У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся науковий семінар, приурочений до 25-річчя ухвалення Конституції України. Науковці, практики та здобувачі вищої освіти поділилися міркуваннями щодо проблем теорії та практики сучасного конституціоналізму.

Проведення семінару, присвяченого цій тематиці, ініціювала кафедра адміністративно-правових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС. Такий науковий захід проводиться щороку напередодні Дня Конституції України.

Співорганізатором події виступив Західний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України.

Цьогоріч захід проходив дистанційно за допомогою онлайн-платформи ZOOM.

Із привітальним словом до учасників семінару звернулася проректорка Львівського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Ольга Балинська. Вона звернула увагу на основні тенденції розвитку сучасного конституціоналізму. «Конституціоналізм орієнтується на соціалізацію та розвиток громадянського суспільства; на біологізацію існування людини в контексті демографічних, екологічних проблем; на інформатизацію суспільних відносин; на інтернаціоналізацію та адаптацію конституційного права з міжнародним публічним правом. Адже жодна країна не може функціонувати ізольовано у сучасному глобалізованому суспільстві», - відзначила Ольга Михайлівна.

Учасників заходу також привітав учений секретар Західного наукового центру НАН України і МОН України, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Роман Романюк. «Конституція закладає фундамент для існування будь-якого суспільства і держави», - наголосив він.

Своїми роздумами щодо проблемних питань сучасного конституціоналізму та спогадами про прийняття Основного Закону нашої держави поділився Михайло Костицький, професор кафедри філософії права і юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук. Він, зокрема, зауважив, що сила Конституції - у її стабільності.

Організатори заходу запропонували учасникам декілька напрямів для обговорення. Дискусії стосувалися, зокрема, соціально-правового виміру конституціоналізму. Крім цього, йшлося про історію та сучасний стан розвитку українського конституціоналізму. Також обговорили проблеми реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні, шляхи вдосконалення діяльності органів публічного адміністрування.

Модерувала захід проректорка ЛьвДУВС Ольга Балинська.

Спікери, котрі виступили на семінарі, поділилися думками стосовно різних аспектів розвитку сучасного конституціоналізму та власним баченням щодо вирішення проблемних питань.

Розпочала дискусію Марина Кобець, заступниця начальника відділу науково-інформаційної та редакційно-видавничої діяльності Державного науково-дослідного інституту МВС України, кандидат юридичних наук. Вона презентувала учасникам семінару доповідь, у якій здійснила порівняльний аналіз громадського контролю в Україні та світі.

Професорка кафедри адміністративно-правових дисциплін ЛьвДУВС, доктор юридичних наук, професор Ірина Шопіна запропонувала обговорити проблему правового нігілізму в інформаційному суспільстві.

Наступною виступила Надія Христинченко, професорка кафедри кримінального права і процесу та правоохоронної діяльності Західноукраїнського національного університету, доктор юридичних наук, професор. Вона розповіла про захист прав і свобод людини через призму євроінтеграційних процесів, зокрема, наголосила на важливості формування довіри до правосуддя.

Своїми міркуваннями щодо правових аспектів стратегічних комунікацій у секторі безпеки та оборони поділилася Інна Остапенко, доцентка кафедри правового забезпечення військового факультету фінансів і права Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук.

А доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук, доцент Руслан Бедрій звернув увагу на необхідності конституційних змін щодо децентралізації публічної влади та наголосив, що це є передумовою успішного завершення муніципальної реформи в Україні.

Доцент кафедри загальноправових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС, старший науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, кандидат юридичних наук, доцент Руслан Тополевський запропонував до обговорення вкрай цікаву та актуальну тему – «Четверте покоління прав людини та його співвідношення з конституційними правами в Україні». Науковець звернув увагу, що йдеться про питання майбутнього, а одним із основних прикладів прав четвертого покоління є право людини залишатися собою.

Завершив семінар доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС, кандидат юридичних наук, доцент Сергій Єсімов, який виступив із доповіддю «Державна політика розвитку громадянського суспільства – фактор забезпечення національної безпеки».

Загалом до заходу долучилися представники закладів вищої освіти, наукових установ, суду та адвокатури. Серед учасників семінару - Західний науковий центр НАН України і МОН України, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державний науково-дослідний інститут МВС України, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Західноукраїнський національний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львівський університет бізнесу та права, Навчально-науковий інститут права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом, Національна академія внутрішніх справ, Національна академія сухопутних військ імені П. Сагайдачного, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Прикарпатський факультет Національної академії внутрішніх справ та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.

Учасники заходу жваво обговорювали запропоновані теми та ділилися власним баченням вирішення найбільш актуальних проблем сучасного конституціоналізму, тож підсумком роботи семінару стало формування резолюції із відповідними пропозиціями науковців та практиків.

Львівський державний університет внутрішніх справ започатковує проведення науково-практичних заходів, присвячених актуальним аспектам дотримання принципів гендерної рівності. Обговорення цієї вкрай важливої теми розпочали під час круглого столу, що відбувся сьогодні у виші. Захід проходив дистанційно – учасники спілкувалися за допомогою онлайн-платформи ZOOM. Дискусія стосувалася правових засад гендерної рівності в секторі безпеки і оборони України.

Міжнародні фахівці, науковці, практики та представники громадських організацій розповіли про напрацювання у цій сфері та поділилися думками щодо шляхів подолання гендерних стереотипів у суспільстві.

Із привітальним словом до учасників круглого столу звернувся ректор Львівського державного університету внутрішніх справ Роман Благута. «Гендерний підхід у навчанні здобувачів вищої освіти має бути орієнтований на формування і утвердження практики рівних, незалежних від статі можливостей самореалізації молоді в різноманітних галузях і сферах. При цьому важливим є прояв індивідуальних особливостей мислення і здібностей, набуття навичок рівноправної співпраці всіх учасників освітнього процесу. Саме гендерний підхід до навчально-виховної діяльності відповідає вимогам сучасної освіти і науки, оскільки враховує інтереси представників обох статей і сприяє забезпеченню гармонізації процесів міжстатевої соціальної взаємодії суб’єктів освітньої діяльності на основі ідеї гендерного паритету», - наголосив очільник вишу. Він також підкреслив важливість створення гендерно чутливого освітнього середовища з рівними можливостями самореалізації особистості.

Роман Благута побажав учасникам наукового заходу плідної дискусії, наполегливості у пошуку ефективних способів забезпечення гендерної рівності, а також результативності в розробці шляхів удосконалення законодавства у цій сфері.

Голова Львівського регіонального представництва КМЄС Ханнелоре Вальєр у своєму привітальному слові підкреслила, що питання гендерної рівності є пріоритетним для Європейського Союзу. «В усіх проєктах, які ми впроваджуємо, та загалом у нашій діяльності завжди враховується гендерний компонент», - наголосила представниця Місії.

Із привітальним словом до учасників обговорення звернулася Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. Вона відзначила важливість проведення наукових заходів, що стосуються питань гендерної рівності, адже це сприяє розумінню теоретичних засад щодо формування і реалізації державної політики у забезпеченні рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на національному і місцевому рівнях. «Хочу відзначити, що сектор безпеки і оборони знаходиться серед сфер державного управління, де активно відбуваються такі перетворення», - наголосила Катерина Левченко.

Вона підкреслила, що за останні роки збільшилася кількість жінок, які працюють у поліції, Національній гвардії та Державній прикордонній службі.

«Без формування сучасної демократичної організаційної культури, яка базується на принципах дотримання і забезпечення прав людини, гендерної рівності і недискримінації, неможливо говорити про стратегічний розвиток у правоохоронній сфері. Забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків є дуже важливим для правоохоронців. Саме тому ми розробили та презентували «Методичні рекомендації з інтеграції гендерних підходів в систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони», - зазначила Катерина Левченко та додала, що Львівський державний університет внутрішніх справ взяв активну участь у цій роботі. Крім цього, Урядова уповноважена з питань гендерної політики анонсувала, що у другій половині липня планується проведення низки тренінгів для викладачів та викладачок закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони.

Учасників круглого столу також привітала представниця Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини в Західних областях Світлана Семчишин. «Гендерна рівність є індикатором того, наскільки держава є демократичною, - зауважила вона. - Врахування принципу політики гендерної рівності у процесах трансформації, реорганізації або під час впровадження реформ у різних сферах суспільного життя, сприятиме підвищенню ефективності діяльності відповідних служб органів державної влади та допоможе у подоланні гендерних стереотипів».

Світлана Семчишин підкреслила, що гендерні упередження створюють невидимі бар’єри, які заважають, насамперед, жінкам реалізувати себе, обмежують їхні можливості та призводять до гендерної дискримінації.

Крім цього, вона наголосила на важливості освітнього компонента у питаннях утвердження гендерної рівності в Україні.

«Саме такі дискусійні майданчики, до обговорення в яких залучено широке коло експертів із наукового середовища, правоохоронців, громадських діячів та молоді, дозволять сформувати в суспільстві культуру рівності, сприятимуть належним напрацюванням та втіленню кращих практик. А це допоможе створити дієві механізми у досягненні гендерної рівності та ефективно управляти гендерними процесами», - підсумувала Світлана Семчишин.

Після привітань, які прозвучали на адресу учасників, розпочалися дискусійні панелі.

Модерувала захід проректорка ЛьвДУВС Ольга Балинська.

Присутні, насамперед, обговорили міжнародний досвід реалізації принципу гендерної рівності.

Голова Львівського регіонального представництва КМЄС Ханнелоре Вальєр розповіла про гарантії гендерної рівності у Німеччині та Італії.

А доцентка кафедри державно-правових дисциплін університету «КРОК» Коріна Доді ознайомила учасників круглого столу із досвідом Республіки Молдова.

Помічниця ректора з гендерних питань Національної академії внутрішніх справ Валентина Лук’янець презентувала доповідь на тему «Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті як злочину проти людяності: основні положення».

Наступна дискусійна панель стосувалася досягнень та перспектив щодо дотримання рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Західних областях Світлана Семчишин поділилася думками щодо впливу пандемії COVID-19 на гендерну рівність.

Професорка кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування, голова Правління громадської організації «Аналітичний центр «Права жінок» Ірина Словська виступила з темою «Пряма і непряма гендерна дискримінація в Україні – зворотній бік конституційного принципу рівності».

Під час третьої дискусійної панелі учасники обговорили актуальні питання розвитку гендерної політики в секторі безпеки і оборони України.

Зокрема, заступниця голови громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало презентувала доповідь щодо дотримання гендерної рівності в органах Національної поліції.

А професорка кафедри психології, педагогіки та соціально-педагогічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького Світлана Ганаба розповіла про можливості інтеграції жінок у Збройних силах України.

Засновниця та керівниця громадської організації «УПС! Життя в моєму місті» Кристина Ненно поділилася міркуваннями на тему «Гендерні підходи в управлінні та діяльності об’єктів критичної інфраструктури».

Завершився захід обговоренням впровадження гендерного підходу під час підготовки здобувачів у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання.

Під час цієї дискусійної панелі виступила професорка кафедри загальноправових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС Ольга Барабаш, яка розповіла про юридичне закріплення рівності прав чоловіків і жінок у  сучасному суспільстві.

А заступник декана факультету № 3 Львівського державного університету внутрішніх справ Михайло Шевців присвятив свій виступ гендерним особливостям підготовки курсантів.

У заході також взяли участь радниці та помічниці ректорів з гендерних питань закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та зацікавлені в обговоренні цієї проблематики науковці.

Наприкінці круглого столу до учасників звернулася проректорка ЛьвДУВС Ольга Балинська. Вона подякувала усім, хто долучився до наукового заходу, а також підкреслила важливість обговорення теми гендерної рівності та залучення до такої дискусії молоді.

У Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся круглий стіл «Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи». Подію організували працівники кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права. Захід проходив онлайн на платформі ZOOM.

Привітав учасників круглого столу директор Інституту Іван Красницький.

«Мені дуже приємно, що наш захід викликав таку зацікавленість у широкого кола фахівців. Хочу подякувати працівникам правозастосовних органів, а також прокуратури, які долучилися до роботи круглого столу. Сьогоднішня розмова буде цікавою, адже так повелося, що кримінальне та кримінальне процесуальне право – це той інструмент, який вирішує важливі соціальні та економічні проблеми. Саме тому законодавство в цьому напрямку постійно вдосконалюється та реформується», - наголосив Іван Красницький.

З вітальним словом до присутніх звернулася також Наталія Лащук, завідувачка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права.

Робота круглого столу була поділена на декілька напрямів. Науковці та практики спілкувалися про тенденції формування кримінального процесу, перспективи кримінального права в Україні та гендерного мейнстримінгу у сфері кримінальної юстиції. Модераторами виступили Наталія Лащук, завідувачка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права та професорка кафедри кримінально-правових дисциплін цього Інституту Ірина Гловюк.

Загалом до дискусії долучилися представники Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Касаційного кримінального суду, Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області, Конотопської окружної прокуратури, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Адвокатського обʼєднання «Баррістерс», а також працівники закладів вищої освіти та наукових установ із різних куточків України.

Розпочав дискусію Вячеслав Навроцький, професор кафедри кримінального права і кримінології факультету №1 ЛьвДУВС. Він розповів присутнім про напрацювання Комісії з питань правової реформи щодо розробки і запровадження нового Кримінального кодексу України.

Микола Шумило, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступив із темою «Проблеми нормативного регулювання досудового розслідування у КПК України». Суддя Касаційного кримінального суду Сергій Фомін пояснив присутнім нюанси обчислення строків досудового розслідування.

Чи потрібні новому Кримінальному кодексу спеціальні склади кримінальних правопорушень, - розповіла Тетяна Михайліченко, старша наукова співробітниця Лабораторії досліджень проблем національної безпеки у сфері громадського здоров’я Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України.

Крім цього, науковці та практики обговорили низку інших тем. Зокрема, почули думку судді Вищого антикорупційного суду Віталія Дубаса стосовно ефективності кримінальної відповідальності за корупційне кримінальне правопорушення за вироком на підставі угоди. Також подискутували із професором кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олександром Дроздовим щодо проблем виявлення непрямої провокації вчинення кримінального правопорушення.

Темою виступу Юлії Циганюк, завідувачки кафедри права та правоохоронної діяльності Хмельницького інституту «Міжрегіональна Академія управління персоналом», була відповідність змісту обвинувального акта повідомленню про підозру.

Із доповіддю про окремі підходи до розуміння критеріїв, що дозволяють віднести рішення слідчого судді до тих процесуальних рішень, що не підлягають оскарженню на досудовому розслідуванні виступила професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Ірина Басиста.

Учасники заходу також послухали виступ Інги Каланчі, прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області, про алгоритм прийняття рішень щодо вилучення електронних носіїв інформації під час обшуку.

Підсумком круглого столу стали спільні напрацювання науковців та практиків щодо реформування кримінальної юстиції в Україні.

Учора відбулося засідання Президії Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді.

Головував на засіданні академік НАН України Ігор Юхновський. Модерувала захід директорка Малої академії Іванна Бородчук.

Метою зборів представників провідних закладів вищої освіти міста Львова було обрання Президента Малої академії.

Учасниками засідання стали проректори з наукової роботи та науковці Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету «Львівська політехніка». Львівський державний університет внутрішніх справ представляла проректорка Ольга Балинська.

За ініціативи голови Західного наукового центру НАН України Зіновія Назарчука, заслуженого професора Львівського університету Олега Шаблія, професорів Софії Грабовської та Ярослава Притули, а також одностайної підтримки всіх учасників засідання Президентом Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді було обрано Романа Гладишевського – знаного вченого в галузі кристалохімії неорганічних сполук, доктора хімічних наук, професора, член-кореспондента НАН України, Заслуженого діяча науки і техніки України, проректора з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка.

ЛьвДУВС вітає новообраного Президента Малої академії наук Львівщини, бажає успіхів у роботі з талановитою молоддю та висловлює щирі сподівання на продовження плідної співпраці.

Нагадуємо, що минулого року ЛьвДУВС спільно з Львівською обласною Малою академією наук учнівської молоді та Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації започаткували регіональний конкурс наукових есе на соціально-правову тематику серед школярів.

Коментуючи захід, Ольга Балинська висловила впевненість, що спільними зусиллями академічної спільноти вдасться знайти і підтримати молодих науковців, а це сприятиме подальшому розвитку української науки.