судово-експертних установ та Жешувського університету (Республіка Польща). Такий формат дав змогу поєднати наукове бачення проблематики з практичними аспектами діяльності правоохоронних органів.

Під час другої дискусійної панелі – «Кримінально-правові, криміналістичні та інформаційно-аналітичні аспекти протидії злочинності в умовах воєнного стану», учасники розглянули актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації та розслідування кримінальних правопорушень, особливості аналітичної розвідки й кримінального аналізу, використання цифрових технологій і систем штучного інтелекту у протидії злочинності, а також криміналістичне забезпечення документування, розслідування та доказування воєнних злочинів.

Серед основних тем обговорення були розмежування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, від суміжних правопорушень, особливості транскордонного доступу до інформації без запиту про взаємну правову допомогу, розшук і менеджмент предикатних активів, нормативно-правове забезпечення підготовки особового складу Національної гвардії України з урахуванням методики SAT.

Також доповідачі порушили питання доказування у кримінальних провадженнях щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України з використанням службового становища, протидії незаконному обігу боєприпасів, взаємодії підрозділів Національної поліції з військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, законодавчого забезпечення прав і свобод людини в умовах воєнного стану. Окремим предметом дискусії стали проблеми кваліфікації ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Своїми науковими напрацюваннями та практичним досвідом поділилися представники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії правових наук України, Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), Національної академії Національної гвардії України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету внутрішніх справ та підрозділів Національної поліції.

До фахового обговорення також долучилися експерти – представники слідчих і оперативних підрозділів поліції, науково-педагогічні працівники університету, фахівці з криміналістики, поліцейської діяльності, адміністративного та кримінального права, а також міжнародні партнери.

Під час дискусій учасники обмінялися думками щодо практичних викликів, які постали перед правоохоронною системою в умовах повномасштабної війни, окреслили проблемні аспекти чинного законодавства та визначили перспективні напрями подальших наукових досліджень і міжвідомчої співпраці.

Завершилася міжнародна науково-практична конференція підбиттям підсумків та ухваленням резолюції, у якій було узагальнено результати фахових дискусій і визначено подальші орієнтири наукової та практичної діяльності у сфері протидії злочинності.

Проведення такого заходу стало важливою платформою для консолідації наукового й професійного потенціалу, налагодження міжнародного діалогу та напрацювання спільних підходів до вдосконалення правових механізмів забезпечення безпеки і правопорядку в умовах воєнного стану.