Шаблоны Joomla 3.5

П'ятниця, 22 травня 2020 11:13

Студентка факультету психології ЛьвДУВС презентувала власне дослідження особистих кордонів у взаєминах (ВІДЕО)

Written by
Rate this item
(1 Vote)

Переможниця ІІ туру відомчого конкурсу наукових робіт, студентка четвертого курсу факультету психології ЛьвДУВС Соломія Шастіна презентувала дослідження на тему особистих кордонів у взаєминах та порадила, як захистити власні межі.

«Іноді ми навіть не розуміємо, що наші кордони порушують і дозволяємо робити це знову і знову, - наголошує Соломія. - Чи бували у вашому житті випадки, коли хтось давав вам настирливі поради, ставив незручні запитання… Такі ситуації можуть відбуватися вдома, на роботі чи навчанні, у спілкуванні з друзями».

1

Психологічні кордони - як невидима межа, яка розділяє нас з оточуючими. «Для чого вони потрібні? Для того, щоби розуміти, де закінчуюсь я, а де починається інша людина. Де мої емоції, думки, а де - іншої людини, - пояснює дослідниця. - Особисті межі – це те, що ми дозволяємо і не дозволяємо робити іншим по відношенню до нас».

Межі у всіх різні. Чиїсь можуть нагадувати високу товсту огорожу, а у когось вони взагалі відсутні. Кордони можуть змінюватись у залежності від контексту і оточення, ставати міцними для одних людей і нечіткими для інших. Як правило, нам важче усвідомлювати психологічні межі при спілкуванні із близькими.

Отже, якими є ознаки порушення психологічних кордонів?
• не вмієте відмовити.
• не можете самі прийняти рішення.
• не вмієте захистити/позначити свою територію.

«Аби усвідомити та окреслити власні межі, потрібно, насамперед, зрозуміти, що не всі навколо порушують ваші кордони. Це ви дозволяєте їм так робити», - зауважує психологиня.

Міцність кордонів залежить від усвідомлення того, чого прагнете саме ви, як із вами можна поводитися, а як – ні. «Важливо усвідомити власні емоції та навчитися відрізняти їх від емоцій інших, - підкреслює Соломія Шастіна. - Іноді важко усвідомити і прямо відповісти на запитання: «Що я хочу?». Тож раджу починати з того, чого ви не хочете, як із вами не можна чинити, чого не можна робити або говорити. Слід якомога частіше задавати собі ці питання, записувати ваші особисті правила і перечитувати їх при потребі».

Втім, усвідомлення власних кордонів - це лише початок. Потрібно навчитися відстоювати та захищати їх. «Для кращого розуміння наведу приклад, - розповідає психологиня. – Через карантин усі ми проводимо багато часу вдома і спілкування з друзями відбувається здебільшого за допомогою різних месенджерів. Уявіть ситуацію: ви заходите до своєї кімнати і бачите, як ваша мама читає без дозволу ваші приватні повідомлення. Ви можете почати на неї кричати та звинувачувати. Але чи буде це ефективним? Пропоную вам метод ненасильницького спілкування для відстоювання своїх меж».

2

Тож, як діяти, аби захистити свої кордони за допомогою такого спілкування? Дослідниця радить, перш за все, назвати факти, які вам не подобаються – конкретні дії чи слова людини без власної інтерпретації чи оцінки дій. Далі слід повідомити власну емоцію. Наприклад, пояснити, що саме вас злить чи дратує. Також можете вказати потребу, яку порушують дії чи слова співрозмовника. І, останнє, – запропонуйте, як ця людина може поводитись наступного разу, аби не зазіхати на ваші особисті межі.

«Коли ви починаєте будувати свої кордони, для близьких це може бути неприємним. Вони звикли, що раніше ви дозволяли поводитися з вами по-різному, не могли відмовити і виконували різні прохання. А зараз ви реагуєте по-іншому і не дозволяєте цього. Це певний трансформаційний період, який мине. Оточенню треба звикнути, що ви тепер змінились та почати дотримуватись ваших кордонів», - підсумувала Соломія Шастіна.

Read 77 times